Рішення № 33026907, 09.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2013 р. Справа № 914/2881/13

За позовом: Червйонке Роберта Бертольда, м. Неттеталь, Федеративної Республіки Німеччини

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-німецького підприємства «Скомекс», с. Перетоки Сокалького району Львівської області

про: визнання недійсними і скасування рішення загальних зборів учасників ТзОВ Спільного українсько-німецького підприємства «Скомекс» від 26.03.2013 року, оформлені протоколом №1

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Сафулько С.Ф. (довіреність б/н від 17.06.2013 року)

від відповідача: Алексеєнко А.А. (довіреність б/н від 01.02.2012 року)

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 09.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за Червйонке Роберта Бертольда, м. Неттеталь, Федеративної Республіки Німеччини до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-німецького підприємства «Скомекс», с. Перетоки Сокалького району Львівської області про визнання недійсними і скасування рішення загальних зборів учасників ТзОВ Спільного українсько-німецького підприємства «Скомекс» від 26.03.2013 року, оформлені протоколом №1

Позовні вимоги щодо визнання недійсними вказаних рішень обґрунтовуються порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів Товариства, відсутністю кворуму на засіданні та необхідної кількості голосів.

Ухвалою суду від 29.07.2013 року розгляд заяви призначено на 09.08.2013 року. Вказаною ухвалою суду задоволено клопотання позивача та витребувано, в порядку ст.38 ГПК України, від Реєстраційної служби Сокальського районного управління юстиції реєстраційну справу Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-німецького підприємства «Скомекс».

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 29.07.2013 року виконав, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві. Зазначив, що при проведенні загальних зборів ТзОВ «Скомекс» 26.03.2013 р. та прийнятті на них оскаржуваних рішень, оформлених протоколом №1, порушено корпоративні права позивача, як учасника ТзОВ «Скомекс», оскільки про проведення загальних зборів учасників його не повідомлено в жодній з можливих форм (ні письмово, ні усно, ні поштою, ні телефонним, мобільним, факсимільним чи електронним зв'язком). Враховуючи, що на зборах 26.03.2013р. вирішувалось питання про зменшення розміру статутного капіталу товариства, то неповідомлення позивача, як учасника товариства про такі збори є грубим порушенням вимог ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», а неповідомлення кредиторів - порушенням вимог ч. 6 ст. 52 цього ж Закону. Крім того, як вказує позивач, до протоколу загальних зборів № 1 від 26.03.2013 р. та протоколу від 26.03.2013 р. про реєстрацію осіб на загальних зборах внесено недостовірні відомості про розміри часток учасників, які присутні на зборах, тобто, на зборах учасників ТзОВ «Скомекс» 26.03.2013 р. фактично не було встановленого ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» кворуму учасників в 60% голосів. Таким чином, оскільки, як вказує позивач, на зборах учасників ТзОВ «Скомекс» 26.03.2013 р. фактично були присутніми учасники, які володіють 50% голосів, то для вирішення питання про внесення змін до статуту і зменшення статутного капіталу також не було в наявності більше 50 відсотків загальної кількості голосів учасників товариства, а тому, рішення про затвердження нової редакції статуту ТзОВ «Скомекс» і про зменшення статутного капіталу товариства прийняте на загальних зборах 26.03.2013 р. за відсутності необхідного для його прийняття кворуму, що є грубим порушенням вимог ч. 2 ст. 59, ч. 5 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства».

Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 15.04.2013 року виконав, проти позову заперечив з підстав наведених у відзиві (вх.

№ 32325/13). Зазначив, що про проведення зборів учасники товариства повідомлялись телефонограмами. При цьому дотриматись вимог ч.5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» не вбачалось можливим, оскільки необхідно було терміново вирішувати питання щодо заяви колишнього директора товариства - Захарка В.М. про звільнення і, відповідно, призначати нового керівника. Однак, на думку відповідача, недотримання вимог ч.5 ст. 61 ЗУ «Про господарські товариства» при скликанні зборів не є безумовною підставою для визнання таких зборів недійсними. Крім того, збори учасників, приймаючи 26.03.2013 року рішення про зменшення статутного капіталу товариства, виконували імперативну вказівку ч.3 ст. 144 Цивільного кодексу України та ч.2 ст. 52 ЗУ «Про господарські товариства». Як наслідок, присутність позивача на зборах в жодний спосіб не могла вплинути на прийняття рішення, оскільки в силу зазначених норм чинного законодавства, збори учасників просто не могли прийняти іншого рішення з цього питання. Перехід товариства на модельний статут є наслідком прийняття рішення про зменшення статутного капіталу та зміну керівника підприємства. Щодо неповідомлення кредиторів про зменшення статутного капіталу, то відповідач вказує, що товариством дотримані вимоги, передбачені ст.22 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», що підтверджується копією платіжного доручення про сплату вартості опублікування повідомлення, яке міститься в реєстраційній справі, що витребувана судом для огляду. Проте, в даному випадку повідомлення чи неповідомлення кредиторів товариства про зменшення його статутного капіталу в жодний спосіб не зачіпає прав або охоронюваних законом інтересів позивача, відтак вказана підстава не може слугувати обгрунтуванням для даного позову. В обґрунтування заперечень щодо відсутності кворуму та необхідної кількості голосів для прийняття рішень, відповідач посилається на рішення Конституційного суду України від 05.02.2013 року у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер Бетон Львів" щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 58, частини першої статті 64 Закону України "Про господарські товариства".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач, Червйонке Роберт Бертольт, є учасником ТзОВ «Скомекс», що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.03.2011 р. серія АГ № 597815 та від 11.06.2013 р. №997257.

До 26.06.2013 р. Товариство діяло на підставі статуту в редакції, затвердженій загальними зборами засновників (учасників) 20.03.2010 р. та зареєстрованій 08.04.2010 р., відповідно до розділу 5 якого статутний капітал ТзОВ «Скомекс» становив 5 000 000,00 грн. Учасниками товариства є особи з таким розподілом часток: Бондарчук Ярослав Михайлович - 7,5% - 374 803,75 грн.; Пограничний Анатолій Тимофійович - 12% - 600 000,00 грн.; Самчук Микола Анатолійович -12% - 600 000,00 грн.; Стень Світлана Миколаївна - 12% - 600 000,00 грн.; Червйонке Роберт Бертольд - 25% - 1 250 000грн.; Приватна агрофірма «Селекціонер» - 6,5% - 325 196,25грн.; Теш Рейнальд Йозеф - 5% - 250 000,00грн.; фірма «Унітер Хемі» ГМБХ - 20% - 1 000 000,00грн.

26 березня 2013 року відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Скомекс», результати яких оформлено протоколом № 1, розглядались, зокрема, питання щодо зменшення розміру статутного капіталу, звільнення особи зі складу керівника виконавчого органу Товариства, затвердження модельного статуту.

За матеріалами справи встановлено, а відповідачем (у відзиві) підтверджено факт неналежного (повідомлення телефонограмою, тобто у спосіб не передбачений вимогами Закону) повідомлення учасників Товариства про проведення зборів, які відбулися 26.03.2013 року.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Порядок проведення загальних зборів та прийняття на них рішень регламентовані законом, зокрема, ст.ст. 41, 52, 58, 59, 60, 61 Закону України «Про господарські товариства».

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах (ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»).

Як визначено п.8.6 статуту ТзОВ спільного українсько-німецького підприємства «Скомекс», що затверджений загальними зборами засновників ТзОВ СУНП «Скомекс» 20.03.2010 року і діяв на момент скликання загальних зборів товариства 26.03.2013 р., порядок скликання зборів учасників визначається чинним законодавством. У випадку присутності всіх учасників на зборах учасників вважається, що повідомлення про збори учасників зроблено належним чином.

Як вказується позивачем, і по-суті не заперечується відповідачем, про проведення загальних зборів товариства 26.03.2013 року його не було повідомлено належним, визначеним статутом та ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» чином.

Зауваження відповідача, що про проведення зборів учасники товариства повідомлялись телефонограмами не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки вказане не підтверджено належними та допустимими доказами. Так само не може вважатись обґрунтованою підставою відсутності порушень при скликанні загальних зборів неможливість дотриматись вимог ч.5 ст. 61 ЗУ «Про господарські товариства», оскільки необхідно було терміново вирішувати питання щодо заяви директора товариства - Захарка В.М. про звільнення і відповідно призначати нового керівника, а також твердження відповідача про те, що присутність позивача на зборах також в жодний спосіб не могла вплинути і рішення, прийняті на зборах учасників 26.03.2013 року.

За таких обставин вбачається, що жодний учасник Товариства (крім двох учасників) не був належним чином повідомлений (стор. 1, 2 відзиву), оскільки протокол реєстрації осіб для участі у загальних зборах засновників спільного українсько-німецького підприємства «Скомекс» від 26.03.2013р. та оспорювані рішення (протокол № 1 від 26 березня 2013 року) підписували голова та секретар зборів учасників Товариства. За таких обставин встановити факт присутності, а відтак належного повідомлення інших учасників згідно приписів Закону не є можливим через відсутність доказів про належне повідомлення учасників про збори.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення (п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13).

При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13).

Таким чином, безумовною підставою для визнання недійсним рішення щодо зменшення статутного капіталу Товариства є факт недотримання процедури надання учасникам відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

Неналежне повідомлення учасника про збори не є самостійною (обов'язковою) підставою для визнання недійсними рішення, а оцінюється в сукупності з іншими обставинами. У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне дослідити, які саме рішення приймались і чи ґрунтовно впливають на права та законні інтереси позивача. На зборах розглядались питання, які приймаються простою більшістю. Однак, за обставинами, що розглядаються факт неналежного повідомлення слід оцінювати сукупно з іншими фактами. Так, згідно обставин, встановлених судом (пояснення відповідача та відсутність будь-яких належних доказів про повідомлення усіх учасників про збори), суд не оцінює обсяг корпоративного права лише одного учасника (який би вплинув/ не вплинув на результати голосування оспорюваних рішень), а виходить з того, що відсутність інформації сукупно у всіх учасників (крім Бондарчука Я.М., Самчука М.А., які підписували протокол) про час і місце проведення зборів та змісту питань, що розглядалися суттєво впливає на результати прийняття оспорюваних рішень. Вказана обставина не відображає волю більшості учасників, а відтак такі рішення могли бути і не прийняті за присутності учасників, які не були належним чином повідомлені.

З огляду на описані вище обставини, суд вважає такі порушення суттєвими, які суперечать в сукупності приписам ч. 4 ст. 43 та ч. 5 ст. 61 Закону про господарські товариства.

Щодо заперечення відповідача про відсутність кворуму та необхідної кількості голосів для прийняття рішень, відповідач посилається на Рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013 року у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер Бетон Львів" щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 58, частини першої статті 64 Закону України "Про господарські товариства", слід зазначити таке. «Питання щодо визначення кількості голосів для повноважності загальних зборів учасників Товариства та результатів голосування за прийняття їх рішень у разі, якщо протягом першого року з дня державної реєстрації Товариства учасник не виконав свого обов'язку стосовно формування статутного капіталу, а загальні збори учасників Товариства не прийняли передбачених частиною третьою статті 144 ЦК України і частиною другою статті 52 Закону рішень, відповідно до пунктів 7, 8 частини першої статті 92 Конституції України підлягає законодавчому врегулюванню» (положення другого речення абзацу шостого п. 3.2 вказаного Рішення). Відтак, за відсутності внесення законодавцем окремих змін до законів, суд (без прописаного механізму) позбавлений на власний розсуд встановлювати та оцінювати обсяг зміни часток учасників у Товаристві. Відтак, суд вважає, що така обставина (підстава позову), як кворум позивачем в повному обсязі не доведена, а заперечення відповідача у цій частині з огляду на діюче на момент розгляду справи законодавство є передчасними.

Проте, визнання судом хоча б однієї з підстав безумовною (для визнання недійсними рішень загальних зборів) є правовою умовою скасування таких рішень і їх подальше незастосування у майбутньому. Тобто, наявність хоча б однієї підстави для визнання недійсності рішення не змінює таких правових наслідків і у тому разі, коли у справі є обставини, які свідчать про дотримання відповідачем окремих процедурних норм Закону про господарські товариства.

Враховуючи наведене, суд вважає позовну вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю, а саме визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства, оформлених протоколом від 26.03.2013 року № 1.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати немайнового характеру слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України «Про господарські товариства» та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-німецького підприємства «Скомекс» (код ЄДРПОУ: 14338889; місцезнаходження: 80023, Львівська область, Сокальський район, село Перетоки) від 26 березня 2013 року, оформлені протоколом №1.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-німецького підприємства «Скомекс» (код ЄДРПОУ: 14338889; місцезнаходження: 80023, Львівська область, Сокальський район, село Перетоки) на користь фізичної особи Червйонке Роберта Бертольда (громадянина Федеративної Республіки Німеччина, адреса: вул. Льотшвервег, 48, м. Неттеталь, Федеративна Республіка Німеччина) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1147,00 грн.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.08.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А