Рішення № 33031171, 08.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13226/13 08.08.13

За позовом приватного підприємства «Львівдах»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Днепросталь»

про стягнення 61 117,50 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Данильчук В.М. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне підприємство «Львівдах» до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Днепросталь» про стягнення 61 117,50 грн. безпідставно набутих коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару, оплаченого позивачем, та не повернув позивачу сплачені кошти.

Ухвалою суду від 15.07.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/13226/13 та призначено її до розгляду на 08.08.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

23.04.2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Днепросталь» (постачальник) виставило приватному підприємству «Львівдах» рахунок на оплату № СФ-0006066 від 23.04.2013 р. на суму 122 235,25 грн., в якому було визначено, що поставка товару здійснюється за фактом надходження коштів на рахунок. У випадку часткової оплати постачальник залишає за собою право притримати відвантаження товару до повної оплати, повідомивши про це покупця.

23.04.2013 р. приватним підприємством «Львівдах» (покупцем) на підставі рахунку на оплату № СФ-0006066 від 23.04.2013 р. було здійснено на користь постачальника оплату у розмірі 50% вартості товару на суму 61 117,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 623 від 23.04.2013 р.

Постачальник поставку товару не здійснив.

22.05.2013 р. покупець направив постачальнику вимогу № 21/05 від 21.05.2013 р. повернути сплачені кошти протягом 7 днів з моменту отримання претензії.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача кошти за непоставлений товар в розмірі 61 117,50 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена своєчасна оплата за поставлену продукцію, а всі звернення позивача залишені без відповіді.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

В силу ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Продавець поставку товару по факту оплати не здійснив, тобто у покупця виникло право на пред'явлення вимоги про повернення попередньої оплати за непоставлений товар.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 61 117,50 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Днепросталь» (03150, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-в, оф. 7, код 38544085) на користь приватного підприємства «Львівдах» (79034, м. Львів, вул. Литвиненка, 3, код 37030088) 61 117 (шістдесят одну тисячу сто сімнадцять) грн. 50 коп. попередньої оплати та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 19.08.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова