Постанова № 33012731, 16.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 серпня 2013 року № 826/10658/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Еклі»

тр. особи

про

1.Державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району ГУ юстиції у м. Києві

2.Державний реєстратор Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області

визнання недійсними установчих документів, скасування реєстраційних дій

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва ДПС звернулась до Окружного адміністративного суду з позовом про визнати недійсними установчих документів ТОВ «Еклі» в частині внесення змін до них щодо зміни місцезнаходження: м. Київ, вул. Кіквідзе, 28; Скасування реєстраційної дії від 29.12.2012 №13391050004007818, проведеної державним реєстратором Києво - Святошинської районної державної адміністрації щодо зміни місцезнаходження ТОВ «Еклі»; Скасування реєстраційної дії від 14.01.2013, проведеної державним реєстратором Києво - Святошинської районної державної адміністрації щодо зняття з обліку ТОВ «Еклі» (код ЄДРПОУ 38098351); скасування реєстраційної дії від 23.01.2013, проведеної Державним реєстратором Печерської районної в м. Києві державної адміністрації щодо взяття на облік ТОВ «Еклі».

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з огляду на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що саме по собі не знаходження відповідача за юридичною адресою не є свідченням провадження платником податків діяльності, спрямованої на ухилення від оподаткування.

Представники третіх осіб в судове засідання не з’явились, про дату час та місце проведення судового засідання будучи повідомленими належним чином.

Судом протокольно замінено неналежного позивача та третю особу 1 у зв’язку з реорганізацією.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на положення ч. 4 ст. 122 КАС України, за поданим сторонами письмовим клопотанням про розгляд справи за їх відсутності.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еклі» (код ЄДРПОУ 38098351) зареєстровано Києво - Святошинською районною державною адміністрацією як суб'єкт господарської діяльності 06.03.2012 (реєстраційний запис №13391020000007818) з місцезнаходженням підприємства: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Леніна, 215 А.

На податковий облік товариство було взято ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС 15.03.2012 за №11.

29.12.2012 державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації проведено перереєстрацію місцезнаходження юридичної особи ТОВ «Еклі» на м. Київ, вул. Кіквідзе, 28, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №13391050004007818.

Як зазначає позивач, за адміністративно-територіальним поділом, зазначена адреса входить до Печерського району м. Києва, в якому контроль за дотриманням податкового законодавства суб'єктами господарювання покладено на ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС (правонаступник - ДПІ у Печерському районі Міндоходів у м. Києві).

ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС встановлено відсутність ТОВ «Еклі» за місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що складено довідку від 13.06.2013 №1384/01/07-06/30 та акт від 13.06.2013 №392/15-2, відповідно до яких, відповідач за місцезнаходженням м. Київ, вул. Кіквідзе, 28, не знаходиться.

14.06.2013 ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, на виконання вимог Порядку обліку платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 державному реєстратору Печерської районної в м. Києві державної реєстрації направлено повідомлення за формою 18-ОПП про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Враховуючи викладене, оскільки, на думку позивача, ТОВ «Еклі» надано недостовірну інформацію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо визначення свого місцезнаходження, ДПІ просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Окружний адміністративний суд м. Києва критично ставиться до вищевказаних тверджень позивача, при цьому зазначаючи наступне.

Правові відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців, у тому числі підстави та порядок їх припинення. врегульовані Законом №755.

В положеннях ст.2 та ст.3 Закону №755, передбачено, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб –підприємців.

Згідно з абз.2 ч.2 ст.38 Законом №755 передбачено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є, визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 59 ГК України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації –за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб –засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, –за рішенням суду.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.551 ГК України однією із ознак фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою-підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними є реєстрація (перереєстрація) та провадження фінансово-господарської діяльності без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Водночас, відповідно до ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема: за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у п. 2 ч. 1 цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств –також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (частина друга).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в порядку адміністративного судочинства може бути розглянуто саме публічно-правовий спір, який виник із публічно-правових відносин за участю суб’єкта владних повноважень, а саме органу виконавчої влади, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо реєстрації установчих документів суб’єктів господарювання.

Підпунктом 20.1.12 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено право органів податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право звертатись до суду із вказаними позовами про визнання установчих документів недійсними.

Однак, згідно буквального тлумачення, пп. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, містить відсильну норму, а саме: випадки, у яких податковий орган має право звертатися до суду з вимогами про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання, мають бути визначені законом.

Згідно ст. 55-1 Господарського Кодексу України визначено ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними :

зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

незареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством;

зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Інші акти законодавства, зокрема, ст. 59 Господарського Кодексу України та ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», підстав для визнання недійсними установчих документів юридичної особи не містять, тоді як визначають підстави для скасування державної реєстрації (припинення) юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Таким чином, податковий орган має право звертатися до суду з позовними вимогами про визнання недійсними установчих документів юридичної особи за наявності ознак фіктивної діяльності юридичної особи, визначених у ст. 55-1 Господарського Кодексу України.

В даному випадку позивач посилається на відсутність підприємства за місцезнаходженням, що жодним чином не може бути виключно-достатнім доказом створення та фіктивної діяльності ТОВ «Еклі».

Більш того, твердження позивача про відсутність відповідача за місцезнаходженням, не знаходить свого підтвердження фактичними матеріалами справи, адже згідно електронної роздруківки витягу ЄДР, яка в матеріальному вигляді наявна в матеріалах справи, Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не містить в собі інформації про відсутність ТОВ «Еклі» за місцезнаходженням, а поштова кореспонденція, що направлялась судом на, як зазначає позивач, недостовірну адресу відповідача: м. Київ, вул. Кіквідзе, 28, отримана уповноваженою особою ТОВ «Еклі», що підтверджується оригіналом поштового повідомлення №0101406913776, що наявне в матеріалах справи.

При цьому, під час розгляду справи суд неодноразово звертав увагу представника позивача на необхідність надання додаткових доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог, як то: доказів створення відповідача внаслідок вчинення злочину чи з такою метою; доказів провадження відповідачем діяльності, яка суперечить нормам чинного законодавства (акти перевірок, матеріали кримінальних справ, рішення про донарахування зобов’язань), однак жодного з вказаних доказів позивачем надано не було.

З огляду на викладене, суд вважає, що заявлені ДПІ позовні вимоги є передчасними та необґрунтованими належними та допустимими доказами, у зв’язку з чим суд приходить до висновків про відсутність, в даному випадку, підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.