Ухвала суду № 33017464, 08.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/13739/11

№ К/9991/13739/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Рибченка А.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (СДПІ у м. Києві)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011

у справі № 2а-11064/09/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.07.2009 № 0000814210,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011, позов задоволено: скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.07.2009 № 0000814210; стягнуто з Державного бюджету України на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» 3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, СДПІ у м. Києві звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя проведено перевірку господарської одиниці позивача - відділу поштового зв'язку с. Кременівка, розташованого за адресою: Донецька область, с. Кременівка, вул. Леніна, 21

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 21.07.2009 № 0153/2665/42/21560045, про порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, а саме: не оприбуткування готівкових коштів в сумі 5493,68 грн. Висновок податкового органу про не оприбуткування готівки зроблено на підставі співставлення граф у розділі 2 книги обліку розрахункових операцій ( у графі «Сума розрахунків» - 951,34 грн., «Службова видача» - 6499,50 грн., «Службове внесення» -54,48 грн.) та Х-звітів реєстратора розрахункових операцій (РРО) за 27.05.2009 і 28.05.2009.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято рішення від 27.07.2009 № 0000814210 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 27468,40 грн.

Згідно з абзацами першим - третім пункту 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Як встановлено у судовому процесі, грошові кошти у сумі 7990,00 грн., отримані підприємством як поповнення запасів готівки з метою забезпечення своєчасного здійснення виплат, були оприбутковані в касі підприємства 25.05.2009, що підтверджується наданим до матеріалів справи касовим звітом та відповідним записом про оприбуткування зазначеної суми коштів, що міститься в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків». Згідно запису за 27.05.2009 у розділі 2 «Службова видача» грошові кошти у розмірі 6499,50 грн., з яких 972,00 грн. - виплата заробітної плати, 5427,50 грн. - виплата допомоги малозабезпеченим, 100 грн. - електронний переказ, видані з каси. Ці обставини підтверджується доданими до матеріалів справи копіями платіжних відомостей на видачу авансу (заробітної плати), відомості на виплату допомоги інвалідам, на виплату допомоги при народженні дитини, на виплату допомоги одиноким матерям, проведених позивачем в травні 2009 року (а.с. 90-100) Оцінка цих доказів судами зроблена з дотриманням правил оцінки доказів, встановлених нормами статті 86 КАС України.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що отримання підприємством грошового підкріплення (готівкових коштів з метою своєчасного проведення відповідних виплат), а також здійснення виплат (заробітної плати та допомоги малозабезпеченим) не належить до операцій із продажу товарів (послуг), не є розрахунковою операцією, а тому не потребує застосування РРО, відповідає встановленим у справі обставинам та правильному застосуванню норми пункту 1 ст.3 Закону № 265/95-ВР.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписМ.І. Костенко підписА.О. Рибченко