Ухвала суду № 33017470, 08.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/7155/11

№ К/9991/7155/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Рибченка А.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.11.2010

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011

у справі № 2а-7617/10/1270 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Державного підприємства «Свердловантрацит»

до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області (ДПІ)

про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.11.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011, позов задоволено: визнано протиправними дії ДПІ у м. Свердловську щодо скерування сплачених підприємством сум в порядку календарної черговості виникнення боргу та скасовано податкові повідомлення-рішення від 15.06.2010 № 0001741840/0, № 0001751840/0, № 0001761840/0, № 0001771840/0, № 0001781840/0, № 0001791840/0, № 0001801840/0, № 0001811840/0, № 0001821840/0, № 0001831840/0.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Свердловську просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судами норм пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-ІІІ).

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 31.05.2010 № 653-15-20-32355669, про порушення ДП «Свердловантрацит» підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ внаслідок сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань по комунальному податку за 4-й квартал 2008 року та за 2009 рік з порушенням встановленого цим підпунктом граничного строку сплати.

На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.06.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, встановлених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, за порушення граничного строку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з комунального податку: № 0001741840/0 - у сумі 431,40 грн. (20% від 2156,98 грн.); № 0001751840/0 - в сумі 75742,83 грн. (50% від 151485,72 грн.); № 0001761840/0 - в сумі 5564,32 грн. (20% від 27821,60 грн.); № 0001771840/0 - в сумі 38388,03 грн. (50% від 76776,03 грн.); № 0001781840/0 - в сумі 200,18 грн. (50% від 400,36 грн.); № 0001791840/0 - в сумі 6263,90 грн. (20% від 31319,49 грн.); № 0001801840/0 - в сумі 4571,25 грн. (20% від 22856,23 грн.); № 0001811840/0 - в сумі 147,11 грн. (50% від 294,20 грн.); № 0001821840/0 - в сумі 254,24 грн. (20% від 1271,22 грн.); № 0001831840/0 - в сумі 7,57 грн. (50% від 15,13 грн.), а всього 131570,83 грн.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст.5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У судовому процесі встановлено, що в картках особового рахунку позивача як платника податків обліковувалась сума податкового боргу, а при оплаті ним самостійно узгоджених сум податкових зобов`язань з комунального податку за вище вказані звітні податкові періоди податковий орган в обліку сплачених сум податкових зобов'язань спрямовував суми поточних платежів на погашення податкового боргу, який виник раніше податкового періоду, за який здійснювалась оплата. Суми узгоджених податкових зобов`язань з комунального податку за вказані податкові звітні періоди по Свердловській міській раді, Провальській селищній раді, Червонопартизанській міській раді, Шахтарській селищній раді, Комсомольській селищній раді сплачені позивачем з дотриманням строку сплати, встановленого підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень із зазначенням призначення платежу про сплату комунального податку за відповідний квартал (а.с.65-74).

Відповідно до пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Однак, зазначена норма не позбавляє платника податків права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181-III та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону. Суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181-III слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків. Законом № 2181-III не визначено серед заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, зміну призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Встановленим обставинам суди попередніх інстанцій дали правильну юридичну оцінку, застосувавши пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III та зробивши висновок, який відповідає обставинам справи і є юридично правильним, визнали неправомірним застосування до позивача штрафів за прострочення сплати узгоджених сум податкових зобов'язань за вищенаведені податкові періоди, які, як встановлено у судовому процесі, сплачені в строк, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.11.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко А.О. Рибченко