Постанова № 33018693, 13.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 серпня 2013 року Справа № 812/6632/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.,

при секретарі судового засідання: Опейкіній Є.А.,

за участю:

представника позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Держа?вної податкової інспекції у м?. Свердловську Головного упра?вління Міндоходів у Луганськ?ій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку в розмірі 1425,87грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у м. Свердловську Луганської області звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в якому позивачем заявлено вимогу про стягнення з боржника податкового боргу по єдиному податку у розмірі 1425,87грн. Податковий борг позивача виник за період з 20.06.2012 по 31.12.2012.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду 12 серпня 2013 року клопотання відповідно до якого просив провести розгляд справи за відсутності представника податкового органу.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом надати заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця, є платником єдиного податку, перебуває на обліку в якості платника податків в Державній податковій інспекції в м. Свердловську Луганської області. (а.с.5-6,7,8)

Розділом ХІV Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою єдиного податку.

Згідно до пунктів 291.3.та 291.4 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Статтею 298 Податкового кодексу України передбачено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених цим кодексом.

Статтею 293 Податкового кодексу України встановлено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Пунктом 294.1. статті 294 Податкового кодексу України встановлено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку. (пункт 294.4. статті 294 Податкового кодексу України)

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. (пункт 295.1 ст.295 Податкового кодексу України)

Відповідно до заяви відповідача про право застосування спрощеної системи оподаткування №2442/01 від 17.01.2012 відповідач відноситься до другої групи та здійснює господарську діяльність за кодом КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт. (а.с.9)

Відповідно до розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування від 17.01.2012, який подано відповідачем як фізичною особою - підприємцем до податкового органу, встановлено, що загальна сума доходу яка отримана відповідачем за рік становить 106700,00грн. (а.с.10)

10 січня 2012 року рішенням 17 сесії Свердловської міської ради шостого скликання №372 про встановлено фіксованих ставок єдиного податку на території м. Свердловська, затверджено Положення про фіксовані ставки єдиного податку на території Свердловська, яким визначено що для другої групи платників єдиного внеску фіксована ставка єдиного податку встановлена в розмірі 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. (а.с.11-13)

Виходячи зі ставки єдиного податку, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, відповідачу нараховано за період з 20.06.2012 по 31.12.2012 суму єдиного податку, який з урахуванням переплати що рахувалась зі сплати податків за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 становить 1425,87 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача як платника податків. (а.с.15-16)

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України встановлено, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми Податкового кодексу України ДПІ в м. Свердловську Луганської області було надіслано на адресу платника податків податкову вимогу №283 від 13 вересня 2012 року (а.с.14)

Факту оскарження відповідачем вищезазначеної податкової вимоги судом на час розгляду справи не встановлено, а тому вона вважається узгодженою.

Даних про добровільну сплату відповідачем наявного податкового боргу або про відкликання податкової вимоги судом на час розгляду справи не має.

Оскільки податкова вимога №283 від 13 вересня 2012 року, є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Станом на час розгляду справи, відповідачем в добровільному порядку сума єдиного податку в розмірі 1425,87грн. за період з 20.06.2012 по 31.12.2012 не сплачена, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, за таких обставин позов Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податкового боргу з єдиного податку в розмірі 1425,87грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку в розмірі 1425,87грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (94800, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) суму податкового боргу з єдиного податку в розмірі 1425,87грн. (одна тисяча чотириста двадцять п'ять гривень 87 коп.) в дохід Державного бюджету на р/р 31513970700072 ВДК у м. Свердловську, код одержувача 37871265 УДКСУ у Луганській області, МФО 804013.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 16 серпня 2013 року.

Суддя А.М. Каюда