Рішення № 33018849, 15.08.2013, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3062/13-ц

Провадження № 2/740/963/13

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 серпня 2013 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Олійника В.П.,

при секретарі Шадура І.Ю.,

з участю сторін, представника позивача-адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача-адвоката ОСОБА_2,

третьої особи без самостійних вимог-ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання будинку особистою приватною власністю,

встановив:

Позивачем заявлені вимоги про визнання АДРЕСА_1 (далі-спірний будинок) особистою приватною власністю ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_5 є дочкою позивача та дружиною відповідача, шлюб між якими був зареєстрований 29 жовтня 1988 року, після укладення шлюбу позивач вирішив купити дочці будинок, після консультацій із нотаріусом позивач разом із своєю дружиною ОСОБА_6 15 грудня 1988 року подарували ОСОБА_5 12000 крб. для купівлі будинку, про що був укладений відповідний договір дарування, в подальшому 27 грудня 1988 року ОСОБА_5 оформила договір купівлі-продажу спірного будинку за 12000 крб., позивач є спадкоємцем за заповітом до майна останньої, відповідач за законом, спірний будинок не є спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та відповідача.

В судовому засіданні позивач підтримав позов за вищевикладених обставин, пояснивши, що гроші на весілля ОСОБА_5 та відповідача ніким не дарувались, після уладення договору дарування грошові кошти у розмірі 12000 крб. передані ОСОБА_5 йому на зберігання, оскільки остання проживала у гуртожитку, в даний час із відповідачем виник спір щодо користування спірним будинком.

Представник позивача адвокат ОСОБА_1 підтримав позов за обставин, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що спірний будинок був придбаний за його спільні кошти з ОСОБА_5 у розмірі 17000 крб., його особисті кошти 8000 крб., про договір дарування дізнався лише з позовної заяви. Відповідач, допитаний як свідок відповідно до ст.184 ЦПК України, показав, що договору дарування грошей ніколи не бачив, ним були додані 8000 крб. на купівлю спірного будинку, який придбаний був за 17000 крб., під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу він не був присутній.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 позов не визнав, пояснивши, що спірний будинок придбаний за спільні кошти відповідача та ОСОБА_5, позивачем заявлені вимоги про визнання права за померлою особою.

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні вважала за необхідне позов задовольнити, поясниши, що гроші на весілля ОСОБА_5 та відповідача ніким не дарувались, після уладення договору дарування грошові кошти у розмірі 12000 крб. передані ОСОБА_5 позивачу на зберігання, оскільки остання проживала у гуртожитку, в подальшому спірний будинок придбаний за 12000 крб.. Третя особа, допитана як свідок відповідно до ст.184 ЦПК України, показала, що разом з позивачем подарували ОСОБА_5 12000 крб., після чого ОСОБА_5 купила спірний будинок за 12000 крб..

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що позивач та ОСОБА_6 подарували ОСОБА_5 12000 крб. на купівлю будинку, договір дарування посвідчений нотаріусом в її присутності, подаровані гроші ОСОБА_5 передала позивачу на зберігання, через 13 днів після цього ОСОБА_5 купила спірний будинок за 12000 крб..

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що позивач та ОСОБА_6 подарували ОСОБА_5 гроші у розмірі 12000 крб., за які остання в подальшому купила спірний будинок.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що зі слів ОСОБА_10, як власника спірного будинку, продаж вказаного будинку було здійснено за 17000 крб..

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що зі слів ОСОБА_10, як власника спірного будинку, продаж вказаного будинку було здійснено за 17000 крб..

Позов не підлягає задоволенню повністю зі слідуючих підстав.

Відповідач та ОСОБА_5 (до укладення шлюбу-ОСОБА_5) уклали шлюб 29 жовтня 1988 року.

Відповідно до Договору дарування грошей від 15 грудня 1988 року, оригінал якого наданий позивачем в судовому засіданні, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 подарували ОСОБА_12 належні їм гроші у сумі 12000 руб. для купівлі будинку, даний договір посвідчений нотаріально 15 грудня 1988 року.

Згідно Договору купівлі-продажу від 27 грудня 1988 року ОСОБА_12 здійснила купівлю АДРЕСА_1 за 12000 крб. (рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 31 червня 1992 року №177 перейменова на АДРЕСА_1), продавець ОСОБА_10, гроші отримані ОСОБА_13 повністю від покупця ОСОБА_12 до підпису договору.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Ніжині, позивач є спадкоємцем за заповітом від 05 грудня 2006 року до майна останньої, відповідач та третя особа ОСОБА_6 є спадкоємцями за законом.

Будинок АДРЕСА_1 зареєстрований на праві власності за ОСОБА_12 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Ніжинською державною нотаріальною конторою 27 грудня 1988 року за №1-2761, що підтверджується довідкою КП "Ніжиське міжміське бюро технічної інвентаризації" №643 від 04 червня 2013 року.

Згідно з ч.1 ст.24 КпШС України, майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного із них. Такі ж положення закріплені у ст. 57 СК України.

Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності на це майно.

За змістом ст.25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичної особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.

Відтак, з часу смерті фізичної особи її цивільні права та обов'язки припинено.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, в результаті чого втрачена її здатність мати цивільні права і обов'язки.

Позивачем заявлені вимоги про визнання будинку особистою приватною власністю спадкодавця.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Проте чинним ЦК України не передбачено захист цивільних прав та інтересів померлої особи, оскільки правоздатність такої особи припинена.

Таким чином, визнання будь-якого права за померлою особою не передбачено діючим законодавством.

З огляду на зазначене, підстави для задоволення позовних вимог про визнання будинку особистою приватною власністю спадкодавця ОСОБА_5 відсутні, при цьому позивач не позбавлений можливості захистити свої права у порядку спадкування із врахуванням п.1.2. глави 11 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року N 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за N 282/20595, відповідно до якого спадкоємці мають право звернення до суду у випадку оспорювання спадкоємцями майнових вимог того з подружжя, що залишився живим.

Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.

Враховуючи вищезазначене, на підставі ст.25 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.3, 10, 60, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання будинку особистою приватною власністю- відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя В.П. Олійник .