Ухвала суду № 33017271, 07.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2013 року м. Київ К/9991/23101/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (далі - СДПІ)

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2010

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011

у справі № 2а-6837/10/1570

за позовом державного підприємства "Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр" (далі - Підприємство)

до СДПІ

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.06.2010 № 0000072210/1.

СДПІ, не погоджуючись з прийнятими судовими актами, звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі рішення та відмовити у позові, посилаючись на невідповідність висновків судів положенням підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що СДПІ було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації Підприємства з ПДВ за березень 2010 року, за наслідками якої складено акт від 25.05.2010 № 320/22-1/01188477/1 та прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно з яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 9408,33 грн. (у тому числі 7840,27 грн. за основним платежем та 1568,06 грн. за штрафними санкціями).

Підставою для цього донарахування став висновок податкового органу про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту розглядуваного звітного періоду суми ПДВ за податковою накладною, виписаною постачальником у лютому 2010 року, за відсутності подання скарги на постачальника у порядку підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому податковий орган виходив з того, що платник може врахувати у складі податкового кредиту суми ПДВ, пред'явлені йому контрагентами, лише в тому періоді, коли у платника виникло право на податковий кредит, тобто платник повинен був сформувати податковий кредит в оспорюваній сумі саме в тому періоді, до якого відноситься податкова накладна та коли відбулася господарська операція з придбання товарів (робіт, послуг).

При цьому, як встановлено судами, СДПІ не оспорювала реальність здійснення господарських операцій з придбання товарів, робіт, послуг та не пред'являла зауважень до оформлення податкових накладних.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, наведена норма Закону лише містить вказівку на період, в якому у платника виникає право на податковий кредит. У той же час зі змісту положень пункту 7.4 статті 7 названого Закону вбачається, що оскільки формування податкового кредиту з ПДВ є правом платника, то використати таке право він може у будь-якому із звітних періодів за умови дотримання умов такого формування.

Судами не було виявлено включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ поза межами 1095-денного строку.

А відтак відмова у підтвердженні обґрунтованості податкового кредиту лише на тій підставі, що його було сформовано не у належному податковому періоді, не може бути визнана правомірною, у зв'язку з чим суди цілком законно скасували оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги засновані на іншому тлумаченні правових норм, що, однак, не є свідченням судової помилки. Ці доводи були обґрунтуванням правової позиції СДПІ по справі під час вирішення спору по суті та їм було надано належну правову оцінку судами попередніх інстанцій.

Оскільки у розглядуваній справі норми матеріального права було правильно застосовано судами, а висновки попередніх інстанцій відповідають установленим у справі обставинам та наявним у ній доказам, то підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі відхилити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011 у справі № 2а-6837/10/1570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак І.В. Приходько