Рішення № 33022911, 19.08.2013, Ханжонківський районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Совєтський районний суд м. Макіївки)

269/1805/13-ц

№ 2/269/1014/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

9 серпня 2013 року. Совєтський районний суд м.Макіївки Донецької області у складі головуючого:

судді НІКІШИНА Ю.В.

при секретарі СИДОРОВОЇ О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК»

м.Дніпропетровська

до

ОСОБА_1

про стягнення боргу за кредитним договором

В С Т А Н О В Л Е Н О :

Представник позивача вважає, що позов підлягає задоволенню. Відповідач не виконував обов'язки, передбачені договором, тому іпотечне майно - житловий будинок і земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, були продані, гроші перераховані банку в рахунок погашення обов'язків за кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав вказавши на те, що житловий будинок який був куплений за кредитні кошти був проданий за згодою банку, гроші банк отримав, йому казали, що більше до нього претензій немає.

У судовому засіданні встановлено.

Ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

28 березня 2008 року між сторонами було укладено кредитний договір № DOXCGA40000131, згідно якого відповідач отримав кредит у сумі 27 135 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28 березня 2015 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони уклали договір іпотеки від 28 березня 2008 року. Згідно якого ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок і земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1. Майно належить ОСОБА_2 а праві власності на підставі договору купівлі -продажу.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач вважає, що відповідач за кредитним договором на даний час винний сплатити:

- 15 749,71 долар США - заборгованість за кредитом,

- 4 799,40 долар США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом,

- 154,47 долар США - заборгованість по комісії за користування кредитом,

- 5 101,27 долар США - пеня за несвоєчасність виконання забов*язань за договором,

- 31,29 долар США - штраф (фіксована частина),

- 1 290,24 долар США - штраф (відсоткова складова), що становить разом в гривні України 216 739,79 грн.

Згідно положень ст.36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

З договору іпотеки від 28 березня 2008 року п.24 позивач як іпотекодержатель, має право в позасудовому порядку за рахунок реалізації предмета іпотеки, задовольнити свої вимоги по кредитному договору. Суд звертає увагу на абзац 2 п.24 договору, в якому вказано, що сторони домовилися, що початкова ціна предмету іпотеки при його реалізації становить 181 800 грн., що вказано в п.35.5 договору.

П.29 договору про іпотеку передбачає, що звернення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом:

- продажу предмету іпотеки у будь - якій особі та будь - яким способом, у тому числі на біржі, на підставі договору купівлі - продажу у порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодержатель надає іпотеко держателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця, у тому числі витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

Суду позивач надав догові купівлі - продажу житлового будинку і земельної ділянки від 14 грудня 2010 року, з якого убачається, що ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 купив, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 і земельну ділянку площею 0,0700 га за тією ж адресою. Продаж вказаного нерухомого майна вчинена за 160 000 грн.

З наведеного убачається, що продаж іпотечного майна відбулася за ціну нижчу, ніж встановлена в п.35.5 договору, і з цим погодився позивач, оскільки претензій до договору купівлі - продажу у нього немає. І, таким чином позивач задовольнив всі свої вимоги за кредитним договором до відповідача.

Проте позивач в порушення положень ст.36 ч.4 Закону України «Про іпотеку»: Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними», звертається з позовом до відповідача про стягнення сум боргу за кредитним договором, що суд вважає неприпустимим оскільки позивач вже сам порушує договірні забов*язання за кредитним договором.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає у повному обсязі, як безпідставний.

На підставі ст.1050, 1054 ЦК України, ст.36, 38 Закону України «Про іпотеку», ст.213. 215 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В :

В І Д М О В И Т И у задоволенні позову ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» м.Дніпропетровська до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду у 10 денний строк з дня його проголошення.

Суддя Ю. В. Нікішин