Ухвала суду № 33023191, 16.08.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/1412/13-ц Провадження № 22-ц/795/1911/2013 Головуючий у I інстанції -Криворученко Д. П. Доповідач - Литвиненко І. В.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛитвиненко І.В.суддів:Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л. при секретарі:Примачок Ю.О.за участю:представника відповідача ОСОБА_5, представника позивача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Чернігівського районного суду від 18 липня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ та збитків за самовільне підключення до системи газопостачання,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду через порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Рішенням суду позов задоволено. Суд стягнув з ОСОБА_7 заборгованість за спожитий природний газ та збитки за самовільне підключення до системи газопостачання у загальному розмірі 1684,31 грн. за періоди з 10.09.2005 року по 08.10.2008 року, з 03.08.2011 року по 06.02.2012 року, та 229,40 грн. у відшкодування сплаченого судового збору.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що апелянт не є власником даного житлового будинку, а тому правові підстави оплачувати житлово-комунальні послуги без договору про надання послуг відсутні. Апелянт посилається на те, що висновок суду про те, що акт-претензія засвідчує факт самовільного підключення до системи газопостачання та зриву пломб є передчасним, так як даний доказ отримано з порушенням порядку, встановленого законом, а отже не повинен братись до уваги. Також апелянт зазначає, що позивачем не було надано суду жодного належного доказу стосовно того, що саме апелянтом було завдано збитки, оскільки наряд від 08.10.2008 року складено відносно ОСОБА_8 та відсутній підпис абонента.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, пояснення учасників судового розгляду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8, яка проживала та була власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 36).

Відповідно до довідки № 466 від 20.06.2012 року виконавчого комітету Ковпитської сільської ради Чернігівського району, ОСОБА_7 проживає, але не зареєстрований у будинку по АДРЕСА_1 (а.с.13).

Як убачається з довідки начальника абонентської служби ПАТ «Чернігівгаз» відповідач не звертався до відділу для укладання договору на газопостачання (а.с.19).

Попередження АТ «Чернігівгаз» від 25.09.2008 року на ім'я матері відповідача про наявність боргу за використаний газ станом на 01.09.2008 року в сумі 136,81 грн. вручено під розписку відповідачу ОСОБА_7 (а.с.14).

Нарядом від 08.10.2008 року зафіксовано, що будинок по АДРЕСА_1 відключений від газопостачання на вводі та повідомлено про це споживача (а.с.15).

Актом-претензією №459/62 від 03.02.2012 року встановлено факт самовільного підключення відповідача до системи газопостачання та зриву пломб (а.с.16).

Відповідно до акту-наряду №23/12 від 07.02.2012 року будинок по АДРЕСА_1 повторно відключено від газопостачання за самовільне підключення (а.с.17).

Згідно розрахунку заборгованості за спожитий природний газ заборгованість відповідача перед ПАТ «Чернігівгаз» за спожитий природний газ та по збиткам за самовільне підключення до системи газопостачання становить всього 1684,31 грн. за періоди з 10.09.2005 року по 08.10.2008 року, з 03.08.2011 року по 06.02.2012 року (а.с.9).

ПАТ «Чернігівгаз» вважає, що оскільки ОСОБА_8 проживає у газифікованому будинку та являється споживачем природного газу, то він і повинен сплатити заборгованість та збитки за самовільне підключення.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач проживає в газифікованому будинку і фактично користується послугами з газопостачання, то він зобов'язаний нести відповідальність та сплачувати витрати за спожитий природний газ.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають матеріалам справи та положенням діючого законодавства.

Посилання апелянта на те, що він не є власником даного будинку і не несе ніякої відповідальності за відсутності договору, є безпідставними, так як довідкою виконкому Ковпитської сільської ради № 466 від 20.06.2012 року підтверджено, що ОСОБА_7 фактично проживає, а, отже, користується послугами позивача, і ОСОБА_7 цього не спростував.

Щодо відсутності договору про надання послуг, то дані посилання не заслуговують на увагу, оскільки сама відсутність письмового договору між сторонами, в силу положень ст.11 ЦК України, не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати спожитих послуг.

Стосовно доводів апелянта про порушення порядку при складанні акту-претензії, то вони є необґрунтованими, тому що представником позивача було вчинено дії відповідно до Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання послуг з газопостачання, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29 травня 2003 року N475.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування судового рішення.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у судовому рішенні, доводами апеляційної скарги не спростовуються, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду від 18 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: