Рішення № 33026855, 15.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13441/13 15.08.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ястреб»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервуд»

Про стягнення 533 077,49 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Детюк А.М. - по дов. № б/н від 25.03.2013

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ястреб» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервуд» про стягнення 533 077,49 грн. заборгованості, яка складається з : 502 916,67 грн. основного боргу, 25 067,25 грн. пені та 3% річних в сумі 5 093,57 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про надання охоронних послуг № 30 від 01.12.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2013 порушено провадження у справі № 910/13441/13 та призначено її до розгляду на 15.08.2013.

Позивач в судовому засіданні 15.08.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 15.08.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.07.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про порушення провадження у справі від 16.07.2013 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адреси, що зазначені в позовній заяві, а саме : м. Київ, просп. Визволителів, 1 та м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 20-А, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 25.07.2013 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 16.07.2013, надіслану за адресою: м. м. Київ, просп. Визволителів, 1, отримав 23.07.2013, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засідання 15.08.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтервуд» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ястреб» (виконавець) було укладено договір № 30 про надання охоронних послуг (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручив, а виконавець зобов'язався надати за плату послуги по охороні об'єкта, місцезнаходженням якого є : м. Київ, вул. Здолбунівська, 13.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих у період з жовтня 2012 року по червень 2013 року послуг охорони, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 502 916,67 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нарахована пеня в сумі 25 067,25 грн. та 3% річних в сумі 5 093,57 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 8.1. договору договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє протягом дванадцяти місяців.

Згідно з п. 8.2. договору після закінчення строку, на який було укладено договір, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається продовжений на невизначений строк, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це іншу сторону у відповідності з п.п. 8.3., 8.5., 8.6. договору.

26.06.2013 сторонами укладено угоду про припинення дії договору з 26.06.2013 та складено акт від 26.06.2013 про зняття постів охорони з об'єкта замовника.

За умовами п.п. 3.1., 3.2. договору виконавець, серед іншого, зобов'язався забезпечити охорону об'єкта та прийняти під охорону за окремим переліком товарно-матеріальних цінностей від розкрадання у відповідності з Інструкцією по охороні об'єкта; здійснювати у відповідності з розпорядженням замовника за місцезнаходженням об'єкта пропускний режим, контролювати ввезення/вивезення, внесення/винесення товарно-матеріальних цінностей на територію/ з території об'єкта, що охороняється, на підставі документів, що визначені замовником, в порядку та у відповідності до вимог, передбачених Інструкцією по охороні об'єкта.

Згідно з п. 1.3. договору охорона об'єкта здійснюється: 4 (чотирма) цілодобовими постами охорони за адресою : м. Київ, вул. Здолбунівська, 13 та 2 (одним) цілодобовим постом охорони за адресою : м. Київ, Повітрофлотський проспект, 79.

В п. 1.7. договору сторонами визначено, що підписанням та скріпленням печатками сторін договору підтверджується виставлення виконавцем постів охорони на об'єкті замовника у кількості, передбаченій п. 1.3. договору.

Пунктом 1.4. договору встановлено, що загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць становить 52 500,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Додатковою угодою від 01.11.2012 сторони внесли зміни до договору, відповідно до якої збільшили кількість постів охорони до 5 (п'яти) та визначили загальну вартість охоронних послуг в розмірі 57 500,00 грн.

Відповідно до п. 7.1. договору за надані послуги замовник щомісячно сплачує суму, передбачену п. 1.4. даного договору. Нарахування плати за охоронні послуги, що надаються за цим договором, розпочинаються з дати укладення договору.

Згідно з п. 7.2. договору оплата за послуги здійснюється у повному розмірі до 10 (десятого) числа місяця наступного за звітним шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Позивачем до позовної заяви подано наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підписані та скріплені печатками обох сторін:

№ ОУ-0000817 від 31.10.2012 на суму 52 500,00 грн.,

№ ОУ-0000914 від 30.11.2012 на суму 57 500,00 грн.

№ ОУ-0001009 від 31.12.2012 на суму 57 500,00 грн.,

№ ОУ-0000060 від 31.01.2013 на суму 57 500,00 грн.,

№ ОУ-0000163 від 28.02.2013 на суму 57 500,00 грн.,

№ ОУ-0000239 від 31.03.2013 на суму 57 500,00 грн.,

№ ОУ-0000331 від 30.04.2013 на суму 57 500,00 грн.,

№ ОУ-0000423 від 31.05.2013 на суму 57 500,00 грн.,

№ ОУ-0000467 від 26.06.2013 на суму 47 916,67 грн.

Отже, за вищевказаний період відповідачем було отримано послуги охорони в загальному розмірі 502 916,67 грн.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих послуг охорони за період з жовтня 2012 року по червень 2013 року у визначений договором строк в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка згідно підписаного та скріпленого печатками обох сторін складає 502 916,67 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 502 916,67 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги охорони не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.6. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати щомісячної суми, вказаної у п. 1.4. договору, замовнику нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення до повного розрахунку.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати за надані послуги охорони.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

Враховуючи, що в силу умов п. 7.2. договору, відповідач зобов'язаний був вносити платежі щомісяця до 10 числа, то момент прострочення виконання зобов'язання слід встановлювати щодо кожного місяця наданих послуг охорони, і, в залежності від встановленого, нараховувати пеню, за кожний місяць наданих послуг окремо.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті послуг охорони відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, відповідно до п. 7.6. договору, пеню за наступними розрахунками суду з граничним строком нарахування - 10.07.2013, який визначений позивачем станом на день складання позовної заяви:

За послуги надані згідно акту ОУ-0000817 від 31.10.2012:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення5250011.11.2012 - 11.05.20131827.5000 %0.041 %3915.98

За послуги надані згідно акту № ОУ-0000914 від 30.11.2012:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення5750011.12.2012 - 09.06.20131817.5000 %0.041 %4265.375750010.06.2013 - 11.06.201327.0000 %0.038 %44.11

За послуги надані згідно акту № ОУ-0001009 від 31.12.2012:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення5750011.01.2013 - 09.06.20131507.5000 %0.041 %3544.525750010.06.2013 - 10.07.2013317.0000 %0.038 %683.70

За послуги надані згідно акту № ОУ-000060 від 31.01.2013:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення5750011.02.2013 - 09.06.20131197.5000 %0.041 %2811.995750010.06.2013 - 10.07.2013317.0000 %0.038 %683.70

За послуги надані згідно акту № ОУ-0000163 від 28.02.2013:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення5750011.03.2013 - 09.06.2013917.5000 %0.041 %2150.345750010.06.2013 - 10.07.2013317.0000 %0.038 %683.70

За послуги надані згідно акту № ОУ-0000239 від 31.03.2013:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення5750011.04.2013 - 09.06.2013607.5000 %0.041 %1417.815750010.06.2013 - 10.07.2013317.0000 %0.038 %683.70За послуги надані згідно акту № ОУ-0000331 від 30.04.2013:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення5750011.05.2013 - 09.06.2013307.5000 %0.041 %708.905750010.06.2013 - 10.07.2013317.0000 %0.038 %683.70

За послуги надані згідно акту № ОУ-0000423 від 31.05.2013:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення5750011.06.2013 - 10.07.2013307.0000 %0.038 %*661.64

Таким чином, за розрахунками суду загальна сума пені складає 22 939,16 грн.

При цьому, суд приходить до висновку, що пеня на суму боргу за послуги надані згідно акту № ОУ-000467 від 26.06.2013 не нараховується, оскільки з урахуванням п. 7.2. договору станом на день складання позовної заяви (10.07.2013) прострочення не мало місця.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 22 939,16 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню та в частині стягнення 2 128,09 грн. пені в позові слід відмовити, оскільки нарахована з порушенням чинного законодавства України.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті за надані послуги охорони, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3% річних в сумі 5 093,57 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторонами в договорі не було визначено інший розмір процентів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 5 093,57 грн. (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ястреб» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервуд» (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 20-А, код ЄДРПОУ 324537773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ястреб» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 71-А/1, код ЄДРПОУ 33057347) 502 916 (п'ятсот дві тисячі дев'ятсот шістнадцять) грн. 67 коп. основного боргу, 22 939 (двадцять дві тисячі дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 16 коп. пені, 5 093 (п'ять тисяч дев'яносто три) грн. 57 коп. - 3% річних, 10 618 (десять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 99 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 19.08.2013.

СуддяВ.В. Сівакова