Ухвала суду № 33016036, 12.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.08.2013 р. Справа№ 5015/3882/12

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Галицька Основа", м. Львів, про розстрочку виконання рішення суду від 24.12.2012 р. у справі № 5015/3882/12:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредитЛізинг», м.Київдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа", м. Львів про:стягнення 265239,96 грн. Суддя Артимович В.М.

Секретар Яремчук С.М.

Представники сторін:

від позивача: не з"явився;

від відповідача(заявника): Тритяк Р.В.- представник.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа", м. Львів, про розстрочку виконання рішення суду від 24.12.2012 р. у справі № 5015/3882/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредитЛізинг», м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа", м. Львів, про стягнення 265239,96 грн.

Ухвалою суду від 01.08.2013 р. заяву прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 12.08.2013 р.

Як на підставу задоволення вимог заявник посилається на той факт, що примусове виконання рішення суду, зокрема, накладення арешту на рахунки боржника, призвело до настання негативних наслідків, а саме: до припинення фінансування виконання будівельних робіт, в результаті чого ТзОВ „Галицька основа" будуть порушені зобов"язання перед великою кількістю довірителів фонду фінансування будівництва та іншими контрагентами, що вплине на подальше проведення господарської діяльності боржника, призведе до виникнення нових боргів. Завадити таким негативним наслідкам можливо за умови поступової сплати суми боргу з певним інтервалом у часі. Таким чином, заявник на підставі ст. 121 ГПК України просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 24.07.2012 р. у справі № 5015/3882/12 на один рік.

В засіданні суду 12.01.2013 р. представник заявника (відповідача у справі) подану заяву підтримав та надав усні пояснення з приводу її подання. Представник позивача в засідання суду не з"явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, розглянувши заяву та дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення заявника, вважає, що заяву слід задоволити, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.12.2012 р. стягнуто з відповідача на користь позивача 236439,43 грн. заборгованості зі сплати лізингових платежів, 693,62 грн. пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів, 10997,35 грн. три проценти річних, 4994,98 грн. витрат по сплаті судового збору.

09.01.2013 р. господарський суд Львівської області видав наказ про примусове виконання даного рішення.

Постановою старшого державного виконавця Відділу Примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 09.04.2013 р. при виконанні зведеного виконавчого провадження накладено арешт на кошти боржника - ТзОВ „Галицька основа".

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Матеріали справи, зокрема оборотно-сальдові відомості по рахунках 6852, 61, 311, 631, 361 за перше півріччя 2013 р., підтверджують важке фінансове становище заявника (відповідача), зокрема, свідчать про припинення фінансування виконання будівельних робіт будівельної компанії, яка будує за кошти довірителів фонду фінансування будівництва та заборгованість заявника перед контрагентами.

Із протоколу № 1-12 загальних зборів учасників ТзОВ „Галицька основа" від 12.03.2012 р. вбачається, що станом на 01.06.2012 р. на поточні банківські рахунки товариства накладено арешт, утворилась заборгованість по виплаті зарплати найманим працівникам та взаєморозрахунках з партнерами товариства. Фінансові результати господарської діяльності за 2011 р. визнані незадовільними.

Постановою про арешт коштів боржника від 09.04.2013 р. підтверджується заборгованість боржника перед кредиторами на загальну суму 1503782,19 грн.

Таким чином, належними та допустимими доказами заявник довів суду наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду на даний час. Одночасно суд зазначає про можливість настання негативних наслідків виконання рішення суду в разі ненадання розстрочки, зокрема, призупинення господарської діяльності боржника - суб"єкта господарювання, що належить до будівельного сектора економіки.

Як вбачається із відповіді на лист заявника від 08.08.2013 р., ТзОВ „УніКредитЛізинг" не заперечує проти погашення боргу відповідачем у справі № 5015/3882/12 з розстрочкою сплати платежів з наступним графіком погашення: до 31.07.2014 р. - 21 393,71 грн.; до 31.08.2014 р.- 231 731,67 грн.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Відповідно до ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили

Розглянувши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, проаналізувавши докази в обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін спору та згоду позивача на розстрочку виконання рішення суду, керуючись вимогами ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду в даній справі.

Що стосується вимоги заявника про зупинення виконання наказу господарського суду Львівської області № 5015/38832/12 на час розгляду заяви про розстрочку виконання судового рішення, то суд відмовляє у її задоволенні з огляду на ч. 1 ст. 1211 ГПК, відповідно до якої зупиняти виконання судового рішення має право виключно суд касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа", м. Львів, про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 24.12.2012 р. у справі № 5015/3882/12 задоволити.

2. Виконання п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду Львівської області від 24.12.2012 р. у справі № 5015/3882/12 розстрочити наступним чином:

- 21 393,71 грн. - до 31.07.2014 р.;

- 231 731,67 грн. - до 31.08.2014 р.

3. Копію даної ухвали направити сторонам та Відділу Примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Повний текст ухвали складено 15.08.2013 р.

Суддя В. Артимович