Ухвала суду № 33016002, 09.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.08.2013 р. Справа№ 5015/4113/11

за скаргою скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області по справі №5015/4113/11

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вавін Україна», м.Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Липники Пустомитівського району Львівської області

про стягнення 15808,45грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Горбань М.Ю.

Представники:

від скаржника: ОСОБА_2 - представник за довіреністю

від стягувача: не з'явився

від УДВС: не з'явився

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (вх.№25111/13 від 01.07.2013р.) про визнання постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Тетюка Р.М. від 10.06.2013р. про відкриття виконавчого провадження №38178235 з примусового виконання наказу №5015/4113/11, виданого 30 вересня 2011 року господарським судом Львівської області про стягнення з СПД-ФО ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вавін Україна» 16202грн. 55коп. боргу - недійсною.

Ухвалою суду від 03.07.2013р. скаргу прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.07.2013р. Ухвалою суду від 23.07.2013р. розгляд справи відкладено на 09.08.2013р. у зв'язку з неявкою окремих учасників судового процесу.

Представник скаржника в судове засідання 09.08.2013р. з'явився, заявлені вимоги підтримав з підстав, зазначених у скарзі та уточненні до скарги (вх.№29927/13 від 25.07.2013р.). Ствердив, зокрема, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Тетюка Р.М. в червні 2013 року на підставі заяви стягувача відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду Львівської області про стягнення з СПД-ФО ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Вавін Україна» боргу. Проте, скаржник вважає, що при вчиненні таких дій державним виконавцем допущено порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме підвідомчості виконання рішень. Просив скаргу задоволити та визнати вказану постанову про відкриття виконавчого провадження недійсною.

Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області явки повноважного представника в судове засідання 09.08.2013р. не забезпечило, пояснень по суті поданої скарги та витребуваних судом документів не подало, вимоги ухвал суду не виконало, поважності причин неявки суду не повідомило, хоча про час і місце проведення судового засідання повідомлене належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (знаходиться в матеріалах справи).

Стягувач явки повноважного представника в судове засідання 09.08.2013р. не забезпечив, пояснень по суті скарги не подав, хоча про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, оскільки на адресу, зазначену у поданій боржником скарзі, а саме: АДРЕСА_1 надіслано копії ухвал суду про прийняття скарги до розгляду господарським судом Львівської області (знаходиться в матеріалах справи з відміткою підприємства зв'язку: «За зазначеною адресою не знаходиться») та про відкладення розгляду скарги (установою зв'язку не повернуто).

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., а саме п.3.9.1, роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на те, що відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, а також те, що судом, у відповідності до ч.3 ст. 4-3 ГПК України, створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, підстави для відкладення розгляду скарги, передбачені у ст.77 ГПК України, не вбачаються.

Розглянувши подані матеріали та заслухавши пояснення представника скаржника, судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.09.2011р. у справі №5015/4113/11 позов задоволено повністю та стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вавін Україна» 13508грн. 17коп. основного боргу, 405грн. 25коп. 3 % штрафу, 851грн. 01коп. інфляційних втрат, 1044грн. 02коп. пені, 158грн. 10коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення господарським судом Львівської області 30.09.2011р. видано відповідний наказ.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Тетюка Р.М. від 10.06.2013р. відкрито виконавче провадження ВП №38178235 з виконання наказу №5015/4113/11 виданого 30.09.2011р. господарським судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Вавін Україна» коштів в сумі 16202,55грн. Заява про примусове виконання подана 28.05.2013р.

Як визначено п.1 ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.25 вказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Так, п.1.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р., роз'яснено, що органами державної виконавчої служби (далі - органи ДВС) є: - Державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень (далі - ДВС України); - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень (далі - регіональні органи ДВС); - районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - територіальні органи ДВС).

Виконавчі дії, як встановлено ч.1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Окрім цього, згідно з ч.2 ст.21 вказаного Закону, якою визначено підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень, на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: - боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; - сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, за суб'єктним складом та предметом стягнення, а саме розміром грошового зобов'язання, виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.09.2011р. не відповідає критеріям, за якими законом визначено підвідомчість виконавчих проваджень відділу примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головного управління юстиції в області.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень, зокрема п.3.5.3, конкретизовано, що виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень ДВС України та регіональних органів ДВС в установленому розділом VІ цієї Інструкції порядку.

Так, п.п.6.1, 6.3 Інструкції встановлено, що виконавче провадження може бути передано від одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого у випадках, визначених Законом та цією Інструкцією. Передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися: а) до відділу примусового виконання рішень ДВС України, інших органів ДВС та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням Голови ДВС України щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах ДВС; б) до відділу примусового виконання рішень ДВС України - за рішенням начальника цього відділу щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах ДВС та виконавчих групах, утворених при цих органах; в) до відділу примусового виконання рішень регіонального органу ДВС, територіальних органів ДВС та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням начальника регіонального органу ДВС щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС; г) до відділу примусового виконання рішень регіонального органу ДВС - за рішенням начальника цього відділу щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС; ґ) до виконавчої групи, утвореної в межах органу ДВС, - за рішенням керівника цього органу ДВС; д) від одного державного виконавця до іншого в межах органу ДВС та виконавчої групи - за рішенням відповідних керівників цих органів та керівника виконавчої групи у разі покладення на нього прав та повноважень, встановлених Законом, у виконавчому провадженні для начальників відділів територіальних органів ДВС.

Окрім цього, відповідно до п.п.6.4, 6.5 Інструкції, передача виконавчого провадження до іншого органу ДВС або у зв'язку з утворенням виконавчої групи при іншому органі ДВС здійснюється за вмотивованою постановою особи, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, яка надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідного органу ДВС. У постанові обов'язково зазначаються обставини, які обумовили передачу виконавчого провадження, особа, якій передаються матеріали виконавчого провадження (керівник виконавчої групи), а також встановлюються строки передачі, які не можуть перевищувати п'яти робочих днів.

Також у п.6.7 Інструкції зазначено, що при передачі виконавчого провадження з одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого відповідні відомості заносяться до Єдиного реєстру.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які би свідчили про передачу виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, а з постанови від 10.06.2013р. ВП №38178235 вбачається, що саме державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області розглянуто заяву стягувача про примусове виконання наказу №5015/4113/11 виданого 30.09.2011р. господарським судом Львівської області та відрито виконавче провадження з його виконання.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Проте, не зважаючи на те, що заява про примусове виконання подана стягувачем 28.05.2013р., постанову про відкриття виконавчого провадження винесено державним виконавцем лише 10.06.2013р.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Тетюка Р.М. від 10.06.2013р. про відкриття виконавчого провадження ВП №38178235 винесена з порушенням норм чинного законодавства, вимога, викладена в скарзі, є правомірною, доведеною матеріалами справи, учасниками виконавчого провадження не спростована та підлягає задоволенню.

Згідно з п.9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р., за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Доводи заявника визнати правомірними, скаргу задоволити.

2. Постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Тетюка Р.М. від 10.06.2013р. про відкриття виконавчого провадження ВП №38178235 з примусового виконання наказу №5015/4113/11, виданого 30.09.2011р. господарським судом Львівської області про стягнення з Фізичної особи-підриємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вавін Україна» коштів в сумі 16202,55грн., визнати недійсною.

3. Порядок оскарження ухвали суду визначено ст.106 ГПК України.

Суддя Щигельська О.І.