Постанова № 33027193, 15.08.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2013 р.Справа № 5017/2929/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів: Л.І. Бандура, Л.В. Поліщук

при секретарі судового засідання: С.В. Гавричкові

за участю представників сторін:

від позивачів - Ю.І. Добров

від відповідачів -І.Г. Кюссе, Д.Д. Кіосе

від прокуратури - В.І. Уразовський

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства „Кобера-5ББ"

на підставі постанови Вищого господарського суду України від 04.06.2013 р.

на рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2012 р.

у справі №5017/2929/2012

за позовом Заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі:

1) Міністерства оборони України;

2) Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району;

до відповідачів:

1) Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області;

2) Фермерського господарства „Кобера - 5ББ";

про визнання недійсним розпоряджень, визнання недійсним договору оренди землі та витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року Заступник Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно - експлуатаційної частини району з позовом до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області та ФГ „Кобера - 5ББ" про визнання недійсним договору оренди землі № б/н від 15.12.2006 р., укладеного між відповідачами та витребування з чужого незаконного володіння ФГ „Кобера - 5ББ" земельної ділянки площею 400,00 га переданої за спірним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розпорядженнями Тарутинської райдержадміністрації №101/А-2005 від 05.05.2005 р. та від 14.12.2005 р. № 386/А-2005 припинено право користування земельною ділянкою площею 23 253,17 га, яка надавалась в користування військовій частині А1366 для організації загальновійськового полігону і розташована на території Веселодолинської сільської ради, яка за вказаними розпорядженнями передана до земель запасу. В подальшому зазначена земельна ділянка передана в користування ФГ „Кобера-5ББ" за договором оренди землі від 15.12.2006 р.

Однак, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 р. розпорядження Тарутинської районної держадміністрації №101/А-2005 від 05.05.2005 р. та пункт 1 розпорядження від 14.12.2005 р. № 386/А-2005 скасовані з підстав невідповідності закону та перевищення райдержадміністрацією своїх повноважень щодо земель, які відносяться до земель оборони, належать державі на праві власності та закріплені за відповідним військовим формуванням на праві постійного користування.

Згідно листа відділу Держкомзему у Тарутинському районі Одеської області від 06.08.2012 р. № 23-01-32/1781 спірний договір оренди землі між відповідачами укладений стосовно земельної ділянки території колишнього загальновійськового полігону. Спірна земельна ділянка знаходиться на обліку Білгород - Дністровської КЕЧ району, що підтверджується індивідуальною карткою обліку земельної ділянки, а також довідкою № 1162 від 07.08.2012 р., виданою начальником КЕЧ району.

Таким чином, на думку прокурора, Тарутинська райдержадміністрація укладаючи спірний договір оренди землі, за відсутності відповідних повноважень, розпорядилась землею, яка належить до земель оборони та є державною власністю, право на розпорядження якою належить державі в особі Кабінету Міністрів України.(а.с. 2-6 т.1).

29.11.2012 р. до господарського суду Одеської області від прокурора надійшла заява про уточнення позовних вимог в порядку статті 58 ГПК України, відповідно до якої прокурор просив суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Тарутинської райдержадміністрації № 198/А-2006 від 16.05.2006 р. „Про надання згоди на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель запасу Веселодолинської, Красненської, Олександрівської сільських та Тарутинської селищної рад на умовах оренди";

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Тарутинської райдержадміністрації № 333/А-2006 від 30.08.2006 р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ „Кобера-5ББ" на умовах оренди на території Веселодолинської сільської ради";

- зобов'язати відповідачів -Тарутинську райдержадміністрацію та ФГ „Кобера-5ББ" повернути Міністерству оборони України земельну ділянку площею 400,00 га вартістю 1 318 240,00 грн. (а.с. 2-6 т.2).

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.12.2012 р. (суддя Цісельський О.В.) позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано перший підпункт пункту 1 розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області № 198/А-2006 від 16.05.2006р. „Про надання згоди на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель запасу Веселодолинської, Красненської, Олександрівської сільських та Тарутинської селищної рад на умовах оренди". Визнано незаконним та скасовано розпорядження Тарутинської райдержадміністрації № 333/А-2006 від 30.08.2006р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ „Кобера-5ББ" на умовах оренди на території Веселодолинської сільської ради". Визнано недійсним договір оренди землі № б/н від 15.12.2006 р. - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 400,0 га, укладений Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області з ФГ „Кобера-5ББ". Зобов'язано ФГ „Кобера-5ББ" повернути Міністерству оборони України земельну ділянку площею 400,0 га. В решті позовних вимог відмовлено. (а.с. 103-114 т.2).

Не погодившись із прийнятим рішенням суду, ФГ „Кобера-5ББ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило його скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. (а.с. 9-12 т.3).

У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство оборони України та Білгород-Дністровська КЕЧ району зазначили про її необґрунтованість та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. (а.с. 31-36 т.3).

У письмових поясненнях Тарутинська райдержадміністрація підтримала доводи апеляційної скарги та просила рішення місцевого господарського суду скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. (а.с.37-41, 120-131 т.3).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 р. (головуючий суддя - Таран С.В., судді: Бойко Л.І., Величко Т.А.) попереднє судове рішення скасовано, у позові відмовлено. Суд апеляційної інстанції у постанові дійшов висновку про те, що заява прокурора від 27.11.2012 р. про уточнення вимог є ще одним позовом немайнового характеру, а тому місцевий господарський суд повинен був повернути вказану заяву як таку, що подана з порушенням норм чинного законодавства, і розглянути лише вимоги, викладені в позовній заяві. Крім того у вказаній постанові зазначено, що за наявності чинних розпоряджень, на підставі яких укладено договір оренди землі, підстави для визнання такого договору недійсним відсутні. (а.с. 70-74 т.3).

Постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2013 р. вищезазначену постанову суду апеляційної інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду. В постанові суду касаційної інстанції зазначено, що висновок суду апеляційної інстанції стосовно того, що заява прокурора про уточнення позовних вимог є ще одним позовом немайнового характеру є передчасним. (а.с. 106-112 т.3).

25.06.2013 р. ухвалою Одеського апеляційного господарського суду справу прийнято до провадження із призначенням її до розгляду. (а.с. 114 т.3).

Заслухавши представників сторін, прокуратури, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

15.12.2006р. між Тарутинською районною державною адміністрацію Одеської області (Орендодавець) та Фермерським господарством „Кобера-5ББ" (Орендар) укладений договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Веселодолинської сільської ради загальною площею 400 га ріллі на строком на 49 років.

Вказаний договір зареєстрований в Тарутинському районному відділі ОРФ ДП "Центр ДЗК", про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис 21.12.2006 р. за №1. (а.с. 18-20 т.1).

На думку прокурора, Тарутинська райдержадміністрація укладаючи спірний договір оренди землі, за відсутності відповідних повноважень, розпорядилась землею, яка належить до земель оборони та є державною власністю, право на розпорядження якою належить державі в особі Кабінету Міністрів України, що стало підставою для звернення прокурора з даним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2012 р. Білгород-Дністровський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України звернувся до суду першої інстанції із заявою вих. №388вих-12, в якій доповнив заявлені позовні вимоги додатковими вимогами, а саме:

-визнати незаконним та скасувати розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №198/А-2006 від 16.05.2006р. "Про надання згоди на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель запасу Веселодолинської, Красненської, Олександрівської сільських та Тарутинської селищної рад на умовах оренди";

-визнати незаконним та скасувати розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації №333/А-2006 від 30.08.2006р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ "Кобера-5ББ" на умовах оренди на території Веселодолинської сільської ради";

-зобов'язати відповідачів: Тарутинську районну державну адміністрацію Одеської області та фермерське господарство „Кобера - 5ББ" повернути Міністерству оборони України земельну ділянку площею 400 га вартістю 1 318 240 грн. (а.с. 2-6 т.2).

Вказана заява розцінена судом першої інстанції як заява про збільшення позовних вимог і прийнята до спільного розгляду із первісним позовом, про що зазначено в рішенні господарського суду Одеської області від 24.12.2012 р. (а.с.104 т.2).

Однак, судова колегія вважає такий висновок суду помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно ч. 4, 5, 6 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В пункті 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

В даному випадку заступником Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері заявою від 27.11.2012р. подано ще один позов немайнового характеру: про визнання недійсними, скасування двох актів органу державної влади індивідуальної дії та про зобов'язання одного з відповідачів вчинити певні дії.

Враховуючи вищевказані положення законодавства, судова колегія зазначає, що прокурор мав право об'єднати однорідні вимоги при зверненні з позовом, але таким правом останній не скористався, а доповнення позовних вимог після порушення провадження за його позовом по своїй суті є поданням іншого позову.

Таким чином, місцевий господарський суд неправильно застосував вищевказані норми процесуального права. Зазначену заяву від 27.11.2012р.суд першої інстанції повинен був повернути як таку, що подана з порушенням норм чинного законодавства, і розглянути лише вимоги, викладені в позовній заяві.

Крім того, при повторному апеляційному перегляді ФГ „Кобера-5ББ" надано копію позовної заяви Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері від 03.04.2013 р. вих. №415вих-13, поданої до господарського суду Одеської області, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровського КЕЧ району до Тарутинської райдержадміністрації Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ФГ „Кобера-5ББ" про визнання недійсним та скасування розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №333/А-2006 від 30.08.2006 р. „Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ „Кобера-5ББ" на умовах оренди на території Веселодолинської сільської ради", що є підтвердженням того, що це є окремий спір. (а.с. 133-138 т.3).

Що стосується висновку місцевого господарського суду відносно визнання недійсним спірного договору оренди, то судова колегія вважає його помилковим, оскільки статтею 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 Земельного кодексу України. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, в т.ч. для сільськогосподарського використання.

Пунктом 2.24 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №16 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними.

Судова колегія вважає необхідним зазначити, що розпорядження Тарутинської райдержадміністрації №333/А-2006 від 15.12.2006 року „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ „Кобера-5ББ" земельної ділянки на умовах оренди на території Веселодолинської сільської ради", на підставі якого укладено спірний договір оренди, є чинним, а тому підстави для визнання договору оренди недійсним відсутні.

Враховуючи, що вимога про витребування земельної ділянки, яка є об'єктом спірного договору оренди є похідною від первісної - визнання недійсним договору оренди, то вона також не підлягає задоволенню.

Вищевикладене не враховано судом першої інстанції, що призвело до прийняття неправильного рішення, яке підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства „Кобера - 5ББ" задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2012 р. у справі №5017/2929/2012 скасувати. В задоволенні позову відмовити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 19.08.2013 р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.І. Бандура

Суддя Л.В. Поліщук