Рішення № 33016098, 12.08.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2013 р.Справа № 922/2801/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, м. Харків в інтересах держави в особі : 1 Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків; 2 Олександрівської сільської ради Золочівського району Харківської області, с. Олександрівка; до ТОВ НВФ "Сінтал - Д", м. Харків про стягнення шкоди у сумі 80760,54 грн. за участю представників сторін:

прокурор - Косіченко М.М., посвідчення №013775 від 06 грудня 2012 року

позивач-1 - Сосіна І.О., довіреність від 03 січня 2012 року

позивач-2 - Рибакова О.Л., керівник особисто

відповідач - Мар'яновська О.П., довіреність №7 від 04 лютого 2013 року

ВСТАНОВИВ:

Харківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків, та Олександрівської сільської ради Золочівського району Харківської області, с. Олександрівка, звернувся до господарського суду Харківської області з позовними вимогами про стягнення з ТОВ НВФ "Сінтал - Д" на користь держави збитків, завданих засміченням земельних ділянок, у розмірі 80760,54 грн. на розрахунковий рахунок Олександрівської сільської ради 33117331700002, код ЄДРПОУ УДКСУ 37315882 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності". Також прокурор просить суд накласти арешт на майно, що належить відповідачеві та витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 липня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2801/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 24 липня 2013 року. Окрім того, зазначеною ухвалою господарського суду Харківської області було відмовлено прокурору в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно відповідача.

11 липня 2013 року від першого позивача до канцелярії суду надійшла підтримка позовної заяви з додатками (вх. № 25160). Зазначені документи були долучені до матеріалів справи.

22 липня 2013 року від Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері до канцелярії суду надійшло правове обґрунтування позовних вимог (вх. № 26607), яке було долучено судом до матеріалів справи.

В засідання суду 24 липня 2013 року учасники судового процесу з'явились, проте всіх витребуваних судом доказів до матеріалів справи не надали.

Прокурор та представники позивачів підтримують позовні вимоги в повному обсязі, просять суд позов задовольнити.

Представник відповідача у призначеному судовому засіданні заперечує проти задоволення позовних вимог, просить суд у задоволенні позову відмовити. До матеріалів справи судом залучено відзив відповідача, який зареєстровано через канцелярію суду за вх. № 27066 від 24 липня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 липня 2013 року розгляд справи відкладено на 12 серпня 2013 року.

В призначене судове засідання прокурор та представники сторін з'явились.

12 серпня 2013 року до господарського суду Харківської області від першого позивача надійшли запереченні на відзив (вх. № 29416) та клопотання із додатковими доказами (вх. № 29439/13), які долучені судом до матеріалів справи.

12 серпня 2013 року до господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання (вх. № 29417) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, які долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні прокурор та позивачі позовні вимоги підтримують повністю, просять суд задовольнити позов.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві (вх. № 27066).

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд встановив наступне.

Харківською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері було проведено перевірку за матеріалами Державної екологічної інспекції у Харківській області за фактом спричинення шкоди внаслідок засмічення земельних ділянок відходами ТОВ НВФ "Сінтал - Д", що розташовані у с. Олександрівка Золочівського району Харківської області. В ході перевірики встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 15 жовтня 2012 року № 862/09-18 та наказу від 15 жовтня 2012 № 847/01-03 Державною екологічною інспекцією у Харківській області (надалі - ДЕК у Х/обл.) з 16 жовтня по 05 листопада 2012 року проведено планову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами в діяльності TOB НВФ "Сінтал - Д".

Про результати зазначеної перевірки ДЕК у Х/обл. повідомило відповідача листом за № 5237/01-21/02-19 від 05 листопада 2012 року до якого було додано акт перевірки від за вказаний період за № 862/09-18.

У складеному за результатами перевірки акті за № 862/09-18 зазначалось, що відповідач використовує земельні ділянки на території Олександрівської сільської ради загальною площею 118,8359 га. та Одноробівської Першої сільської ради загальною площею 8,76 га.

Видами діяльності TOB НВФ "Сінтал - Д" є виробництво цукру, електроенергії, роздрібна торгівля непродовольчими товарами, оптова торгівля хімічними продуктами, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин та іншими машинами, устаткуванням.

На території підприємства розташовані: котельня, вапняне виробництво, зварювальний пост, кузня, ремонтно-механічна майстерня, деревообробна та автотранспортна дільниці, склад ПММ, АЗС, жомові ями, відстійники, поля фільтрації, склад вапна та інше.

При натурному обстеженні орендованої земельної ділянки TOB НВФ "Сінтал - Д" за адресою: Харківська область, Золочівський район, село Олександрівка (територія промислового майданчика заводу) відповідно до акту обстеження засміченої земельної ділянки № 862/09-18-І зас. від 18.10.2012 р. виявлено факт засмічення земельної ділянки, а саме розміщення будівельних та промислових відходів площами 7,35 кв.м., 70 кв.м., 532,98 кв.м. на земельних ділянках без твердого покриття, тобто на відкритому ґрунті.

За результатами даного факту ДЕК у Х/обл. був складений акт обстеження засміченої земельної ділянки від 18 жовтня 2012 року, в якому було зафіксовано даний факт із зазначенням на плані-схемі земельної ділянки. Вимірювання проводилось рулеткою (свідоцтво про повірку робочого засобу вимірюваної техніки № 03/8195 чинне до 21.11.2012 р.).

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, був винесений Припис від 12 листопада 2012 року № 02-25-117, у пункті 9 якого зазначалось про необхідність ліквідувати смітники будівельних та промислових відходів, що знаходяться на земельній ділянці підприємства-відповідача за адресою: Харківська область, Золочівський район, с. Олександрівка у 20-денний строк після отримання припису. Припис було одержано відповідачем 23 листопада 2012 р., пр що в матеріалах справи наявне поштове повідомлення про вручення.

Листом № 336 вд 07 грудня 2012 року відповідач повідомив першого позивача про те, що на виконання пункту 9 вищевказаного припису, будівельні та промислові відходи ним були прибрані.

21 грудня 2012 року було складено протокол № 001898 про адміністративне правопорушення та винесено постанову № 02-26-373 про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, а саме: засмічення земельної ділянки за адресою: Харківська область, Золочівський район, с. Олександрівка, промисловими та будівельними відходами, відповідальність за яке передбачено ст. 52 КУпАП та накладено штраф у сумі в розмірі 850 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений штраф було сплачено відповідачем, що підтверджується квитанцією від 27 грудня 2012 року (арк.с. 40).

Відповідно до п. 2 "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням i засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 року № 149, засмічення земель - це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

На підставі Методики, першим позивачем було здійснено розрахунок розміру спричиненої шкоди за засмічення ділянки будівельними відходами та направлено відповідачу претензії № 83, № 84 та № 85 від 29 квітня 2013 року разом з розрахунками шкоди, на які відповідач жодним чином не реагував, спричинену шкоду не сплатив.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про відходи", відходи - це будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до пункту 3 "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 149 від 04.04.2007 р., землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факт засмічення земель встановлюється уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративні правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель. При виявленні засмічення уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства визначаються на місті обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Відповідно до пункту „з" статті 17 Закону України „Про відходи" суб'єкти господарювання у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону земель" - власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов'язані: забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібнолистям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до ст. 187 Земельного Кодексу України - контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевим радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про відходи", забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, зокрема, на території міст та інших населених пунктів.

Відповідно до статті 43 Закону України "Про відходи", підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 211 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність за псування земель, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Виходячи з положень статті 1166 Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини 4 та частини 5 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно статті 69 даного Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Виходячи з положень ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006 р., до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Посилання відповідача, викладені у відзиві (вх. № 27066) на те, що насправді будівельні відходи на які посилається позивач не є відходами та на те, що позивачем не надано доказів забруднення або загрози забруднення навколишнього природного середовища, судом не приймається до уваги, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст. 35 Закону України "Про охорону земель", на відповідача, як землекористувача, покладений обов`язок забезпечити захист земель від засмічення та вразі порушення вимог законодавства України про охорону навколишнього природного середовища зазначені особи несуть відповідальність згідно з законом, зокрема відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем вимог чинного законодавства, прямого причинного зв'язку та розміру шкоди, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 80760,54 грн., заподіяної внаслідок порушення вимог земельного законодавства та законодавства про відходи (допущення засмічення земельної ділянки), обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується ч. 3 ст. 49 ГПК України, згідно якої судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Таким чином судові витрати у даній справі у розмірі 1720,50 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 29, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ "Сінтал - Д", 62214, Харківська обл., Золочівський район, с. Олександрівка (юридична адреса: 61070, м. Харків, вул. Чкалова, 7, код ЄДРПОУ 14073681) на користь держави (р/р Олександрівської сільської ради № 33117331700002, код ЄДРПОУ УДКСУ 37315882 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності") збитки у розмірі 80760,54 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ "Сінтал - Д", 62214, Харківська обл., Золочівський район, с. Олександрівка (юридична адреса: 61070, м. Харків, вул.Чкалова, 7, код ЄДРПОУ 14073681) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 1720,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.08.2013 р.

Суддя Калініченко Н.В.

Справа № 922/2801/13