Постанова № 33013991, 07.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2013 р. Справа №805/9434/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год.15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Спасової Н.В.,

при секретарі судового засідання - Нартові Д.В.

за участю :

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Єрмакової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання протиправними та скасування вимоги № 438 від 15.05.2013 року та рішення № 492 від 15.04.2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати протиправними та скасувати вимогу від 15.05.2013 року № Ф 438 та рішення про застосування штрафних санкцій від 15.04.2013 року № 492. В обґрунтування позову зазначила, що вона зареєстрована як фізична особа-підприємець з 01.08.2011 року та здійснює діяльність за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності. Крім того, з 2010 року вона є пенсіонером за віком та отримує відповідну пенсію. В кінці травня 2013 року нею була отримана вимога від 15.05.2013 року № 438 про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску у сумі 1194,03грн. та рішення № 492 від 15 квітня 2013 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 170 грн. за неподання звітності. Зазначені рішення та вимогу позивачка вважає протиправними та просить скасувати, посилаючись на те, що будучі пенсіонером за віком, відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільнена від сплати єдиного соціального внеску за себе.

Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві. Додатково зазначили, що позивачка вийшла на пенсію за віком на пільгових умовах, за Списком № 2. Вказували, що між позивачем та відповідачем договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не укладався, тому правових підстав для нарахування та стягнення з позивача єдиного страхового внеску не вбачається. Щодо неправомірності рішення УПФУ про застосування штрафних санкцій за неподання звітності вказували, що законодавством визначений обов'язок з подання звітності лише особами, які сплачують єдиний соціальний внесок. Враховуючи, що позивачка до цієї категорії платників не відноситься, наполягали на незаконності застосування відповідачем до ФО-П ОСОБА_1 штрафних санкцій, накладених рішенням № 492. Посилаючись на зазначені обставини, просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зазначила, що законодавством України не визначено поняття «пенсіонер за віком». Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Оскільки позивачка не досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому вона не може бути звільнена від сплати єдиного соціального внеску. У зв'язку з вищевикладеним наполягала на законності оспорюваних вимоги та рішення, просила відмовити в повному обсязі у задоволені адміністративного позову.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, зареєстрована як фізична особа-підприємець з 01.08.2011 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії ААВ № 311908 (а.с. 10).

З Свідоцтва платника єдиного податку Серія НОМЕР_2 встановлено, що позивачка знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності за 1 групою із ставкою єдиного податку 10%. (а.с.11).

З протоколу № 42 від 22.01.2010 року та пенсійного посвідчення № НОМЕР_1, виданого 03.02.2010 року Пенсійним фондом України встановлено, що ОСОБА_1 з січня 2010 року призначена пенсія за віком. Умови призначення - робота за Списком № 2. Пенсія призначена довічно. (а.с.6, 48)

Управлінням Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області було прийнято рішення від 15.04.2013 року № 492 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». (а.с.13)

Крім того, 15.05.2013 року управлінням Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області була складена та надіслана на адресу позивача вимога № Ф 438 про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску у загальному розмірі 1194,03 грн. Згідно розрахунку до вказаної вимоги відповідачем нараховано позивачу до сплати єдиний соціальний внесок, виходячи з законодавчо встановленого мінімального розміру, у тому й числі за січень - березень 2013 року у розмірі по 398,01 грн. щомісячно. (а.с.44-45).

З рішенням від 15.04.2013 року № 492 та вимогою від 15.05.2013 року № Ф 438 позивачка не погодилася, оскаржила її у судовому порядку, посилаючись на те, що будучі пенсіонером за віком, сплачувати єдиний соціальний внесок та подавати звітність до органів Пенсійного фонду України не повинна.

Зазначені обставини, встановлених судом, сторонами не оспорюються. Спір між ними виник внаслідок різного тлумачення та застосування положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", якими пенсіонерів за віком звільнено від сплати єдиного соціального внеску.

При прийнятті рішення по даній справі суд виходить з наступних мотивів та керується такими положеннями законодавства.

Відповідач - управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",Положенням про Пенсійний фонд України,затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон № 2464).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464 - VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках,передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат(послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 4 Закону України № 2464 - VІ платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування,та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" №3609-VI від 07.07.2011р.статтю 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування,звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, крім іншого, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року.

Види державних пенсій, які призначаються за Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788, визначені ст.2 цього Закону.

Положення п. "а" ч.1 ст.2 Закону № 1788 свідчать про те, що трудові пенсії поділяються на такі види як пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника та за вислугу років.

Системний аналіз положень ст.ст.12-18 Закону № 1788свідчить, що законодавець розрізнив пенсії за віком в залежності від умов їх призначення, визначивши загальні умови призначення пенсії за віком, (ст.12), пільгові умови призначення пенсії за віком, (ст.13), а також особливі умови призначення цього виду пенсії окремим категоріям громадян (працівникам,зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії,громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, інвалідам,учасникам війни, сім'ям загиблих(померлих) військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства тощо (ст.ст.14-18).

Аналізуючи Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який встановлює загальні види пенсійних виплат, Закон України "Про пенсійне забезпечення", яким призначаються державні пенсії, суд приходить до висновку, що законодавство встановлює і пільги, як в обчисленні стажу, так і в досягненні конкретного віку для окремих категорій громадян. Таким чином, вік і стаж роботи - це характерні ознаки пенсії за віком, однак умови призначення пенсій є різними, тоді як такий вид пенсії, як пенсія за віком є єдиним.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 призначений такий вид пенсії як "пенсія за віком". Отже, вона є "пенсіонером за віком" і відповідно до ч.4 ст.4 Закону № 2464 підлягає звільненню від сплати єдиного внеску, оскільки договір добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування нею не укладався.

Виходячи з того, що позивачка відповідно до законодавства звільнена від сплати єдиного соціального внеску, то його нарахування УПФУ та формування вимоги на суму визначену до сплати, є неправомірними.

Розв'язуючи питання обґрунтованості застосування до ОСОБА_1 штрафу за неподання звітності суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Із змісту наведеної правової норми вбачається, що обов'язок з подання звітності до УПФУ законодавством покладено саме на платника єдиного соціального внеску, а не на будь-яку іншу особу. Оскільки позивачка таким платником не є, то у неї відсутній обов'язок з подання звіту. До цього, п.3.3. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1014/18309 визначено, що фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком, або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається. Отже, застосування УПФУ до позивачки фінансових санкцій за неподання звітності є безпідставним.

Зважаючи на викладене, прийняті управлінням Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області рішення від 15.04.2013року № 492 та вимога від 15.05.2013 року №Ф438 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки покладають на позивачку зобов'язання, від виконання яких остання звільнена на підставі Закону № 2464.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги ОСОБА_1 суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст. 94 КАС України суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 114,70 грн., сплачений позивачкою при зверненні до суду з позовом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7-12, 86, 94, 159-163,185-186, 254 КАС України,суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання протиправними та скасування вимоги № 438 від 15.05.2013 року та рішення № 492 від 15.04.2013 року- задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу № Ф-438 від 15.05.2013 року, видану управлінням Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області про сплату ОСОБА_1 недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 1 квартал 2013 року у розмірі 1194,03 грн.

Визнати протиправним та скасувати Рішення управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області № 492 від 15.04.2013 року про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень, 70 (сімдесят) копійок, сплачений при зверненні до суду з позовом за квитанцією № 2112.320.3 від 16.07.2013 року .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 07 серпня 2013 року, в присутності позивача та представників сторін. Повний текст постанови виготовлений 12 серпня 2013 року.

Суддя Спасова Н.В.