Рішення № 33026830, 16.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11873/13 16.08.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»ДоВідкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»Простягнення 13 832,04 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаЦуперяк К.С.Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (далі - Відповідач) про стягнення 13 832,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 13 832,04 грн. внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.06.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 10.07.2013 р.

08.07.2013 р. на запит Господарського суду м. Києва №910/11873/13 від 21.06.2013 р. через канцелярію суду надійшов витяг з інформацією по полісу №АВ/4235874 з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.07.2013 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 16.08.2013 р.

19.07.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за містом якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку зі спливом строку позовної давності. Крім того, відповідач зазначив, що у даному випадку строк позовної давності обчислюється з моменту ДТП, а не з моменту виплати позивачем страхового відшкодування, оскільки у вказаній справі право вимоги ґрунтується на суброгації, а не регресі.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги, підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103024946227, яке отримано останнім 15.07.2013 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2009 р. між ЗАТ «СК «Провідна», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_2 укладено договір №06/0626148/2508/09 добровільного комплексного автострахування, за яким позивачем застраховані майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну третіх осіб при використанні застрахованого транспортного засобу «Nissan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

10.04.2010 р. о 12 годині 10 хвилин громадянин ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом «Chevrolet», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в м. Прилуки, на автостоянці розташованій по вул. Костянтинівський біля будинку №141, в порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху України, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобілі «Nissan Infiniti», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та «Wolkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ м. Прилук.

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.04.2010 р. у справі №3-1008/2010 р. водія ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно попереднього рахунку №00004948, сформованого ТОВ «Автофест» (СТО) 16.04.2010 р., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Nissan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 16 598,45 грн.

Страховим актом №2501/06/1100/43685 від 17.069.2010 р. пошкодження транспортного засобу марки «Nissan Infiniti», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що сталося 10.04.2010 р. о 12 годині 10 хвилин в м. Прилуки, на автостоянці розташованій по вул. Костянтинівський біля будинку №141, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 13 832,04 грн.

Позивач виконуючи зобов'язання за договором перерахував на рахунок страхувальника страхове відшкодування у розмірі 13 832,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням №032235 від 24.06.2010 р. та відомістю №ВПТ-001241 від 17.06.2010 р.

При цьому, суд відзначає, що з приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Закону України «Про страхування» вбачається, що обов'язки, пов'язані з оцінкою завданої шкоди та проведенням автотоварознавчого дослідження, не стосуються позивача, а під оціненою шкодою розуміється шкода оцінена насамперед страховою компанією.

Крім того, статтею 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно із договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Вищого господарського суду України №5011-35/11156-2012 від 30.01.2013 р., №5011-50/17047-2012 від 15.05.2013 р. та №5011-67/7989-2012 від 14.11.2012 р.

З наявного в матеріалах справи страхового акту №2501/06/1100/43685 від 17.069.2010 р. вбачається, що позивачем було оцінено шкоду, завдану власнику забезпеченого транспортного засобу на підставі попереднього рахунку №00004948, сформованого ТОВ «Автофест» (СТО) 16.04.2010 р. та розрахунку суми матеріального збитку по справі №2501/06/1100.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.

Вина ОСОБА_3, який керував автомобілем «Chevrolet», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

З витягу МТСБУ вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Chevrolet», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована - відповідачем згідно із полісом №АВ/4235874.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Chevrolet», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №АВ/4235874, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Відповідно до припису частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі, у зв'язку з чим можливість використання судового способу захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів не може бути поставлена законом чи підзаконним нормативно-правовим актом у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, зокрема, й досудового врегулювання спору.

Аналогічного висновку дійшов Конституційний Суд України у рішенні №15-рп/2002 від 09.07.2002 року, вказавши на право кожної особи вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. При цьому, держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на зазначене, позивач отримав право вимоги потерпілої особи до страховика після виплати страхового відшкодування та не був зобов'язаний звертатися з вимогою (претензією) виплатити страхове відшкодування в порядку регресу безпосереднього до особи, відповідальної за завданий збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент ДТП та направлення позивачем заяви про виплату відшкодування страхового) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту з транспортного засобу «Nissan Infiniti», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 16 598,45 грн., а позивачем набуто право вимоги у розмірі 13 832,04 грн.

Полісом №АВ/4235874 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн. франшиза 510,00 грн.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Враховуючи визначені полісом №АА/199447 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір вартості відновлювального ремонту, що обмежений розміром шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 13 322,04 грн. (13 832,04 грн. набуте право вимоги - 510,00 грн. франшизи) у строк до моменту звернення позивача із позовом до суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» страхового відшкодування у розмірі 13 322,04 грн.

В частині стягнення франшизи у розмірі 510,00 грн. необхідно відмовити з огляду приписів абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Частиною п. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Отже, відповідно до наведених вимог закону позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно із статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частиною шостою статті 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Таким чином, право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду перейшло до позивача саме з моменту виплати страхового відшкодування, а не від дня страхового випадку.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України №12 від 07.09.2012 р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав основне зобов'язання по сплаті страхового відшкодування на користь страхувальника 24.06.2010 р., що підтверджується платіжним дорученням №032235 від 24.06.2010 р. та відомістю №ВПТ-001241.

Отже, строк позовної давності за вимогою позивача щодо стягнення страхового відшкодування в порядку регресу розпочався 24.06.2010 р. та сплинув 24.06.2013 р.

Згідно відтиску печатки канцелярії Господарського суду м. Києва на позовній заяві, позивач звернувся до суду із позовом 20.06.2013 р., тобто в межах трирічного строку позовної давності, а тому твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, про сплив строків позовної давності щодо вимоги позивача про стягнення спірного страхового відшкодування є необґрунтованими, а тому відхиляються судом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська 7-д; код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (01030, м. Київ, вул. Т. Шевченка, буд. 37/122; код ЄДРПОУ 23510137) страхове відшкодування у розмірі 13 322 (тринадцять тисяч триста двадцять дві) грн. 04 коп. та судовий збір у розмірі 1 657 (одна тисяча шістсот п'ятдесят сім) грн. 07 коп.

3. В іншій частині позову відмовити

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 16.08.2013 р.