Ухвала суду № 33031202, 16.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-23-25

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

"16" серпня 2013 р. Справа № 911/2442/13

Суддя Горбасенко П.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнат-М"

про стягнення 131 927,76грн.

За участю представників:

від прокуратури Булига Ю.С. (посв. № 007181 від 02.10.2012р.);

від позивача Колода Є.Г. (дов. № 5 від 08.01.2013р.);

від відповідача Чорна Я.Ю. (дов. № 45/13 від 26.07.2013р.).

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі -позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнат-М" (далі - відповідач) про стягнення 131 927,76грн. Також прокурором заявлено клопотання про забезпечення позову, згідно якого прокурор, в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, просив з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнат-М", що знаходяться на його банківських рахунках в межах позовних вимог. Вказане клопотання прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2013р. порушено провадження у справі № 911/2442/13, розгляд справи призначено на 29.07.2013р.

26.07.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання № 36/13 від 25.07.2013р. (вх. № 16110 від 26.07.2013р.), згідно якого останній просив суд припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач повністю сплатив борг у сумі 131 927,76грн., яке прийнято судом.

У судовому засіданні 29.07.2013р. оголошено перерву до 16.08.2013р.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011р. передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У судовому засіданні 16.08.2013р. суд, розглянувши клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнат-М", що знаходяться на його банківських рахунках в межах позовних вимог, вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки заявником не доведено суду наявності підстав для застосування таких заходів до забезпечення позову.

У судовому засіданні 16.08.2013р. суд встановив, що відповідач, після порушення провадження у справі (21.06.2013р.), сплатив позивачу 131 927,76грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями (а.с. 40, 51).

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про припинення провадження у даній справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи те, що відповідач погасив заборгованість у сумі 131 927,76грн. після порушення провадження у справі, витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі № 911/2442/13 за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнат-М" про стягнення 131 927,76грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнат-М" (08321, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Чубинське, вул. Липнева, буд. 1; код ЄДРОПУ 24595297) в доход Державного бюджету України 2 638 (дві тисячі шістсот тридцять вісім гривень) 55 коп. судового збору.

3. Видати наказ.

Суддя П.В. Горбасенко