Ухвала суду № 33017307, 08.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/21884/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Голубєвої Г. К., Степашка О. І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Відкрите акціонерне товариство "Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування" (далі - ВАТ "Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2011 року позов ВАТ "Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ВАТ "Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування" у задоволені позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова проведено виїзну позапланову перевірку ВАТ "Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.09.2009 року. За результатами перевірки складено акт №2637/23-03-05/00220285 від 13.10.2010 року.

В висновках акту перевірки зазначено про встановлення порушення вимог п.п.5.2.1., п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого завищено валові витрати на суму 835218,00 грн. та занижено податок на прибуток у сумі 208804,00 грн.; абз.5 п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено податковий кредит на суму 132545,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0001342303/0 від 29.10.2010 року про визначення зобов'язання з податку на прибуток на суму 313206,00 грн. (в тому числі за основним платежем 208804,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 104402,00 грн.) та податкове повідомлення - рішення №0001352303/0 від 29.10.2010 року про визначення зобов'язання з податку на додану вартість на суму 198818,00 грн. (в тому числі за основним платежем 132545,00 грн., за штрафними фінансовими санкціями 66273,00 грн.).

В результаті адміністративного оскарження скарга позивача залишене без задоволення, а винесені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ВАТ "Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування" здійснювало надання послуг з оренди власних нежитлових приміщень та віднесло до складу валових витрат вартість комунального обслуговування приміщень загальною площею 23105 кв.м. у тому числі суму у розмірі 835218,00 грн.

Відповідно до п.п.5.2.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також судами попередніх інстанцій зазначено, що коли орендодавець самостійно сплачує комунальні послуги, для віднесення їх до складу валових необхідно, щоб приміщення використовувалось у господарській діяльності підприємства (експлуатація приміщення приносила дохід) та витрати були підтверджені первинними документами, які надаються комунальними підприємствами. Отримані від орендаторів суми орендних платежів підлягають включенню до валових доходів та валових витрат орендодавця. При цьому до складу валових витрат орендодавця ці витрати будуть включатися у разі їх сплати відповідним підприємствам житлово-комунального господарства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ВАТ "Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування" було укладено відповідні договори з підприємствами житлово-комунального господарства. Фактична сплата ВАТ "УкрНДІхіммаш" вартості наданих послуг у період з 4 кварталу 2007 року по 1 квартал 2009 року на суму 835218,00 грн. які позивачем віднесено до складу валових витрат у перевіряємому періоді.

Щодо порушення позивачем вимог абз.5 п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму у розмірі 132545,00 грн., у зв'язку з чим посилання відповідача на порушення ВАТ "Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування" вимог абз.5 п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є необґрунтованим та неправомірним.

Крім того, судами попередніх зазначено, що рішеннями ДПА у Харківській області №5443/10/25-203 від 29.12.2009 року та №149/10/25-203 від 18.01.2010 року було встановлено неправомірність висновків ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова (акт перевірки №1349/23-304/00220285) щодо завищення ВАТ "Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування" валових витрат та заниження податку на прибуток у сумі 208804,00 грн. (за рахунок врахування у складі валових витрат, витрат по отриманню послуг електро-, тепло-, газо-, водопостачання, каналізації, дезінфекції, охорони, використання яких у власній господарській діяльності не підтверджено) та завищення податкового кредиту на суму 132545,00 грн. Не врахувавши висновки вищестоящого органу державного податкового служби, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова у висновках акту перевірки №2637/23-03-05/00220285 від 13.10.2010 року, повторно вказано на порушення ВАТ "Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування" вимог п.п.5.2.1., п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо завищення валових витрат на суму 835218,00 грн. та заниження податку на прибуток у сумі 208804,00 грн.; абз.5 п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та внаслідок цього завищення податкового кредиту на суму 132545,00 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що податкові повідомлення рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова №0001342303/0 від 29.10.2010 року, №0001352303/0 від 29.10.2010 року, №0001342303/1 від 01.12.2010 року та №0001352303/1 від 01.12.2010 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ВАТ "Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович Г. К. Голубєва О. І. Степашко