Ухвала суду № 33017137, 06.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/29781/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Рибченка А.О.

Степашка О.І.

при секретарі судового засідання: Мосійчук І.М.,

розглянувши касаційну скаргу Корпорації «Укрнерудпром»

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011 року

та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2009 року

по справі № 2а-2331/09/1370

за позовом Корпорації «Укрнерудпром»

до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2004 року Корпорація «Укрнерудпром» звернулась в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 10.01.2004 року №261/10/23-2.

Справа переглядалась судами неодноразово.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011 року у даній справі відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову документальну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 29.12.2003 року №290/23-2-239/30163522, яким виявлено порушення позивачем пп. 1.22.1, п.1.22, ст. 1, п.4.1 ст.4, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон № 334/94-ВР), внаслідок чого занижено податок на прибуток та безпідставно віднесено до складу валових витрат 3000000,00 грн. на підставі накладної №47 від 17.08.2001 року, виписаної з посиланням на договір №08/9-1 від 09.08.2001 року, та 15000 грн. на підставі акту виконаних робіт від 22.08.2001 року, складеного з посиланням на договір №08/9-2 від 09.08.2001 року, витрат у зв'язку з придбанням у ПП «Інтелект-Сервіс» колісного тягача МЗКТ 74131 з причепом НОМЕР_1 вартістю 3600000,00 грн., в тому числі ПДВ 600000,00 грн., та робіт з передексплуатаційної підготовки колісного тягача вартістю 18000,00 грн., в тому числі ПДВ 3000,00 грн., що є предметом нового розгляду.

На підставі згаданих висновків, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 261/10/23-2 від 10.01.2004 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону № 334/94-ВР встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, витрати по придбанню товару та послуг в сумі 3015000,00 позивачем віднесено безпідставно на валові витрати, чим порушено п.п.5.39 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР, як витрати, які не підтверджені проведенням взаєморозрахунків із ПП «Інтелект-Сервіс», оскільки останнє не проводило фінансово-господарської діяльності.

Факт відсутності операції з купівлі-продажу колісного тягача МЗКТ 74131 з причепом НОМЕР_1 між Корпорацією «Укрнерудпром» та ПП «Інтелект-Сервіс» також підтверджується листом філії Управління магістральних газопроводів Донбастрансгаз Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»від 24.07.2009 року № 05-5282, в якому зазначено, що МЗКТ 74131 знаходився на балансі філії УМГ Донбастрансгаз з серпня 2001 року по вересень 2008 року, наказом Управління магістральних трубопроводів Донбастрансзаг ДК «Укртрансаз» НАК «Нафтогаз України» від 10.09.2001 року про розподіл основних фондів, яким зобов'язано начальника Ялтинського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів зареєструвати тягач МЗКТ 74131 в органах ДАІ та використовувати за призначення, свідоцтвом про реєстрацію тягача МЗКТ в органах ДАІ, згідно якого власником є Ялтинське ЛНМУГ, наказом від 22.08.2008 року №243, згідно якого тягач МЗКТ 74131 передається на баланс Криворізького РБУ УМГ «Харківтрансгаз».

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Корпорації «Укрнерудпром» залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2009 року по справі №2а-2331/09/1370 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписРибченко А.О. підписСтепашко О.І.

Ухвала складена у повному обсязі 08.08.2013р.