Ухвала суду № 33017459, 01.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/44121/11

№ К/9991/44121/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Моторного О.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.12.2009

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011

у справі № 2а-4743/09/1470 Миколаївського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мидосо»

до Державної податкової адміністрації у Миколаївській області,

Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.12.2009, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011, позов задоволено: визнано частково протиправним та скасовано рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 20.08.2009 № 0001692303 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3424,00 грн.

У касаційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно з рішенням від 20.08.2009 № 0001692303, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок податкового органу, викладений в акті перевірки від 06.08.2009 № 0870/14/20/23/13871506, про порушення позивачем пункту 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265/95-ВР), а саме: порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.08.2009 № 0001692303 у сумі 3949,00 грн.

Відповідно до пункту 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР cуб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону № 265/95-ВР передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

За змістом вказаних норм покладений на суб'єкта підприємницької діяльності обов`язок ведення товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не включає в себе обов`язку ведення та зберігання документів обліку, за якими такі товари придбавались, саме в місці реалізації товарів.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів, а саме: копій видаткових накладних від постачальників, оцінка яким дана з дотриманням норм ст. 86 КАС України, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3424,00 грн. згідно з оскаржуваним рішенням.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.12.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко О.А. Моторний