Рішення № 33015756, 21.03.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц/775/2156/13 Головуючий у 1 інстанції Щебуняєва Л.Л.

Категорія 24 Доповідач Кішкіна І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Новосядлої В.М.,

суддів Алексєєва А.В., Кішкіної І.В.,

при секретарі Мишко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 24 січня 2013 року по цивільній справі за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,

в с т а н о в и в:

Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 24 січня 2013 року частково задоволено позовну заяву ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Харцизьктепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.

Солідарно стягнуто з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 6374,79 грн., три відсотки річних за період з 01 грудня 2009 року по 31 жовтня 2012 року в сумі 537,75 грн., суму індексу інфляції за прострочення за період з 01 грудня 2009 року по 31 жовтня 2012 року в розмірі 526,29 грн., судовий збір в розмірі 107,30 грн.

Не погодившись з рішенням суду відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржили його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просять рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Суд не врахував, що вони не укладали письмового договору з відповідачем про надання послуг, у їх квартирі відсутнє централізоване опалення і вони фактично не отримують послуги позивача з теплопостачання, вже двічі аналогічні позовні заяви позивача були залишені без розгляду, в порушення вимог ст. 127 ЦПК України, в адресу відповідача ОСОБА_2 не була направлена копія ухвалу про відкриття провадження по справі.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник позивача ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, згідно якої просить справу розглянути за відсутності представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідачів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що відповідач ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 жовтня 2001 року є власником квартири АДРЕСА_1, в якої зареєстрована та мешкає його дочка відповідачка ОСОБА_1 (а.с.4,47).

Позивач ОКП «Донецьктеплокомуненерго» діє на підставі Статуту і є юридичною особою. Метою діяльності підприємства є виробництво та постачання теплової енергії в гарячій воді та пари споживачам у порядку, встановленому законодавством (а.с.32-37).

До складу підприємства у вигляді структурного підрозділу входить виробнича одиниця «Харцизьктепломережа», яка діє згідно з Положенням про виробничу одиницю, затвердженим підприємством (а.с.38-41). Згідно із положення ВО «Харцизьктепломережа» здійснює виробничу діяльність з метою найбільш повного та якісного задоволення споживачів щодо забезпечення постачання теплової енергії, іншими видами послуг. ВО «Харцизьктепломережа» як виробник теплової енергії надає послуги населенню, в тому числі, мешканцям будинку АДРЕСА_1.

Згідно особового рахунку НОМЕР_1, закріпленого за квартирою АДРЕСА_1 відповідачі мають заборгованість по оплаті за послуги з теплопостачання 8934, 55 грн. за період з жовтня 2008 року по жовтень 2012 року, з яких за період з грудня 2009 року по жовтень 2012 року заборгованість за послуги з теплопостачання складає 6374, 79 грн. (а.с.5-6).

За прострочення сплати заборгованості позивач за весь час прострочення за період з жовтня 2008 року по жовтень 2012 року нарахував індекс інфляції в сумі 702,11 грн. та три відсотки вічних - 546, 34 грн., за період з грудня 2009 року по жовтень 2012 року індекс інфляції складає 526,29 грн., три відсотки річних - 537, 75 грн.

Враховуючи наведені обставини справи, вбачається, що суд першої інстанції правильно визначив спірні правовідносини та застосував норми матеріального права, що їх регулюють. Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд вирішив спір відповідно до положень Цивільного кодексу України, Житлового кодексу України, Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Так в апеляційній скарзі апелянти зазначають, що суд першої інстанції безпідставно не врахував той факт, що вони послуги з теплопостачання у період зазначений в рішенні суду не отримували взагалі, а відключилися від системи централізованого опалення.

На підтвердження цього факту відповідачі надали копію рішення виконавчого комітету Іловайської міської ради від 17 червня 2008 року, яким їм було дозволено переобладнання з централізованого на автономне опалення в будинку комунальної власності територіальної громади м. Іловайська (а.с.50), акт від 26 листопада 2008 року про прийняття закінченого будівництвом об'єкту системи газопостачання, виданого Харцизьким управлінням по газопостачанню та газифікації (а.с.53).

Проте суд першої інстанції правильно не взяв до уваги ці документи, оскільки вони лише підтверджують самовільний демонтаж та відсутність опалювальних приладів на момент складання актів.

Відповідно до п. п. 18, 19 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, Затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, власники квартир, наймачі та орендарі зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.

Переобладнання і перепланування жилих і підсобних приміщень, балконів і лоджій власниками квартир, наймачами і орендарями може провадитися лише з метою поліпшення благоустрою квартири за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку. Наймачі та орендарі квартир можуть виконувати вказані роботи тільки з дозволу власника будинку (квартири).

Крім того, відповідно до Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року № 1497, споживач - наймач (власник) квартири (приватного будинку), якому надаються послуги з централізованого холодного та гарячого водопостачання, теплопостачання та водовідведення у житловому фонді та підсобних приміщеннях. Споживач не має права самовільно, з порушенням проектних рішень переобладнувати і використовувати не за призначенням та псувати санітарно-технічне обладнання житлових будинків і житлових приміщень (п.34).

Відповідно до пунктів 25, 26 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Таким чином, надані відповідачами документи не доказують факт відключення квартири від централізованого опалення з дотриманням відповідних проектних рішень або порядку затвердженого центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, а тому не є підставою для припинення нарахування оплати за послуги з теплопостачання.

Не ґрунтуються на законі й доводи апелянтів, щодо відсутності договірних відносин між ними та позивачем.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтями 19, 21, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дійсно передбачено укладання між споживачем та виконавцем письмового договору на надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору.

Проте відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Ні ЦК України, ні ЖК України, ні Законом України «Про житлово-комунальні послуги», на Законом України «Про теплопостачання», ні «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» випадки, в яких недодержання сторонами письмової форми правочину про надання житлово-комунальних послуг має наслідком його недійсність, не передбачені, а тому відсутність письмового договору між сторонами не свідчить про відсутність між ними договірних правовідносин щодо надання послуг з теплопостачання.

Безпідставними є посилання апелянтів щодо залишення позову без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ЦПК України, оскільки вже двічі позивач звертався з аналогічними позовами до відповідачів.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Отже норма ч. 2 ст. 207 ЦПК України вказує на те, що залишення позову без розгляду не перешкоджає позивачу звертатися до суду з аналогічними позовами не лише двічі, а і більше.

Доводи апелянтів щодо не надіслання відповідачу ОСОБА_2 копії ухвали про відкриття провадження спростовується тим, що він був залучений до участі у справі в якості співвідповідача ухвалою суду про призначення справи до судового розгляду від 26 грудня 2012 року, отже коли суд відкривав провадження по справі 12 грудня 2012 року, ОСОБА_2 не був стороною по справі, а тому відповідно суд не надіслав йому ухвалу про відкриття провадження по справі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, після відкриття провадження у справі суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Але, стягуючи солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 6374,79 грн., три відсотки річних за період з 01 грудня 2009 року по 31 жовтня 2012 року в сумі 537,75 грн., суму індексу інфляції за прострочення за період з 01 грудня 2009 року по 31 жовтня 2012 року в розмірі 526,29 грн., судовий збір в розмірі 107,30 грн., суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про солідарну відповідальність відповідачів, оскільки відповідач ОСОБА_2 є власником квартири і відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, тобто вищезазначені суми підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2

Відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 24 січня 2013 року скасувати.

Позов обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 грудня 2009 року по 31 жовтня 2012 року в сумі 6374 гривень 70 копійок, суму індексу інфляції в розмірі 526 гривень 29 копійок, три відсотка річних в сумі 537 гривень 75 копійок, всього 7438 (сім тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 83 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

В задоволенні позову обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання відмовити.

В решті частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді