Постанова № 33019824, 29.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 липня 2013 року № 2а-13963/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі колегії суддів: Головуючого судді - Добрянської Я.І., суддів: Васильченко І.П., Патратій О.В., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БТЛ-Україна»до відповідача 1Київської обласної митницівідповідача 2Міністерства доходів і зборів Українитретя особаГоловне управління Державної казначейської служби України у м. Києвіпровизнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «БТЛ-Україна» звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідачів Київської обласної митниці та Державної митної служби України, третя особа Головне управління Державного казначейства у м. Києві про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2011 р. по справі № 2а-13963/11/2670 складом суду: Головуючим суддею Федорчуком А.Б., суддями: Абловим Є.В. та Амельохіним В.В. в позові Товариству з обмеженою відповідальністю «БТЛ-Україна» було відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 р. було скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2011 р. та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БТЛ-Україна» задоволено частково.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.05.2013 р. було частково задоволено касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БТЛ-Україна», Київської обласної митниці та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2011 р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 р., а справу № 2а-13963/11/2670 направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Зважаючи на викладене, згідно з протоколом розподілу справ між суддями від 01.07.2013 р., справу № 2а-13963/11/2670 було розподілено на новий судовий розгляд на суддю Добрянську Я.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2013 р. було прийнято справу № 2а-13963/11/2670 для нового судового розгляду суддею Добрянською Я.І. та призначено попереднє судове засідання на 11.07.2013 р.

В попередньому судовому засіданні 11.07.2013 р. судом було оголошено перерву на стадії попереднього судового засідання до 16.07.2013 р.

15.07.2013 р. позивачем до канцелярії суду було подано заяву про зміну позовних вимог, в якій позивач просить суд:

- визнати нечинною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 125120105/1/00376 від 29.09.2011 року;

- визнати нечинним рішення про визначення коду товару від 14.09.2011 р. № КТ-125-2630-2011;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної Казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БТЛ-Україна» суму неправомірно отриманого податку на додану вартість у розмірі 61 004,16 гри та мита у розмірі 5 427,42 гри шляхом перерахування вказаних коштів на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «БТЛ-Україна» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 36257851, п/р № 26002010053417 в АТ «Укрексімбанк» МФО 322313);

- зобов'язані відповідача 1 видати нове рішення про визначення коду товару так, щоб дане обладнання було занесено в єдину систему митної служби під кодом 9018908500;

- Зобов'язати відповідача 1 відшкодувати моральну шкоду, завдану безпідставним стягненням коштів в розмірі 20 % від суми сплачених платежів за період від оплати платежів до моменту повернення коштів;

- визнати нечинним наказ Київської обласної митниці № 593 від 12.08.2011 р., який порушує Указ Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 21.05.1998 р.

- визнати нечинним Наказ Державної митної служби України (нині Міністерство доходів і зборів України) № 1561 від 30.12.2010 р. «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та втрату чинності деяких наказів Держмитслужби», який порушує Указ Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 21.05.1998 р.;

- сягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної Казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БТЛ-Україна» судовий збір у сумі 2 180 35 грн.

В попередньому судовому засіданні 16.07.2013 р. представники позивача змінені позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представники позивача зазначили про безпідставну та необґрунтовану зміну відповідачем 1 коду товару за УКТЗЕД, що заявлявся позивачем до митного оформлення, внаслідок чого було протиправно винесене рішення про визначення коду товару від 14.09.2011 р. № КТ-125-2630-2011, та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 125120105/1/00376 від 29.09.2011 року.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 в попередньому судовому засіданні 16.07.2013 р. проти задоволення змінених позовних вимог позивача заперечили, та просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2013 р. було закінчено підготовче провадження та призначено справу № 2а-13963/11/2670 до судового розгляду колегією суддів у судовому засіданні 16.07.2013 р.

Третя особа в судове засідання 16.07.2013 р. не прибула та не скерувала свого представника, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Зважаючи на неприбуття третьої особи в судове засідання 16.07.2013 р., що була повідомлена належним чином, суд, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати адміністративну справу № 2а-13963/11/2670 в порядку письмового провадження.

Про перехід до розгляду зазначеної справи в поряду письмового провадження, третю особу було належним чином повідомлено листом від 16.07.2013 р., що був отриманий третьою особою, та докази зазначеного містяться в матеріалах справи.

Станом на 29.07.2013 р. інших документів від сторін по справі до канцелярії суду не надходило.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2013 р. прийнятою в порядку письмового провадження, було задоволено клопотання позивача та замінено відповідача 2 у справі з Державної митної служби України на Міністерство доходів і зборів України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БТЛ-Україна» 28 серпня 2011 року уклало зовнішньоекономічний контракт № 0311К під назвою «Проект 10-точок» з чеською компанією KROSS S.R.O. про поставку обладнання для естетичної медицини.

При підготовці до поставки обладнання для естетичної медицини позивач звернувся до МОЗ України для отримання роз'яснення - чи необхідно реєструвати дані вироби, як вироби медичного призначення.

Роз'яснення було надано Українським медичним центром сертифікації, у висновку якого зазначалось, що відповідні апарати є медичними виробами і підлягають реєстрації в МОЗ як медичне обладнання, що відповідає коду 9018908500.

У березні 2011 року позивач звернувся до відповідача-1 із заявою класифікувати дані апарати і видати попереднє рішення.

У червні 2011 року позивач розпочав процес реєстрації апаратів в МОЗ України, яке пройшло всі необхідні експертизи, а також 5 серпня 2011 року ним було отримано реєстраційне свідоцтво на апарати та санітарно-епідеміологічний висновок МОЗ України з відповідним кодом УКТЗЕД.

Під час поставки обладнання для естетичної медицини позивач задекларував його під кодом УКТЗЕД 9018908500.

Під час митного оформлення у відділі номенклатури виникли сумніви в класифікації устаткування, наслідком чого стало звернення до начальника Департаменту класифікації товарів Державної митної служби України Пісарчука Ю.М., а згодом до начальника Державної митної служби України, та прийняття рішення відділу контролю митної вартості та класифікації товарів за кодами 854370900 та 9013200000, картка відмови в прийнятті вантажної декларації 125120105/2011/194316 та сплата ПДВ у сумі 49 127,04 грн., мита у сумі 5 434,41 грн. при поданні нової митної декларації.

Однак вважаючи таке рішення відповідача 1 про визначення коду товару від 14.09.2011 р. № КТ-125-2630-2011 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 125120105/1/00376 від 29.09.2011 року - протиправними, позивач оскаржив їх в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва, відповідно до чого також просив суд стягнути з бюджету неправомірно отриманий податок та мито, зобов'язати відповідача 1 видати нове рішення про визначення коду товару; зобов'язати відповідача 1 відшкодувати моральну шкоду, завдану безпідставним стягненням коштів в розмірі 20 % від суми сплачених платежів за період від оплати платежів до моменту повернення коштів; а також визнати нечинним наказ Київської обласної митниці № 593 від 12.08.2011 р, який порушує Указ Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 21.05.1998 р. та визнати нечинним Наказ Державної митної служби України (нині Міністерство доходів і зборів України) № 1561 від 30.12.2010 р. «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та втрату чинності деяких наказів Держмитслужби», який порушує Указ Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 21.05.1998 р.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, зважаючи на наступне.

Статтею 7 Митного кодексу України встановлено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи.

Відповідно до ст. 312 Митного кодексу України, ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, а саме Державна митна служба України. В свою чергу, ведення УКТЗЕД передбачає прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно до вимог Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 р. № 2371 -III (із змінами та доповненнями).

На підставі відповідної норми, Державна митна служба України наказом від 30.12.2010 р. № 1561 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та втрату чинності деяких наказів Держмитслужби» затвердила «Пояснення до УКТЗЕД» з метою забезпечення єдиного тлумачення термінів, використовуваних в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

З метою недопущення методологічних помилок при застосуванні пояснень до УКТЗЕД Державна митна служба України доводить до митних органів України офіційну позицію їх застосування.

Об'єктом класифікації в УКТЗЕД є всі товари, що мають обіг у міжнародній торгівлі. УКТЗЕД базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів (далі -ГС) і Комбінованій тарифно-статистичній номенклатурі Європейського Союзу.

В УКТЗЕД дотримано принцип однозначного віднесення товарів до класифікаційних угруповань, що дозволяє віднести кожний товар тільки до одного класифікаційного угрупування. Це досягається завдяки Основним правилам інтерпретації УКТЗЕД, приміткам до розділів, груп.

Згідно з Указом Президента України від 17.05.2002 р. № 466/2002 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації», Україна з 26.07.2002 р. стала Договірною Стороною Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації. Конвенція набрала чинності для України з 01.01.2004 р.

Статтею 3 Конвенції визначено, що кожна Договірна Сторона Конвенції зобов'язується використовувати всі товарні позиції і субпозиції ГС, а також стосовні до них цифрові коди без яких-небудь доповнень або змін; застосовувати Основні правила класифікації для тлумачення ГС, а також усі примітки до розділів, груп та субпозицій і не змінювати обсяг розділів, груп, товарних позицій і субпозицій ГС; зберігати порядок кодування, прийнятий у ГС.

Таким чином, класифікація товарів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється відповідно до УКТЗЕД, Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, приміток до розділів, груп. Примітки до розділів, груп є невід'ємною частиною УКТЗЕД і мають юридичну силу.

У своїх запереченнях щодо позовних вимог відповідач 1 зазначає, що особою, уповноваженою на декларування від імені ТОВ «БТЛ-Україна» було подано вантажну митну декларацію від 06.09.2011 р. № 125120105/2011/194316 (далі - ВМД) та додано пакет документів, перелік яких зазначений у гр. 44 ВМД.

Згідно гр. 33 ВМД № 125120105/2011/194316, декларантом було заявлено товар «прилади, що використовуються в медицині» за кодом 9018908500 згідно з УКТЗЕД.

В процесі митного оформлення товару відповідачем 1 було прийнято рішення про визначення коду товару від 14.09.2011 р. № КТ-125-2630-2011 (далі - Рішення), згідно якого змінено коди на товари «Система», «Фізіотерапевтичний комплекс ЕАТ», «Фізіотерапевтичний комплекс No-Needle Mesotherapy 600 LipoKontour».

Так, на зміну кодів згідно з УКТЗЕД вплинули наступні характеристики даних товарів.

В наданих до митного оформлення документах (інформаційний пакет на систему) зазначено, що Exilis - це неінвазивна система терапії для направленого коригування визначених місць відкладання жиру. Система призначена для ефективного коригування фігури шляхом зниження об'єму жиру і підтяжки; терапія за допомогою Exilis призводить до помітного покращення кольору шкіри, її еластичності і структури.

Згідно наданих документів, «Фізіотерапевтичний комплекс ЕАТ» призначений для боротьби з результатами старіння і допомагає регенерації та омолодження ушкодженої м'якої тканини. Використовується для неінвазивного, швидкого, ефективного та унікального лікування дряблості шкіри, целюліту, рубців, розтяжок.

Відповідно до інструкції, «Фізіотерапевтичний комплекс No-Needle Mesotherapy 600 LipoKontour» призначений для стимуляції тканин лазерним випромінюванням з довжинами хвиль двох діапазонів - червоної та інфрачервоної. При цьому збільшується швидкість обмінних процесів та покращується кровообіг. Використання електричних імпульсів змодельовано таким чином, щоб активувати різні види транспорту субстанцій речовин, що відновлюють структуру шкіри та підшкірно-жирової клітковини. Окрім того, даний прилад може бути використаний в будь-яких клініках, салонах та медичних спа-центрах.

Отже, виходячи з назви та опису товарів, зазначених в товаросупровідних документах та інструкціях на вироби, встановлено, що дане обладнання призначене для підтяжки шкіри, усунення целюліту, усунення зморщок, корекції фігури. Таким чином, дане обладнання не призначене для лікування будь-яких хвороб людини, а тому не може вважатися таким, що використовується в медицині.

Таким чином, відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД 1, 3, 6, вимог Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 21.12.2010 р. № 2829-VI «Про Митний тариф України», та Пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом Державної митної служби України від 30.12.2010 р. № 1561, коди та опис товарів було змінено на зазначені в оскаржуваному рішенні.

З матеріалів справи вбачається також те, що Експертний висновок, про який зазначається у позовній заяві датований 07.07.2011 р. на момент митного оформлення товару (06.09.2011 р.), не був наданий, що підтверджується відсутністю його найменування у графі 44 ВМД від 06.09.2011 р. № 125120105/2011/194316.

Також, суд погоджується із позицією відповідача 1 про те, що висновок ТОВ «Експерт» ґрунтується лише на документах, наданих замовником, та крім того такий висновок носить консультативний характер в якості орієнтовної довідкової інформації при прийнятті рішення по коду товару, остаточне ж рішення, відповідно до Митного кодексу України, приймається посадовою особою митного органу.

Виходячи з інформації виробника товару, яка зазначена в Посібнику користувача, вимог УКТЗЕД, пояснень до товарної позиції 8543, пункту 6 Додаткових пояснень до товарних категорій, а також, дослідивши митні декларації, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про те, що апарати, які поставлялись позивачем, є деталями для пристроїв, а не цілісним механізмом, та які не призначені для встановлення діагнозу, профілактики чи лікування хвороб, а використовується в естетичній медицині для неінвазивного ліфтингу (підтягування) шкіри, усунення целюліту, морщин, корекції фігури та не можуть бути класифікованими у товарній позиції 9018.

Так, в своїй ухвалі від 30.05.2013 р. по даній справі при її першому касаційному розгляді, Вищий адміністративний суд України зазначив про те, що суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позову, не навів з яких саме підстав дії, вчинені митним органом щодо визначення ввезеного позивачем товару за кодами УКТЗЕД 8543709000 та 9013200000 є неправомірними. При цьому його посилання на експертний висновок № 464 від 07 липня 2011 року, що був замовлений позивачем, та консультацію медичного центру сертифікації МОЗ України від 18.02.2011 року, як достатні та допустимі докази правомірності віднесення позивачем до коду товару за УКТЗЕД 9018908500 визнати обґрунтованим не можна.

З приводу зазначеного, Київською обласною митницею для підтвердження правомірності дій митного органу та з метою однозначного застосування норм права було надано до матеріалів справи копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.04.2013 р. по справі № К/9991/77578/12 між тими самим сторонами (ТОВ «БТЛ-Україна» та Київська обласна митниця), щодо аналогічного спору (скасування рішень про визначення коду товару та зобов'язання вчинити певні дії), митне оформлення проводилося аналогічного товару за кодами визначеного позивачем 9018 та зміненого митним органом на 8543, де суди І, II та ІІІ інстанцій встановили, що для товарів, імпортованих позивачем застосовується код УКТ ЗЕД 8543.

Відповідно до УКТ ЗЕД, а саме до товарної позиції « 9018», що задекларовано позивачем, включається дуже широкий діапазон приладів і пристроїв, які у більшості випадків використовуються лише в професійній практиці (наприклад, лікарями, хірургами, стоматологами, ветеринарними хірургами, акушерами) або для встановлення діагнозу, профілактики чи лікування хвороби, або для оперування і т.п. Прилади і пристрої для анатомічної роботи чи для розтину трупів, анатомування і т.п. також включаються, як включаються, за певних умов, прилади і пристрої для стоматологічних лабораторій. Прилади цієї товарної позиції можуть бути виготовлені з будь-якого матеріалу.

Відповідно до УКТ ЗЕД, а саме до товарної позиції « 8543», що визначено митним органом, включаються усі види електричного устаткування та апаратури, які не включені до будь-якої іншої позиції цієї групи, не описані більш конкретно в будь-якій товарній позиції будь-якої іншої групи, номенклатури і не виключені приміткою до розділу XVI чи до цієї групи. Основними електричними товарами, більш конкретно описаними в інших групах, є електроустаткування групи 84 та деякі прилади та апаратури групи 90.

Для однозначної класифікації, медичних приладів необхідно враховувати: призначення приладу, тобто, встановити на підставі наданої інформації про товар чи використовуються такі прилади лише в професійній практиці лікарями чи вони є призначені для інших цілей, наприклад, тля естетичних потреб, салонів краси, СПА салонів, масажних салонів, для використання в побуті для підтримання загального стану здоров'я тощо.

Враховуючи вищезазначені роз'яснення, суд вважає, що митниця правомірно класифікувала зазначені товари в УКТЗЕД в товарній підкатегорії 8543709000.

Суд також погоджується із позицією відповідача 1, що Свідоцтво про державну реєстрацію не може бути доказом правильності класифікації товарів «Фізіотерапевтичний комплекс «ВТL-5000 ЕАТ», «Фізіотерапевтичний комплекс «ВТL-5000 No-Needle Mesotherapy 600 LipoKontour» за УКТ ЗЕД, адже воно посвідчує лише факт включення медичних виробів до Державного реєстру медичних виробів та дозвіл для застосування в медичній практиці.

Відповідно до п. 3 Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затвердженого Постановою КМ України від 09.11.2004 р. № 1497, Держлікінспекція МОЗ України здійснює державну реєстрацію медичних виробів за результатами експертизи та у разі потреби випробувань, що проводяться експертними установами.

Згідно з п. 4 зазначеного Порядку, державна реєстрація медичних виробів проводиться на підставі заяви та відповідного пакета документів, при цьому у заяві серед іншого заявником вказується код згідно з УКТЗЕД.

Згідно з п. 5 цього Порядку, відповідальність за достовірність інформації в поданих матеріалах несе заявник.

Таким чином, у Свідоцтві про державну реєстрацію медичної техніки та виробів медичного призначення вказується код товару за УКТЗЕД на основі поданих заявником даних. До обов'язків Держлікінспекції МОЗ України перевірка правильності вказаного коду товару (лікарського засобу) не відноситься.

Так само і МОЗ України не є органом, що здійснює контроль за класифікацію товарів в УКТ ЗЕД, а тому не може підтверджувати необхідність класифікації товару в певній товарній позиції УКТ ЗЕД.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2008 року у справі К-35327/06.

Відповідно до ст. 313 МКУ від 11.07.2002 р., рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковим для підприємств і громадян. Отже, висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Зважаючи на викладене вище, наявні у матеріалах справи докази, норми чинного законодавства з даного приводу а також позицію Вищого адміністративного суду України при розгляді аналогічних спорів, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність наступних позовних вимог позивача, що не підлягають задоволенню:

- визнати нечинною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 125120105/1/00376 від 29.09.2011 року;

- визнати нечинним рішення про визначення коду товару від 14.09.2011 р. № КТ-125-2630-2011;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної Казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БТЛ-Україна» суму неправомірно отриманого податку на додану вартість у розмірі 61 004,16 гри та мита у розмірі 5 427,42 гри шляхом перерахування вказаних коштів на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «БТЛ-Україна» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 36257851, п/р № 26002010053417 в АТ «Укрексімбанк» МФО 322313);

- зобов'язані відповідача 1 видати нове рішення про визначення коду товару так, щоб дане обладнання було занесено в єдину систему митної служби під кодом 9018908500;

- Зобов'язати відповідача 1 відшкодувати моральну шкоду, завдану безпідставним стягненням коштів в розмірі 20 % від суми сплачених платежів за період від оплати платежів до моменту повернення коштів.

Щодо позовних вимог позивача:

- визнати нечинним наказ Київської обласної митниці № 593 від 12.08.2011 р., який порушує Указ Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 21.05.1998 р.;

- визнати нечинним Наказ Державної митної служби України (нині Міністерство доходів і зборів України) № 1561 від 30.12.2010 р. «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та втрату чинності деяких наказів Держмитслужби», який порушує Указ Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 21.05.1998 р. - то такі позовні вимоги позивача суд вважає також необґрунтованими та безпідставними, що в свою чергу не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Так, в письмовій заяві про зміну позовних вимог від 16.07.2013 р., позивач, крім самих позовних вимог (визнати нечинним наказ Київської обласної митниці № 593 від 12.08.2011 р. та визнати нечинним Наказ Державної митної служби України (нині Міністерство доходів і зборів України) № 1561 від 30.12.2010 р. «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та втрату чинності деяких наказів Держмитслужби») жодними письмовими поясненнями та доказами не обґрунтовує зазначені позовні вимоги.

Згідно вимог ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Позивачем же в даному випадку при збільшені (зміні) позовних вимог, жодним чином не обґрунтовано такі збільшені (змінені) вимоги, та не надано жодних доказів, що могли би бути розглянуті судом при вирішені таких позовних вимог.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, Митного кодексу та законів України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що дії митниці щодо визначення коду товару є законними, вчиненими в межах наданих повноважень та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України, а отже заявлені позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не було надано суду достатніх доказів, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.

Проте відповідач 1, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятої ним картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 125120105/1/00376 від 29.09.2011 року, та рішення про визначення коду товару від 14.09.2011 р. № КТ-125-2630-2011.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В позові відмовити повністю.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя: Я.І. Добрянська

Судді: І.П. Васильченко

О.В. Патратій

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі - 29.07.2013 р.