Ухвала суду № 33025170, 14.08.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/2476/13-а

14.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Єланської О.Е. ,

Кукти М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Крим" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С.) від 02.04.2013 у справі №801/2476/13-а

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Крилова, 133, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Крим" (вул. Теплічна, 4, смт.Гвардійське, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97513)

про стягнення пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарської санкції,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.04.2013 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Крим" на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарської санкції за 2010 рік в сумі 10291,12грн. (арк.с.18-20).

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач повинен був сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції за непрацевлаштування 6 осіб, яким встановлена інвалідність, в розмірі 13320,00грн. до 15.04.2011, але фактично відповідачем адміністративно-господарська санкція сплачена 17.01.2013, тобто з порушенням граничного терміну сплати пені на 644 календарних дні, у зв'язку з чим позивачем направлено повідомлення №04-4/288 від 30.01.2013 про сплату пені за 2010 рік в сумі 10291,12грн., доказів сплати нарахованої суми пені або оскарження її нарахування відповідач суду не надав.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес-Крим", звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, основні з яких полягають в тому, що позивач пропустив строк звернення і вимоги підлягають залишенню без розгляду згідно пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судове засідання, призначене на 14.08.2013, позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить в її задоволенні відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін, розглянути справу у відсутність його представників.

Від відповідача надійшло клопотання (вх.№11282) про розгляд справи у відсутність його представників.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Відповідач використовує найману працю, та відповідно до Закону подає Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Крим" складає 253 особи. Отже, для відповідача встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 10 робочих місць. За даними звіту, в Товаристві у 2010 році працювало 4 працівника, яким відповідно до чинного законодавства була встановлена інвалідність.

Таким чином, відповідач відповідно до частини першої статті 20 Закону повинен був до 15.04.2011 сплатити Фонду адміністративно-господарські санкції за непрацевлаштування 6 осіб, яким встановлена інвалідність, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, тобто 13320,00грн. (арк.с.5).

Фактично відповідачем адміністративно-господарська санкція сплачена лише 17.01.2013, тобто з порушенням граничного терміну сплати на 644 календарних дні (арк.с.6).

На адресу відповідача, позивачем направлено повідомлення №04-4/288 від 30.01.2013 про сплату пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій за 2010 рік в сумі 10291,12грн., яке отримане відповідачем 04.02.2013, про що свідчить підпис його представника на поштовому повідомленні (арк.с.8).

До адміністративного позову додано Розрахунок нарахованої Товариству пені у сумі 10291,12грн. за прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій за 2010 рік (арк.с.4).

Докази сплати нарахованої суми пені або оскарження її нарахування в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Крим", в якому просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасно сплачену адміністративно-господарську санкцію за 2010 рік в сумі 10291,12грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач повинен був забезпечити у 2010 році працевлаштування інвалідів на 10 робочих місцях, але фактично були працевлаштовані чотири особи, у зв'язку з чим Товариство повинно було самостійно до 15.04.2011 сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 79920,00грн., за 6 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих ними; вказана адміністративно-господарська санкція була сплачена відповідачем 17.01.2013, тобто з порушенням термінів сплати на 644 календарних дні, у зв'язку з чим позивачем буда нарахована пеня у розмірі 10291,12грн., яку він просить стягнути у примусовому порядку.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні " від 21.03.1991 №875 (далі - Закон №875).

Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Так, відповідно до частини сьомої статті 20 Закону №875 контроль за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно з частиною дев'ятою статті 19 Закону №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно з частиною другою статті 20 Закону №875, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частиною четвертою статті 20 Закону №875 встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини восьмої статті 20 Закону №875 порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 «Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлена нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулося це порушення, сплачувати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається згідно статті 20 Закону.

Відповідно до пункту 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 (далі - Порядок №70) передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних Облікової ставки Національного Банку України за кожний календарний день прострочення.

Згідно Порядку №70, нарахування пені та встановлення строку її сплати затверджуються Мінпраці.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженому наказом Міністерством праці та соціальної політики України від 15.05.2007 №223, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Вимогами пункту 3.3 вищевказаного Порядку передбачено, що документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є звіт за формою 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42, рішення суду, акт перевірки відділенням Фонду роботодавця.

Пунктом 3.4 цього Порядку встановлено, що нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Відповідно до пункту 3.6 Порядку №223 нарахування пені та її сплати, нарахування пені здійснюється на дату фактичного погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу. При частковому погашенні боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку боргу.

При викладених обставинах, нарахування пені на суму несплачених адміністративно-господарських санкцій можливо лише при фактичній сплаті цих адміністративно-господарських санкцій - повній або частковій.

Враховуючи, що відповідачем адміністративно-господарські санкції за порушення нормативу працевлаштування інвалідів за 2010 рік сплачені 17.01.2013, тобто з порушенням граничного терміну сплати на 644 календарних дні, повідомлення про сплату пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій за 2010 рік отримано відповідачем 04.02.2013, докази сплати нарахованої суми пені або оскарження її нарахування в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на статті 230, 232 Господарського кодексу України безпідставне, так як частиною другою статті 20 Закону №875 передбачено інше.

Доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом у зв'язку з тим, що право позивача на звернення до суду з вимогою про сплату пені виникло з 16.04.2011, є неспроможними, оскільки, як зазначалось вище, згідно пункту 3.4 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженому наказом Міністерством праці та соціальної політики України від 15.05.2007 №223, нарахування пені здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно, тобто нарахування пені на суму несплачених адміністративно-господарських санкцій можливо лише при фактичній сплаті цих адміністративно-господарських санкцій, в даному випадку перебіг строку звернення до суду починається з 17.01.2013.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 20.12.2012 у справі №К/9991/68885/11.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Крим" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.04.13 у справі № 801/2476/13-а залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.04.13 у справі № 801/2476/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна