Ухвала суду № 33017379, 25.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" липня 2013 р. м. Київ К/9991/2485/11

№ К/9991/2485/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010

у справі № 2а-5025/09/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Приватного підприємства «Солекс»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2009 у задоволенні позову відмовлено.

Висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову вмотивований тим, що позивач надавав послуги з грального бізнесу на 47 гральних автоматах, які не переведені у фіскальний режим, що є порушенням норм пунктів 1 та 3 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265/95-ВР).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010 постанову суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено: скасовано рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 30.12.2008 № 0006282330/0. При цьому апеляційний суд виходив з не дослідження судом першої інстанції обставин технічної несумісності комп`ютерно-касової системи «Фіскал» та введених позивачем в експлуатацію гральних автоматів до внесення цієї системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій України гральних, що виключає вину позивача як підставу для застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм Закону № 265/95-ВР).

У касаційній скарзі ДПІ у Святошинському районі м. Києва просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування норм Закону № 265/95-ВР та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

ДПІ у Калінінському районі м. Донецька проведено перевірку господарської одиниці позивача - залу гральних автоматів, який знаходиться за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченко, 72, за результатами якої складено акт від 29.11.2008 № 0401/26/57/23/24102644. На підставі цього акту ДПІ прийнято рішення 30.12.2008 № 0006282330/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8840,00 грн. за порушення пунктів 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: здійснення розрахунків за надані послуги у сфері грального бізнесу без проведення розрахункових операцій через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) та не застосовування РРО, що включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (розрахунки проводилися через гральні автомати, що не обладнані фіскальною пам'яттю).

Статтею 17 Закону України № 265/95-ВР встановлено відповідальність суб'єктів господарювання за недотримання порядку використання реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО).

Пунктом 1 частини 2 додатка до постанови Кабінету Міністрів України «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 07.02.2001 № 121 встановлено, що до 31.12.2006 всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО (обладнані фіскальною пам'яттю).

У зв'язку з цим з 01.01.2007 у суб'єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виникає обов'язок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.

Невиконання цього обов'язку може бути підставою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону № 265/95-ВР.

За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Таким чином, вина суб'єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.

Згідно зі статтею 12 Закону України № 265/95-ВР на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 07.02.2001 № 121 на Міністерство промислової політики України було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону України №265/95-ВР у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

За таких обставин, до вказаної дати у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання вимог Закону № 265/95-ВР у частині використання гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи. Тому притягнення до відповідальності за використання гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, можливе лише з моменту включення до Державного реєстру комп'ютерно-касової системи «Фіскал», тобто з 01.07.2008. Будь-яких доводів на обґрунтування об'єктивних перешкод виконати вимогу пунктів 1 та 3 ст. 3 Закону № 265/95-ВР з 01.07.2008 до дати проведення перевірки (01.10.2008) позивач не наводить.

Висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, встановлених ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення пунктів 1 та 3 ст. 3 цього Закону, не відповідає встановленим обставинам справи та правильному застосуванню наведених норм, оскільки після включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи «Фіскал» суб`єкт господарювання зобов`язаний перевести гральні автомати, що використовувались ним, у режим роботи з фіскальною пам'яттю, а у випадку технічної несумісності таких змін в роботі грального автомату - використовувати при наданні послуг з грального бізнесу гральні автомати, які оснащені фіскальною функцією.

Отже, суд першої інстанції правильно застосував наведені норми, визнавши правомірним застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 8840,00 грн.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва задовольнити, скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2009 - залишити в силі

Ухвала набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко І.В. Приходько