Ухвала суду № 33012751, 09.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 р.Справа № 818/1640/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Шостці та Шосткинському районі на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2013р. по справі № 818/1640/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м.Шостці та Шосткинському районі

про скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу № Ф 818 від 13.02.2013р.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2013 р. адміністративний позов -задоволено.

Скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі від 13.02.2013 року №Ф 818.

Стягнуто з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 114,70 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Депутатська, 1, ідентифікаційний код 37512104) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (41100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин по справі, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.6), є платником єдиного податку, що підтверджується копією свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2 виданого Шосткинською ОДПІ (а.с.12), взята на облік платників єдиного внеску в УПФУ в м. Шостці та Шосткинському районі.

Крім того, відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 позивач є пенсіонером за віком (а.с.9).

Згідно з довідкою УПФУ в м.Шостці та Шосткинському районі №331 від 22.02.2013 року позивачу призначена пенсія за віком (а.с.9).

13.02.2013 року Управлінням ПФУ в м. Шостці та Шосткинському районі сформовано вимогу про сплату боргу №Ф 818, з якої вбачається, що станом на 01.02.2013 року заборгованість ФОП ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску становить 4572 грн. 42 коп. (а.с.7-8).

Не погоджуючись з прийнятою вимогою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області, як суб'єкт владних повноважень, не довело правомірності вимоги про сплату боргу від 13.02.2013 року №Ф 818, а тому вона підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464).

Частиною 4 статті 4 Закону № 2464 встановлено, що фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Вказана норма прийнята згідно з Законом України № 3609-VI від 07.07.2011 року та набрала чинності з 06.08.2011 року.

Матеріали справи не містять жодних доказів того, що позивач відповідно до вимог ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" уклав з Пенсійним фондом договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а тому він, як пенсіонер за віком, не є платником єдиного внеску.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.2011 року громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Статтею 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).

Відповідно до ч.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію.

З огляду на те, що позивач одержує пенсію за віком, а ч.4 ст.4 Закону №2464 не містить застережень щодо її незастосування до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах на підставі ст.13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивач не має обов'язку сплачувати за себе єдиний внесок.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на той факт, що до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не може бути застосовано положення ч.4 ст.4 Закону №2464, оскільки вона не досягла встановленого ч.1 ст.26 Закону №1058 віку, не приймаються до уваги, оскільки вказана норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком.

Також, в зазначеній нормі законодавцем не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем не доведено правомірність його вимоги, що оскаржується, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про скасування вимоги про сплату боргу від 13.02.2013 року №Ф 818.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Шостці та Шосткинському районі залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2013р. по справі № 818/1640/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Пянова Я.В.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.