Рішення № 33027029, 12.08.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" серпня 2013 р.Справа № 924/712/13

Господарський суд Хмельницької області у складі: судді Радчені Д.І., при секретарі судового засідання Куржій Н.П., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України", м. Київ

до комунального підприємства "Тепловик", смт. Теофіполь, Теофіпольського району Хмельницької області

про стягнення 322 698, 38грн., з яких 282 735, 03грн. заборгованості, 26 308, 99грн. - пені, 11 710, 08грн. - 3% річних та 1 944, 28грн. - інфляційних

Представники сторін:

позивача: Гусак Б.М. - за довіреністю №14-5 від 08.01.2013 року;

відповідача: Дем'янов В.І. - директор підприємства ; Рижак Г.Л. - представник за довіреністю №97 від 07.06.2013 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 322 698, 38грн., з яких 282 735, 03грн. заборгованості, 26 308, 99грн. - пені, 11 710, 08грн. - 3% річних та 1 944, 28грн. - інфляційних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №2012-ТКЕ/БО-(16)-(3568) на постачання природного газу за врегульованим тарифом від 01.01.2012 р., на виконання умов якого постачальник передав, а покупець отримав згідно актів приймання-передачі природний газ, за який належним чином та в повному обсязі не розрахувався.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні, наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому, що вони підтверджені поданими доказами.

Повноважні представники відповідача в судовому засіданні на виконання вимог ухвали суду надали відзив на позов, згідно якого зазначили, що сума основного боргу 282735,03 грн. виникла внаслідок дебіторської заборгованості та відповідачем визнається в повному обсязі. Просять в задоволенні пені та фінансових санкцій, нарахованих позивачем за прострочення виконання зобов'язання відмовити, в зв'язку з важким фінансовим станом. Крім того, відповідач повідомив суд про часткову сплату заборгованості перед позивачем в сумі 50000,00 грн. згідно договору №2012-ТКЕ/БО-(16)-(3568) на постачання природного газу за врегульованим тарифом від 01.01.2012 р., в підтвердження чого надав докази сплати заборгованості, а саме платіжне доручення №170 від 27.06.2013 року та виписку по рахунках виконавця. Залишок заборгованості в сумі 232735,03 грн. відповідач в судовому засіданні просить відстрочити на сім місяців.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.

1 січня 2012 року публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Хмельницькгаз" (первісний кредитор) та комунальне підприємство „Тепловик" (відповідач) уклали договір №2012-ТКЕ/БО-(16)-(3568) на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язався постачати природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором, для забезпечення потреб споживача, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку і на умовах, передбачених Договором.

На виконання умов договору постачальник в січні, лютому, березні та квітні 2012 року передав, а покупець отримав природний газ в об'ємі 461 185 м разом на суму 1 841 373,36 грн. (один мільйон вісімсот сорок одна тисяча триста сімдесят три гривні 36 коп. ) згідно: - акт приймання-передачі природного газу №1 від 31.01.2012, рахунок №3568-0112/16 ТКЕ/БО від 31 січня 2012 р. на суму 601 360,52 грн.; - акт приймання-передачі природного газу №2 від 29.02.2012, рахунок №3568-0212/16 ТКЕ/БО від 29 лютого 2012 р. на суму 756 057,67 грн.; - акт приймання-передачі природного газу №3 від 31.03.2012, рахунок №3568-0312/16 ТКЕ/БО від 30 березня 2012 р. на суму 388 513,67 грн.; - акт приймання-передачі природного газу № 4 від 30.04.2012, рахунок №3568-0412/16 ТКЕ/БО від 30 квітня 2012 р. на суму 95 441,50 грн..

Відповідно до п.4.7 договору, остаточний розрахунок за фактично спожитий газ та надані послуги з його розподілу і постачання здійснюється споживачем до 5 числа місяця наступного за звітним. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

В порушення умов договору відповідач частково виконав зобов'язання з оплати поставленого природного газу, перерахувавши на рахунок первісного кредитора частинами грошові кошти в сумі 1 558 638,33 грн., що підтверджується оборотною відомістю, а також актом звірки взаєморозрахунків.

Таким чином відповідач виконував зобов'язання перед первісним кредитором неналежним чином, з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Станом на 31 жовтня 2012 року відповідач мав зобов'язання перед первісним кредитором щодо сплати 282 735,03 грн. за переданий природний газ.

31 жовтня 2012 року ПАТ по газопостачанню та газифікації „Хмельницькгаз" та ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" уклали договір № 2859 про відступлення права вимоги.

Відповідно до п.1.1. та п.1.2. зазначеного договору первісний кредитор передає, а новий кредитор (позивач) приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора комунального підприємства „Тепловик" за договором на постачання природного газу №2012-ТКЕ/БО-16-3568 від 01.01.2012 у сумі 282 735,03 грн. Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п.1.1. договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Відповідно до п.2.2. договору про відступлення права вимоги, право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п.2.1. цього договору. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів.. Таким чином, право вимоги первісного кредитора до відповідача вважається переданим позивачеві 31 жовтня 2012 року. У відповідності з п.2.3. договору про відступлення права вимоги та ст.516 ЦК України, відповідача було належним чином повідомлено про відступлення права вимоги, про що свідчить лист ПАТ „Хмельницькгаз" від 05.11.12 № 2906/9.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Ст.514 ЦК України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Згідно зі ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, 17 грудня 2012 року позивач направив відповідачеві вимогу у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні від 19.12.12 №26/2-455-12.

Після заміни кредитора у зобов'язанні відповідач так і не виконав грошового зобов'язання, право вимоги за яким було відступлене первісним кредитором на користь позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем відповідно до договору складає 282 735,03 грн.

Пунктом 6.2 договору встановлено відповідальність за проведення споживачем несвоєчасних розрахунків за спожитий природний газ. Відповідно до пп. 6.2.2 договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до розрахунку, який додано до позовної заяви, сума пені, яку належить сплатити відповідачу на користь позивача складає 26 308,99 грн.

Крім того, оскільки відповідач прострочив зобов'язання з оплати поставленого природного газу, яке за своєю природою є грошовим зобов'язанням, позивачем нараховано відповідачу суму боргу з урахуванням інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до розрахунку, який додано позивачем до позовної заяви, сума 3% річних які належить сплатити відповідачу на користь позивача складає 11 710,08 грн.

Сума інфляційних втрат складає 1944,28 грн.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України встановлено, що одним з випадків заміни кредитора в зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Беручи до уваги наведені вище положення Закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, з огляду на те, що комунальним підприємством "Тепловик", смт. Теофіполь, Теофіпольського району Хмельницької області за отриманий згідно з актами приймання-передачі №1 від 31.01.2012, №2 від 29.02.2012, №3 від 31.03.2012, №4 від 30.04.2012 р. природний газ на суму 1841373,36 грн. розрахунок проведено лише частково (у сумі 1558638,33 грн.), що підтверджується відповідним актом звірки від 15.10.2012р. за договором № 2012-ТКЕ/БО-(16)-(3568), суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на підставі договору на постачання природного газу № 2012-ТКЕ/БО-(16)-(3568) від 01.01.2012р. та договору про відступлення права вимоги №2859 від 31.10.2012р. заборгованості, існуючої станом на 31.10.2012р. та на момент вирішення спору, у вигляді 232735,03 грн. основного боргу (50700,00 грн. основного боргу сплачено відповідачем після порушення провадження у справі), 11710,08 грн. 3% річних, 1944,28 грн. інфляційних втрат, тому в цій частині позов підлягає задоволенню. При цьому судом відзначається відсутність у відповідача заперечень проти задоволення позову в зазначеній частині. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 50700,00 грн. слід припинити у відповідності до п.1-1 ГПК України в зв'язку із відсутністю предмету спору.

Розглянувши позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на підставі договору на постачання природного газу № 2012-ТКЕ/БО-(16)-(3568) від 01.01.2012р. 26308,99 грн. пені (за період березень-квітень 2012 року) суд вважає їх обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 256, 258 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частин 1, 5 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У відповідності до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ст.547 Цивільного кодексу України - правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми , є нікчемним .

Судом враховується, що згідно 6.2 договору встановлено відповідальність за проведення споживачем несвоєчасних розрахунків за спожитий природний газ. Відповідно до пп. 6.2.2 договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем проведено розрахунок пені, згідно якого загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача, складає 26308,99 грн. ( 19111,76 грн. пені, нарахованої за зобов'язаннями березня 2012р. + 7197,23 грн. пені, нарахованої за зобов'язаннями квітня 2012р.).

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, враховуючи вищенаведені норми, вимоги п.п.6.2.2 договору від 01.01.2012р., дотримуючись положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 26308,99 грн. за несвоєчасні розрахунки за спожитий природний газ заявлені правомірно.

Розглянувши клопотання відповідача, згідно якого відповідач просив суд в задоволенні пені та фінансових санкцій, нарахованих позивачем за прострочення виконання зобов'язання відмовити, в зв'язку з важким фінансовим станом, судом враховується, що пеня за прострочення виконання зобов'язання передбачена в п.п.6.2.2 договору від 01.01.2012р., а розмір пені відповідає вимогам положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 26308,99 грн. за несвоєчасні розрахунки за спожитий природний газ заявлені правомірно, а тому в задоволенні такого клопотання відповідача слід відмовити.

При розгляді заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду враховується, що відповідно до п.6 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі-рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно із п.п.7.1.1 даної Постанови Пленуму ВГС України, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до п.7.2 вищевказаної Постанови Пленуму ВГСУ підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003р. „Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання, суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.351 ЦПК і ст.121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

З огляду на зазначене, судом враховується, що в судовому засіданні відповідач повідомив про часткове погашення боргу в сумі 50700,00грн. (платіжне доручення №170 від 27.06.2013 року та виписку по рахунках виконавця за 31.07.2013 року). Разом з тим, суд зважає на те, що діяльність підприємства відповідача на даний час непрофінансована з незалежних від відповідача обставин, заборгованість по теплопостачанню по КП „Тепловик" станом на 01.08.2013 р. складає: місцевий бюджет-56,2 тис.грн., державний бюджет - 35,9 грн., господарські організації - 55,1 тис.грн., різниця в тарифі - 193,5 тис.грн., населення - 48,6 тис.грн., інші виконані роботи - 160,00 тис.грн.

Отже, негайне здійснення примусового виконання рішення суду може призвести до неможливості здійснення відповідачем своєї господарської діяльності і як наслідок, унеможливить виконання рішення суду.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні щодо надання відстрочки виконання рішення до 01.10.2013 року покладається на думку суду.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи надані відповідачем та позивачем пояснення та докази, з огляду на об'єктивні обставини, що мають місце на підприємстві, відповідно до ст.43 ГПК України, виходячи з внутрішнього переконання, суд вважає за необхідне заяву КП „Тепловик" про відстрочку виконання рішення суду від 12.08.2013р.на сім місяців по даній справі задовольнити частково та відстрочити виконання цього рішення на строк до 01.10.13р.

Оцінивши в сукупності вищезазначені обставини та надані докази, за таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача в сумі 322698,38 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково, в сумі 272698,38 грн., з яких 232 735, 03грн. основної заборгованості, 26 308, 99грн. - пені, 11 710, 08грн. - 3% річних та 1 944, 28грн. - інфляційних .

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 50700,00 грн. належить припинити у відповідності до п.1-1 ст. 80 ГПК України в зв'язку із відсутністю предмета спору.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43-49, п.1-1 ст. 80, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України", м. Київ до Комунального підприємства "Тепловик", смт. Теофіполь, Теофіпольського району Хмельницької області про стягнення 322 698, 38грн., з яких 282 735, 03грн. заборгованості, 26 308, 99грн. - пені, 11 710, 08грн. - 3% річних та 1 944, 28грн. - інфляційних задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Тепловик", (смт. Теофіполь, Хмельницької області, вул. Щорса, буд.25, код ЄДРПОУ 14151286) на користь публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 232735,03 грн. (двісті тридцять дві тисячі сімсот тридцять п'ять гривень 03 коп.) основного боргу, 26308,99 грн. (двадцять шість тисяч триста вісім гривень 99 коп.) пені, 11710,08 грн. (одинадцять тисяч сімсот десять гривень 08 коп.) - 3% річних, 1944,28 грн. (одна тисяча дев'ятсот сорок чотири гривні 28 коп.) інфляційних втрат, 6453,97 грн. (шість тисяч чотириста п'ятдесят три гривні 97 коп.) відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Провадження у справі №924/712/13 в частині стягнення з відповідача 50700,00 грн. припинити.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 12.08.2013р. по справі № 924/712/13 до 01 жовтня 2013р.

Суддя Д.І. Радченя

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - надіслати за заявою;

3 - відповідачу - надіслати за заявою.