Ухвала суду № 33017402, 01.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/73205/11

№ К/9991/73205/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М. І., Моторного О.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2009

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011

у справі № 2а-4340/09/1370 Львівського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФХ сервіс»

до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Жовківському районі Львівської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.02.2009 № 181/23-8/32641782.

У касаційній скарзі ДПІ у Жовківському районі Львівської області просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно із рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок податкового органу, викладений в акті перевірки від 17.02.2009 № 417/13/01/23/32641782, про порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (Положення № 637), а саме: несвоєчасне, не у день одержання готівки, оприбуткування готівкових коштів у сумі 21260,69 грн. у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 23.02.2009 № 181/23-8/32641782 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 106303,45 грн. на підставі абзацу третього ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (Указ № 436/95).

Згідно з абзацами першим - третім пункту 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Як встановлено у судовому процесі, готівкові кошти у сумі 2114,34 грн. згідно Z-звіту від 20.02.2006 № 1261 та у сумі 19146,35 грн. згідно Z-звіту від 20.02.2006 № 1262 позивач відобразив у КОРО лише 22.02.2006.

Разом з тим, встановивши факт порушення позивачем норм пункту 2.6 Положення № 637 та зробивши правильний висновок щодо природи вказаних штрафних санкцій, які у силу норм ст. 238 Господарського кодексу України (ГК) є адміністративно-господарськими санкціями, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про застосування таких санкцій поза межами присічного річного строку їх застосування, який встановлений ст. 250 ГК.

Статтею 250 ГК встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписМ.І. Костенко підписО.А. Моторний