Рішення № 33015727, 21.03.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц/775/2414/13 Головуючий у 1 інстанції Панова Т.Л.

Категорія 51 Доповідач Кішкіна І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Новосядлої В.М.,

суддів Алексєєва А.В., Кішкіної І.В.,

при секретарі Мишко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 21 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про зміну формулювання причин звільнення, дати звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

В жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Дружківського міського суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про зміну формулювання причини звільнення, дати звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, в якому зазначила, що наказом № 221-17 л/с від 14 травня 2011 року вона була прийнята на посаду старшого касира сектору касових операцій операційного управління Дружківського безбалансового відділення філії «Центрально-міське відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м.Горлівка Донецької області, наказом №503 о/с від 05 жовтня 2012 року звільнена з роботи у зв'язку з втратою довір'я за п. 2 ст. 41 КЗпП України. Згідно з наказом про звільнення вона як матеріально відповідальна особа порушила вимоги Положення про організацію касової роботи в установах ПАТ «Промінвестбанк» від 29 вересня 2010 року №360. 26 липня 2012 року її та всіх працівників Дружківського БВ попередили про звільнення з 27 вересня 2012 року про скороченням штату, 20 вересня 2012 року у Дружківському БВ було виявлено недостачу грошових коштів в сумі 2100000 грн., у зв'язку з чим було повідомлено про перенесення внаслідок виробничої необхідності терміну звільнення з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП на 05 жовтня 2012 року. Вважає її звільнення за п. 2 ст. 41 КЗпП України незаконним та таким, що перешкоджає її подальшому працевлаштуванню. Просила змінити формулювання причини її звільнення з роботи з п. 2 ст. 41 КЗпП України у зв'язку з втратою довір'я на п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штатів і дату звільнення з 05 жовтня 2012 року на день вирішення справи судом, стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 2300 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 21 грудня 2012 року позов ОСОБА_1 до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про зміну формулювання причин звільнення, дати звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково.

Змінено формулювання причини звільнення з роботи ОСОБА_1 з п. 2 ст. 41 КЗпП України у зв'язку з втратою довір'я на п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням чисельності працівників, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» зобов'язано внести відповідні зміни в трудову книжку ОСОБА_1 З ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на користь ОСОБА_1 стягнута моральна шкода в розмірі 3000 грн., та на користь держави судовий збір в сумі 107,30 грн. В задоволені решті позовних вимог відмовлено.

З вказаним рішенням не погодився відповідач ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалите нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції були порушені вимоги ст. 214 ЦПК України, судом не враховано, що відповідач правомірно звільнив ОСОБА_1 за п. 2 ст. 41 КЗпП України, оскільки остання своїми незаконними діями, виявленими у ході перевірки касових документів Дружківського БВ, внутрішнім розслідуванням та поясненнями інкасаторів, створила загрозу завдання шкоди підприємству, профспілковий орган, членом якого є позивачка, у її присутності надав згоду на її звільнення за п. 2 ст. 41 КЗпП України, ОСОБА_1 систематично порушувала вимоги нормативних актів, а саме щодня віддавала інкасаторам та приймала від них касети для банкоматів, заряджені грошовими коштами, без необхідних на то документів, халатно відносилась до ввірених їй матеріальних цінностей, отже відповідач втратив довіру до неї, позивачка не представила доказів, що підтверджують спричинення їй з боку відповідача моральної шкоди.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» Волько М.М., яка діє на підставі довіреності, підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційної інстанції просила апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно наказу № 221-17 л/с від 14 червня 2011 року позивачка ОСОБА_1 була прийнята з 14 червня 2011 року на роботу до відповідача на посаду старшого касира сектору касових операцій операційного відділу Дружківського БВ (а.с.22 т.1 ).

Посадовою інструкцією старшого касира сектору касових операцій операційного відділу (а.с.23-28 т.1) визначені завдання та обов'язки, повноваження і відповідальність старшого касира, який в своїй роботі керується Законами України, нормативно-правовими актами КМУ та НБУ України, статутом банку, наказами і розпорядженнями Голови правління, іншими внутрішніми нормативними документами банку та цією інструкцією.

Згідно із наказом № 502 о/с від 05 жовтня 2012року ОСОБА_1 було звільнено з 05 жовтня 2012року з роботи у зв'язку із втратою довір'я за п. 2 ст. 41 КЗпП України, оскільки вона грубо порушила вимоги Положення про організацію касової роботи в установах ПАТ «Промінвестбанк», затвердженого рішенням Правління банку від 29 вересня 2010 року № 360 (а.с.39 т.1).

Підставою для звільнення були Акт ревізії касових цінностей, що знаходяться в операційній касі Дружківського БВ від 20 вересня 2012 року; довідка про проведення документарної перевірки від 27 вересня 2012 року; висновок за результатами проведення внутрішнього розслідування від 01 жовтня 2012 року; пояснювальні записки інкасаторів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8; згода профспілки (а.с.32-38 т.1).

Згідно Акту ревізії касових цінностей від 20 вересня 2012року, станом на ранок 21 вересня 2012 року встановлено в операційній касі Дружківського БВ нестачу цінностей в розмірі 2100000грн. (а.с.32 т.1).

Згідно із довідкою про проведення документальної перевірки касових цінностей Дружківського БВ від 27 вересня 2012 року (а.с.34-37 т.1) встановлено, що маршрутні листи оформлялися не при видачі касет інкасаторам для завантаження в банкомати, а після перерахунку проінкасованих касет, вилучених із банкоматів, про що свідчить одночасне заповнення маршрутних листів з обох сторін (передано інкасаторам для доставки і встановлення в банком ат та залишки готівки по касетам). Прибутково - касові ордери на завантаження банкоматів не підписані інкасаторами. Відсутні реєстри обліку проінкасованих касет банкоматів під час передачі бригадою інкасаторів вилучених касет із банкоматів. Під час опитування інкасаторів встановлено, що другі екземпляри вказаних реєстрів в службі інкасаторів відсутні.

Відповідно до висновку за результатами проведення внутрішнього розслідування від 01 жовтня 2012 року, затвердженого в.о.голови Правління ПАТ «Промінвестбанк», старшим касиром сектору касових операцій відділу касових операцій Операційного управління ОСОБА_1 постійно порушувався порядок прийняття і відпуску грошових цінностей, недодержувалися правила їх збереження.

Із змісту вказаного висновку вбачається, що до такого висновку комісія прийшла в наслідок опитування інкасаторів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Опитавши названих осіб, комісія встановила, що маршрутні листи на видачу касет оформлялися не під час видачі цих касет інкасаторам для завантаження в банкомати, а після перерахунку проінкасованих касет, вилучених із банкоматів. Це також підтверджується тим, що всі без виключення маршрутні листи за період, що перевірявся з 01 липня 2012 року по 19 вересня 2012 року, виконанні шляхом роздруківки на принтері. Тобто в маршрутний лист одночасно внесені дані на лицеву сторону про кількість завантаженої готівки, та на зворотну - про кількість готівки вилученої з банкомату, що не є можливим, оскільки при завантаженні касет не можна знати скільки купюр буде використано. В результаті цих дій старший касир ОСОБА_1 грубо порушила вимоги п. 6.1.4,6.1.6 Положення № 360, п. 6.6.4, п. 8.2 Положення про порядок проведення операцій з використанням банкоматів (а.с.38 т.1).

На день розгляду справи Дружківське БД філії «Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк» в м. Горлівка Донецької області закрито (а.с.219 т.1).

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що, встановлюючи недостачу в сумі 2100000 грн., відповідач не довів, що сталася з вини позивачки, це не може бути підставою для звільнення працівника з формулюванням у зв'язку з втратою довір'я, відповідно до роз'яснень управлінням банку ОСОБА_1 надавала для підписання інкасаторам маршрутні листи, другий екземпляр яких вони повинні були забирати, та всі документи по завантаженню/розвантаженню банкоматів щодня відправляла до головного офісу електронною поштою. Процедура передачі реєстрів по завантаженню/розвантаженню банкоматів по акту інкасаторам нормативно банком не встановлено, таким чином в діях позивача не вбачається порушень вимог п.п. 6.1.4, 6.1.6 Положення № 360, п. 6.6.4, п. 8.2. Положення про порядок проведення операцій з використанням банкоматів і вини позивача у виникненні нестачі не має. Сам по собі факт нестачі матеріальних цінностей при невстановлені винних дій матеріально відповідальної особи не є підставою для розірвання з ним трудового договору в зв'язку з втратою довір'я. Звільнивши позивачку саме з цієї підстави, відповідач спричинив ОСОБА_9 моральні страждання.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можливо, до нього суд першої інстанції дійшов порушивши норми матеріального та процесуального права.

Згідно із п. 2 ст. 41 КЗпП Укрїни трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні, або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

Причина звільнення в наказі № 502 о/с від 05 жовтня 2012 року та в трудовій книжці позивачки ОСОБА_1 зазначена відповідачем у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства, а саме пункту п. 2 ст. 41 КЗпП України та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону, в зв'язку з чим у суду першої інстанції не було підстав для визнання причини звільнення у зв'язку з втратою довір'я за п. 2 ст. 41 КЗпП України неправильною.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та змінюючи причину звільнення з п. 2 ст. 41 КЗпП України на п. 1 ст. 40 КЗпП України, суд першої інстанції не врахував, що у цих обох випадках трудовий договір розривається з ініціативи власника, якому і належить право вибору підстави для звільнення. Позивач не має права вимагати зміни формулювання причини звільнення на п. 1 ст. 40 КЗпП України, з якою відповідач його звільнення з 05 жовтня 2012 року не пов'язував.

Встановивши, що звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу проведено незаконно, суд на прохання працівника, який у зв'язку з допущеними щодо нього порушеннями законодавства про працю не бажає продовжувати трудові відносини з відповідачем, може визнати звільнення незаконним із зазначених останнім підстав і, не поновлюючи працівника на роботі, змінити формулювання його причин відповідно до ст. 38 чи ст. 39 КЗпП України. Останнє не суперечитиме закону, оскільки вимоги ст. 38 КЗпП України про двотижневий строк попередження на випадки наявності поважних причин не поширюються. Проте позовні вимоги про зміну формулювання причини звільнення на ст. 38 КЗпП України позивачкою, яка працювала за безстроковим трудовим договором, не заявлялися.

Незважаючи на те, що судом першої інстанції не встановлено підстав для звільнення ОСОБА_1 за п. 2 ст. 41 КЗпП України, проте і підстав для зміни формулювання причини звільнення на п. 1 ст. 40 КЗпП України у суду не було, оскільки звільнення за зазначеною статтею відбувається за ініціативою власника.

Крім того, у всіх випадках звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених відповідною главою вказаного Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Враховуючи вище зазначене, апеляційний суд вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-316 ЦПК України, апеляційний суд,

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задовольнити частково.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 21 грудня 2012 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про зміну формулювання причин звільнення, дати звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.

Головуючий

Судді