Ухвала суду № 33017110, 08.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/10250/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Голубєвої Г. К., Степашка О. І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Відкрите акціонерне товариство "Турбоатом" (далі - ВАТ "Турбоатом") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року позов ВАТ "Турбоатом" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ВАТ "Турбоатом" у задоволені позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ "Турбоатом" з питання правомірності визначення задекларованого від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за січень 2011 року у розмірі 2719892, 00 грн., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у декларації за грудень 2010 року. За результатами перевірки було складено акт №1156/40-028/05762269 від 21.04.2011 року.

В акті перевірки відповідачем встановлено порушенням вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2, п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ «Полігон», ТОВ «Компанія «Істсервіс», ТОВ «Мегаполіс Інвест»у грудні 2010 року на суму ПДВ 149380,16 грн.; порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з ПДВ за грудень 2010 року зменшено на 149380,00 грн. та складає 5714683,00 грн.; порушення п. 201.10 ст. 201, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ «Мегаполіс Інвест», що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ за січень 2011 року у розмірі 153757,13 грн.; порушення п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з ПДВ за січень 2011 року збільшено на 153757,00 грн., та складає 3238625,00 грн.

На підставі акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було винесено податкове повідомлення-рішення від 22.04.2011 року №0000340840, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ 303137,00 грн. та штрафні санкції 75784,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ВАТ "Турбоатом" та ТОВ «Полігон» був укладений договір про надання послуг №20/10-08 від 20.10.2008 року з додатками. Також, між ВАТ "Турбоатом" та ТОВ «Полігон» був укладений договір підряду №02/09-10 від 02.09.2010 року з додатками. Зазначені договори були виконані та оплачені в повному обсязі.

Крім того, ВАТ "Турбоатом" було укладено договір від 14.10.2008 року №1 та специфікацій з ТОВ «Мегаполіс Інвест» на поставку матеріально-технічної продукції, а також укладені договори купівлі-продажу №5Н//00018857 від 25.02.2010 року, №6-О//00018859 від 26.02.2010 року, №4-МОК//00018860 від 02.03.2010 року, №3-МФ//00018844 від 02.03.2010 року, №2-М від 26.01.2011 року, №3-МФ//00000080 від 26.01.2011 року, №4-МОК//00000082 від 26.01.2011 року, №4-ОЛ//00000083 від 26.01.2011 року. Реальність та товарність зазначених договорів підтверджується матеріалами справи.

Також, позивачем було придбано у ТОВ «Компанія «Істсервіс» канцелярські вироби на загальну суму 1013,78 грн. Реальність та товарність зазначеного договору підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця удвох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що первинні документи видані позивачеві містить усі необхідні реквізити, встановлені для податкових накладних, відповідає вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, на момент укладання договорів контрагенти позивача були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість. Придбані позивачем у ТОВ «Полігон», ТОВ «Компанія «Істсервіс», ТОВ «Мегаполіс Інвест» товари та послуги були в подальшому використані у власній господарській діяльності ВАТ «Турбоатом».

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абзацом 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно із ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із ч. 2 ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що висновок відповідача про наявність ознак нікчемності правочину в усіх укладених між позивачем та ТОВ «Полігон», ТОВ «Компанія «Істсервіс», ТОВ «Мегаполіс Інвест» договорах купівлі-продажу та поставки, в розумінні ч. 1 ст. 215 ЦК України - є неправомірним.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ січня 2011 року суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості отриманої від ТОВ «Полігон», ТОВ «Компанія «Істсервіс», ТОВ «Мегаполіс Інвест» металопродукції та вартості наданих послуг за грудень 2010 року в рахунок податкового кредиту.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ВАТ "Турбоатом".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович Г. К. Голубєва О. І. Степашко