Постанова № 33016836, 07.08.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/689/13-а

07 серпня 2013 року м.Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції про визнання незаконними дій та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") звернулося з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції (далі - ВДВС Рівненського МУЮ) про визнання незаконними дій державного виконавця Лавор Н.П. щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.01.2013 (ВП №36018492) та визнання вказаної постанови такою, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним виконавцем ВДВС Рівненського МУЮ, в порушення ч.1 ст.20 Закону України "Про виконавче провадження", відкрито виконавче провадження та винесено постанову про стягнення виконавчого збору не за місцем постійно діючого виконавчого органу боржника або його майна, а за місцем знаходження регіонального управління, яке не є юридичною особою.

Відповідач, ВДВС Рівненського МУЮ, позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях, згідно з якими державний виконавець діяв відповідно до вимог чинного законодавства, відкривши виконавче провадження на підставі виконавчого листа, боржником за яким є ПАТ "КБ "Надра" (в особі відділення ПАТ "КБ "Надра" Рівненське регіональне відділення), що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Поштова,11. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У судове засідання представники сторін не прибули, подавши суду заяви про розгляду справи без їх участі.

Участь сторін у судовому засіданні обов'язковою не визнавалася, відтак суд вважає за можливе вирішити спір у письмовому провадженні.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 17.01.2013 державним виконавцем відділу ДВС Рівненського МУЮ на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття виконавчого листа до виконання від 14.01.2013 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №36018492 про примусове виконання виконавчого листа Рівненського міського суду №1715/14736/12 від 14.01.2013 про стягнення з ПАТ КБ "Надра" (в особі відділення ПАТ "КБ "Надра" Рівненське регіональне відділення) на користь ОСОБА_1 135643,00грн. в якості орендної плати за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2012 року згідно з договором оренди від 24.04.2008 №128-0408: пені - 5018,79грн., 3% річних - 1848,656грн., інфляційних втрат - 108,51грн., а всього 142618,86грн. (а.а.с.66-68).

У зазначених виконавчому листі від 14.01.2013 та постанові про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2013 боржником зазначено ПАТ КБ "Надра" (в особі відділення ПАТ "КБ "Надра" Рівненське регіональне відділення), адреса боржника - м.Рівне, вул.Поштова, 11.

У постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем боржнику встановлено строк для добровільного виконання до 24.01.2013.

Постанову про відкриття виконавчого провадження божнику надіслано у встановленому порядку (а.а.с.72-73).

У зв'язку з невиконанням боржником рішення Рівненського міського суду у термін, встановлений для його добровільного виконання, відповідачем 25.01.2013 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, якою з ПАТ "КБ "Надра" стягнуто виконавчий збір у розмірі 14261,88грн. (а.с.69).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. №606-XIV (далі - Закон №606-XIV).

Відповідно до ст.1 Закону №606-XI, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу вимог ч.1 ст.11 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.25 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Таким чином, законодавець встановлює обов'язок державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у разі невиконання боржником рішення суду добровільно. Тобто, стягнення з боржника виконавчого збору за своєю правовою природою є санкцією держави за невиконання рішення добровільно у встановлений строк.

Доказів добровільного виконання рішення суду позивачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.01.2013 (ВП №36018492) винесена відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання позивача на порушення відповідачем вимог ч.1 ст.20 Закону №606-XIV.

Так, в силу вимог ч.1 ст.20 Закону №606-XIV виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

У даному випадку стягувачем ОСОБА_1 для виконання вказаного виконавчого листа Рівненського міського суду обрано відповідача, а місцем проведення виконавчих дій - місцезнаходження відділення ПАТ "КБ "Надра" Рівненське регіональне відділення за адресою: м.Рівне, вул.Поштова 11. Вказана адреса боржника зазначена у виконавчому листі.

Крім цього, в силу вимог ч.4 ст.65 Закону №606-XIV державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Відповідно до п.1 ст.66 Закону №606-XIV у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Вирішуючи даний спір по суті, суд врахував також ухвалу Рівненського міського суду від 11.02.2013, залишену без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 12.03.2013, якою підтверджено правомірність дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження №36018492 про виконання виконавчого листа Рівненського міського суду №1715/14736/12 від 14.01.2013 (а.а.с.74-75).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до Відділу виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції про визнання незаконними дій та скасування постанови відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.