Ухвала суду № 33017468, 01.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/71154/11

№ К/9991/71154/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Моторного О.А., при секретарі Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (правонаступник Саратської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області)

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011

у справі № 2-а-4065/09/1570 Одеського окружного адміністративного суду

за позовом Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) «Южний»

до Саратської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області (МДПІ)

про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2010 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення від 24.04.2008 №№ 0000322300/1, 0000312300/1; від 20.02.2009 №№0003632300/1, 0003642300/1, 000222300/0/1; від 03.04.2009 № 0000052300/1/2; від 07.04.2009 №№0001232300/3, 0001242300/3.

У касаційній скарзі Саратська МДПІ просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача задекларованих за грудень 2007 року, січень, серпень, вересень 2008 року сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в актах перевірки від 20.03.2008 № 394/23-00413417, від 04.12.2008 № 1492/2300/00413417, від 20.10.2008 № 1176/2303/00413417, про порушення ВАТ «Южний» норм підпункту 7.4.3 пункту 7.4 ст.7, пункту 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), а саме: завищено суму бюджетного відшкодування на 462067,00 грн. за грудень 2007 року; завищено від`ємне значення чистої суми податкових зобов`язань у загальній податковій декларації з ПДВ за листопад та грудень 2007 року на 448950,00 грн. та 139561,00 грн. відповідно; занижено суму податкових зобов`язань у загальній податковій декларації з ПДВ за грудень 2007 року на 47357,00 грн., внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість по загальній податковій декларації з ПДВ за грудень 2007 року на 34240,00 грн.; занижено суму податкових зобов'язань на 144744,00 грн. у податкових деклараціях за жовтень 2007 року, липень, серпень, вересень 2008 року; завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість загалом на 319939,00 грн. за серпень, вересень 2008 року; завищено суму бюджетного відшкодування на 576517,00 грн. за загальною податковою декларацією за липень 2008 року; завищено від`ємне значення чистої суми податкових зобов`язань у загальних податкових деклараціях з ПДВ за січень, травень, червень 2008 року на 263025,00 грн., 238610,00 грн. та 223474,00 грн. відповідно та занижено податкові зобов'язання на 17486,00 грн., 710,00 грн. та 59600,00 грн. відповідно; занижено від`ємне значення чистої суми податкових зобов`язань у загальній декларації з ПДВ за лютий 2008 року на 38975,00 грн. та завищено суму податкових зобов`язань на 16195,00 грн.; завищено суму податкових зобов`язань у загальній декларації з ПДВ за березень 2008 року на 19512,00 грн.; завищено від`ємне значення чистої суми податкових зобов`язань у загальній декларації з ПДВ за квітень 2008 року на 65682,00 грн.

При цьому, зафіксовані податковим органом у вказаних актах перевірок порушення мають ідентичний характер та, за висновком податкового органу, є наслідком того, що позивач у порушення вище вказаних норм включив до податкового кредиту у загальній декларації суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), використаних при наданні послуг власного виробництва, а саме: послуг з оренди цеху розливу, переробки винограду на давальницьких умовах, транспортування та зберігання виготовлених при цьому виноматеріалів, а також послуг з електропостачання, реалізація дизельного палива, послуг із забезпечення працівників підприємства харчуванням. За висновком податкового органу, позивач повинен був здійснити розподіл цих сум ПДВ між загальною податковою декларацією та спеціальною податковою декларацією № 2 (рослинництво), яку він подає як сільськогосподарський товаровиробник (пункт 11.29 ст. 11 Закону № 168/97-ВР), пропорційно питомій вазі зазначених послуг в загальному обсязі виробництва. Крім того, податковий орган дійшов висновку, що позивач безпідставно включив до податкового кредиту у загальних податкових деклараціях за вказані звітні податкові періоди ПДВ в загальній сумі 1878527,00 грн., сплачений у вартості придбаних послуг з ремонту розливного цеху, який переданий в оренду ЗАТ «Одесавинпром» на підставі договору від 27.12.2007, при відсутності зв`язку цих послуг з господарською діяльністю позивача з огляду на значне перевищення витрат на капітальний ремонт цеху над орендною платою.

За наслідками перевірки та адміністративного оскарження МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення: від 24.04.2008 № 0000322300/1- про визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 44512,00 грн. (у тому числі, за основним платежем - 34240,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10272,00 грн.); № 0000312300/1 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2007 року та січень 2008 року 462067,00 грн. та 139561,00 грн. відповідно; від 20.02.2009 №0003632300/1 про визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 209809,00 грн. (у тому числі, за основним платежем - 144744,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 65065,00 грн.), № 0003642300/1 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень, вересень 2008 року на 140180,00 грн. та 179759,00 грн. відповідно, № 000222300/0/1- про визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 141217,00 грн. (у тому числі, за основним платежем - 84708,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 56509,00 грн.); від 03.04.2009 № 0000052300/1/2 - про визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 179554,00 грн. (у тому числі, за основним платежем - 119703,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 59851,00 грн.); від 07.04.2009 № 0001232300/3 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2008 року на 576517,00 грн.; № 0001242300/3 - про визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 69674,00 грн. (у тому числі, за основним платежем - 46449,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 23225,00 грн.).

Як встановлено у судовому процесі, позивач є сільськогосподарським товаровиробником та на дати здійснення перевірок перебував на спеціальному режимі оподаткування відповідно до пункту 8-1.1 ст.8 Закону № 168/97-ВР.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.3 цього пункту визначено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Будь-яка юридична або фізична особа, яка провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства, лісового господарства, рибальства, з обробки чи переробки такої виробленої нею продукції, а також з надання супутніх послуг, визначених цією статтею (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість. (пункт 8-1.1 ст.8 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з абзацами першим, третім та четвертим пункту 11.29 ст. 11 Закону № 168/97-ВР (у редакції Закону України від 19.10.2006 № 273-V) до 1 січня 2008 року (продовжений до 01.01.2009 Законом України від 03.06.2008 № 309-VI) зупиняється дія пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1.2 розділу 1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, платники податку, в яких згідно із чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону № 168/97-ВР) суми ПДВ повністю залишаються в розпорядженні для цільового використання, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених зазначеними пунктами.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 271 на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики.

Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Зазначений окремий рахунок сільськогосподарський товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду.

Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів..

За змістом вказаних норм до скороченої податкової декларації включаються виключно ті операції, які стосуються спеціального режиму оподаткування, тобто ті які прямо чи опосередковано приймають участь в операціях з виготовлення та поставки сільськогосподарських товарів (послуг). Послуги, які податковий орган визначив як послуги власного виробництва (послуги з оренди цеху розливу, переробки винограду за давальницьких умовах, транспортування та зберігання вироматеріалів, з електропостачання, забезпечення харчуванням працівників) не є послугами власного виробництва у розумінні пункту 11.29 ст.11 Закону № 168/97-ВР і на них не поширюється спеціальний режим оподаткування з огляду на відсутність їх зв`язку з сільськогосподарським товаровиробництвом. Апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, застосовуючи вищенаведені правові норми, зробив правильний висновок, що позивач правомірно відніс суми ПДВ, сплачені у зв'язку з придбанням товарів (послуг), використаних при наданні такого роду послуг, до загальної податкової декларації. Вказаний висновок був зроблений з врахуванням встановлених у судовому процесі обставин щодо подання позивачем, поряд із загальною декларацією з ПДВ, спеціальної декларації № 2 (рослинництво), в якій відображались операції, пов'язані із сільськогосподарським товаровиробництвом.

Також правильними є висновки суду апеляційної інстанції щодо зв`язку витрат позивача на капітальний ремонт (реконструкцію) цеху з розливу, який переданий в оренду ЗАТ «Одесавинпром» за договором від 27.12.2007 № 27/юр-07, з господарською діяльністю позивача.

У судовому процесі встановлено, що позивач уклав з іншими суб'єктами господарювання договори підряду на виконання робіт на загальну суму 9392638,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1878527,00 грн.), за умовами яких здійснювались різного виду роботи по реконструкції цеху розливу, який переданий в оренду ЗАТ «Одесавинпром»: з ТОВ «Профі Плюс» - від 14.05.2008 № 14П/05/08; від 07.05.2008 № 07П/05/08; від 28.05.2008 року № 14П/05/08; від 17.07.2008 № 17П/07/08; від 14.07.2008 № 14П/07/08; від 04.07.2008 № 04П/07/08; з ТОВ СФ «Спецбудтранспоставка» - від 11.05.2008 № 5; з ПП «Мега» - від 19.03.2008 № 19.03/08; з ПП «Граммі» - від 30.11.2007 № 30/11-1; з ПП «Буднаб» - від 03.03.2008 № 03-03П/08; з ТОВ «Ас-Пром» - від 17.07.2007 № 16; з ТОВ «Дронго плюс» - від 20.02.2007 № 20/20 про виконання робіт з розробки робочого проекту реконструкції фруктосховища та цеху розливу.

Пунктом 7.4.4 пункту 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР визначено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Вказаною нормою передбачений прямий зв`язок між правом віднесення сум ПДВ, сплачених у вартості товарів (послуг) та господарською діяльністю платника податків.

У відповідності до пункту1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (втратив чинність з 01.01.2013 згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Прибутковість кожної окремої господарської операції не є безумовною умовою здійснення господарської діяльності, а отже отримання збитків при здійсненні певної операції, як то перевищення витрат на реконструкцію об`єкта нерухомості, який переданий в оренду, над орендною платою, не може у всіх випадках свідчити про те, що товари (роботи, послуги) не використовуються у господарській діяльності платника податків, якщо здійснення збиткової господарської операції обумовлено загально прийнятними умовами господарювання.

Передача в оренду нерухомого майна не передбачає втрату його власником прав володіння та розпорядження ним на момент перебування цього майна в оренді, а також права користування ним у майбутньому, при тому, що реконструкція спрямована на покращення основних характеристик об`єкту нерухомості, збільшення його вартості та економічної привабливості такого об`єкта як для власного використання, так і для подальшої передачі в оренду. Позивач здійснював капітальний ремонт на виконання умов договору оренди від 27.12.2007 № 27/юр-07, пунктом 3.4 якого встановлено, що орендодавець зобов'язаний проводити за свій рахунок капітальний ремонт об'єкта оренди, а орендар зобов'язаний компенсувати такі витрати в разі, якщо погіршення стану об'єкта оренди сталося внаслідок його вини.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, отже підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко О.А. Моторний