Справа № 344/5990/13-ц
Провадження № 2/344/3476/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої - судді Польської М.В.
при секретарі c/з Дзюбак Х.Б..
з участю позивача ОСОБА_2, представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника органу опіки і піклування Пушкар В.В., прокурора Ворох А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, орган опіки і піклування, про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернулася до Івано-Франківського міського суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа орган опіки та піклування виконкому Івано-Франківської міської ради про позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 щодо малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_7 в розмірі 1500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Позивач та представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити з мотивів, викладених в позовній заяві.
Відповідач позов визнав частково в частині стягнення з нього аліментів на сина в розмірі 500 грн., інші позовні вимоги не визнав, в подальші судові засідання не прибув, просив розглядати за його відсутності.
Представник органу опіки та піклування виконкому Івано-Франківської міської ради надав висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 щодо сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Прокурор, що вступив в розгляд даної справи в інтересах дитини, позовні вимоги підтримав, вважає за доцільне позбавити позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 щодо сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 13.10.2011 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, який зареєстрований 13.06.2009 року було розірвано (а.с.7).
В період шлюбу в подружжя народився син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що посвідчується копією свідоцтва про народження (а.с.8).
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з часу народження сина, близько 2-3 місяців після його народження, відповідач ще підтримував сімейні відносини, однак вподальшому знаючи про хворобу дитини він покинув сім'ю, і з того часу не піклується та не відвідує свого сина. Фінансово взагалі не допомагає, при цьому позивач щомісячно несе витрати на дитину, яку постійно необхідно лікувати.
Відповідач натомість зазначив суду, що він знав з народження дитини про хворобу, допомагав як міг, не знав про потребу в коштах на лікування. Відкрив на сина в січні 2012 року банківський рахунок, куди вніс одноразово 500 грн. (а.с.60)
Згідно виписки ОДКЛ відділення патології новонароджених дітей та медичної карти ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, хворіє (а.с.11-24). Потреби щомісячно тільки на лікування дитини близько 1500-2500 грн.
Відповідно до ст. 141, 180 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх неповнолітніх дітей, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Як зазначено ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частина 1 ст.182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.
Частина 2 ст.182 СК України визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму, визначеного державою для відповідної категорії дітей.
Як слідує зі ст..184 СК України якщо платник має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідач не працює з 27.05.2011 року, що посвідчується довідкою селищної ради та копією трудової книжки (а.с.65-6), проживає з батьками, братом та сестрою (а.с.70), підприємницьку діяльність припинив (а.с.71).
Однак, суд враховує, що дитина окрім соціальних та життєвих потреб потребує постійного лікування, тому з відповідача слід стягувати в користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_7 в розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Обгрунтовуючи позовні вимоги в частині позбавлення відповідача батьківських прав позивач зазначає, що відповідач знаючи про хворобу дитини не піклується та не відвідує свого сина. Фінансово взагалі не допомагає. Звернувшись до комісії з питань захисту дитини виконкому Івано-Франківської міської ради про участі батька у вихованні сина, жодного разу не навідується до дитини.
Рішенням комісії з питань захисту дитини виконкому Івано-Франківської міської ради від 07.03.2012 року №18 (а.с.9) було визначено два дні у квартал можливість участі батька ОСОБА_6 у вихованні сина ОСОБА_7.
На засідання комісії в 2013 році, яка розглядала питання позбавлення батьківських прав батька, підтвердив відповідач, що не бачив дитину близько року, так як мати перешкоджала йому, однак до органу опіки та піклування з цього приводу не звертався, надавав матеріальну допомогу, однак доказів щодо цього не представив, участі у лікуванні дитини не брав.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Вирішуючи спір, суд враховує зазначені роз'яснення Пленуму Верховного Суду України і з'ясовує які безсумнівні докази свідчать про ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини, у чому полягає винна поведінка відповідача, свідоме нехтування ним своїми обов'язками, чи вживалися до нього заходи реагування, а також досліджує соціально-побутових умов життя та матеріального становища відповідача.
Відповідач проявляв байдужість до хворобливого стану сина та небажання спілкування з ним, оскільки не вчиняв дій по баченню з дитиною, не бере участь у спілкуванні з сином, не цікавиться лікуванням та необхідністю витрат на це. Тому, суд вважає, що позовні вимоги щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 щодо малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, є обґрунтованими.
Згідно із ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).
Рішенням виконкому івано-франківської міської ради від 10.07.2013 року №349 надано висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 щодо малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.90-92).
Суд зазначає, що відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він в тому числі ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. У свою чергу батько (один із батьків) має довести, що він належним чином виконує свої батьківські обов'язки. Відповідач такого не довів.
Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57?60 ЦПК України.
Відповідно до ст..212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 19, 141, 180-182, 184, 164 СК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_6, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти в користь ОСОБА_2, жительки АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, на утримання малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення сином повноліття.
Стягнення аліментів розпочати з 17.04.2013 року.
Допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_6, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, щодо малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_6, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь ОСОБА_2, жительки АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 114,71 грн.
Стягнути з ОСОБА_6, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ в м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 229 грн. 40 коп. судового збору.
В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Довідка: повний текст рішення виготовлено 19 серпня 2013 року.
Суддя Польська М.В.
Судове рішення № 33023742, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 19.08.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 344/5990/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: