Рішення № 33031164, 13.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12217/13 13.08.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київгаз"

до Управління освіти Солом'янської в місті Києві районної державної адміністрації

про стягнення 73 331,69 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Велика Л.В., Малініна А.В.

від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Київгаз" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі-відповідач) про стягнення 73 331,69 грн., з яких 67 760,73 грн. - основного боргу, 4 527,90 грн. - пені, 907,54 грн. - 3% річних, 135,52 грн. - інфляційних збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг згідно договору №Т-11-/01-41 на технічне обслуговування газового обладнання та газопроводів від 01.11.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.07.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Однак, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.08.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Київгаз" та Управлінням освіти Солом'янської в місті Києві районної державної адміністрації було укладено договір №Т-11-/-1/41 на технічне обслуговування газового обладнання та газопроводів, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач бере на себе зобов'язання по технічному обслуговуванню газопроводів і газового обладнання комунально-побутового об'єкта, яке знаходиться на балансі або в оперативному розпорядженні відповідача. Перелік робіт наведений в додатку №2 даного договору, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість виконання робіт у 2012 р. складає 67 760,73 грн. на рік. Ціна змінюється при зміні цін на матеріали та послуги згідно з п. 10.4. цього договору.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що оплата вартості матеріалів та запасних частин, а також вартості робіт по ремонту і заміні газового устаткування здійснюється відповідачем за діючими цінами, враховуючи суму ПДВ, на підставі кошторисів позивача згідно акту виконаних робіт не пізніше 5 календарних днів після узгодження сторонами умов акту.

Згідно п. 3.2. договору оплата вартості технічного обслуговування газопроводів і газового устаткування здійснюється відповідачем згідно акту виконаних робіт не пізніше 5 календарних днів після узгодження сторонами умов акту.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що за порушення сторонами строків виконання зобов'язань за договором сторона, що прострочила, сплачує другій стороні за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були надані, а відповідачем прийняті передбачені договором послуги на загальну суму 67 760,73 грн., що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт від 29.12.2012 р., які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (копії в матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за виконані роботи не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість в розмірі 67 760,73 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати наданих послуг, зокрема погашення заборгованості у розмірі 67 760,73 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4 527,90 грн. - пені, 907,54 грн. - 3% річних, 135,52 грн. - інфляційних збитків.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №Т-11-/-1/41 на технічне обслуговування газового обладнання та газопроводів від 01.11.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договорами належним чином, надав всі передбачені договорами послуги на загальну суму 67 760,73 грн., які прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості по актам приймання-передачі виконаних робіт від 29.12.2012 р.

Однак відповідач оплати наданих позивачем послуг на суму 67 760,73 грн. не провів, доказів зворотного суду не надав.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати встановлені п. 3.2. договору, обов'язок відповідача оплатити надані позивачем послуги в розмірі 67 760,73 грн. виник з моменту підписання актів приймання-здачі виконаних робіт та повинен бути виконаний до 11.01.2013 р. (враховуючи вихідні та неробочі дні).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №Т-11-/-1/41 на технічне обслуговування газового обладнання та газопроводів від 01.11.2012 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 67 760,73 грн. основного боргу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4 527,90 грн. - пені, 907,54 грн. - 3% річних, 135,52 грн. - інфляційних збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних та 3% річних, та встановив, що в останньому допущено помилку у визначенні моменту виникнення простроченої виконання грошового зобов'язання та періоду нарахування штрафних санкцій. За розрахунком суду обґрунтованими визнається сума пені у розмірі 4 332,97 грн., 3% річних у сумі 868,82 грн., інфляційні збитки у розмірі 135,45 грн. за період з 11.01.2013 р. по 15.06.2013 р.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київгаз" задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління освіти Солом'янської в місті Києві районної державної адміністрації (03087, м. Київ, вул. Пітерська, буд. 12, ідентифікаційний код 37485490), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 4-Б, ідентифікаційний код - 03346331) 67 760 (шістдесят сім тисяч сімсот шістдесят) грн. 73 коп. - основного боргу, 4 332 (чотири тисячі триста тридцять дві) грн. 97 коп. - пені, 868 (вісімсот шістдесят вісім) грн. 82 коп. - 3% річних, 135 (сто тридцять п'ять) грн. 45 коп. - інфляційних втрат та 1 715 (одну тисячу сімсот п'ятнадцять) грн. 02 коп. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 15.08.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.