Постанова № 33012609, 07.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 серпня 2013 року 11:14 № 826/9037/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О. за участю секретаря Самаренко Х.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергориск»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПСпроскасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2013 р. № 0002902250,за участю представників сторін:

від позивача: Панасюк В.В., яка діє на підставі довіреності від 10.06.2013 р. № б/н;

Співакова К.Б.

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Котляр А.С., який діє на підставі довіреності від 02.01.2013 р. № 6/10-021.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергориск» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2013 р. № 0002902250.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києві ДПС на підставі незаконних висновків акту перевірки від 17.05.2013 р. № 333/22-509/19255493 щодо порушень позивачем вимог податкового законодавства та прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013 р. № 0002902250, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги, представники позивача зазначили, що діяльність позивача носить реальний характер, що підтверджуються наданими первинними документами, тому позивач не може нести відповідальність ні за сплату податків його контрагента, ні за можливу недостовірність відомостей про нього. Позивач діяв в межах чинного законодавства, не обізнаний про умисел контрагента та не відповідає за його звітність.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, в судовому засіданні 17.07.2013 р. залучив у якості другого відповідача Державну податкову інспекцію у Святошинському районі м. Києва ДПС.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість. На спростування позовних вимог зазначив, що перевіркою не підтверджено фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від ТОВ «Центр Досліджень Енергетичної Безпеки» не підтверджено. Також не можливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій, оскільки відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Тому позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи, про причини неявки в судове засідання не повідомив. Заяв про розгляд справи без його у часті та/або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Заперечень по суті позовних вимог суду не надано.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Енергориск» з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Центр Досліджень Енергетичної безпеки» за період з 01.11.2011 р. по 30.11.2011 р.

Перевіркою встановлено порушення:

1. п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форм податкової накладної та порядку її заповнення» від 21.12.2010 р. № 969, п. 1-2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 2.5 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 295 944,00 грн., в тому числі по періодах: за листопад 2011 р. у сумі 295 944,00 грн.

За наслідками перевірки, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва складено акт від 17.05.2013 р. № 333/22-509/19255493, та прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013 р. № 0002902250, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 369 930,00 грн., в тому числі за основним платежем 295 944,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 73 986,00 грн.

За наслідками розгляду заперечення на акт перевірки, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва ДПС надано відповідь від 01.06.2013 р. № 6581/10/22-522, відповідно до якої висновки акту перевірки від 17.05.2013 р. № 333/22-509/19255493 залишено без змін.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 5 «Порядку заповнення податкової накладної» затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 N 1379, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Енергориск» зареєстровано Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацію, перебуває на обліку в ДПІ Святошинського району м. Києва ДПС, має статус платника податку на додану вартість, основним видом діяльності є дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих та технічних наук.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки податкового органу щодо порушення приписів податкового законодавства зроблено на підставі висновку акту від 11.05.2012 р. № 125/22-5/36785144 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Центр Досліджень Енергетичної Безпеки» з питань взаємовідносин з платниками податків за листопад 2011 р., якими встановлено відсутність у товариства необхідних умов для реального настання результатів господарської діяльності, а тому взаємовідносини з контрагентами здійснювалися без мети реального настання правових наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Енергориск» (надалі - Замовник) та ТОВ «Центр Досліджень Енергетичної Безпеки» (надалі - Виконавець) укладено ряд договорів про виконання робіт, а саме:

Договір № 26/10 від 24.12.2010 р., відповідно до умов якого Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи «Вероятностная оценка внутренних экстремальных воздействий для энергоблоков с РУ ВВЭР-1000 при работе на пониженном уровне мощности», а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір № 27/10 від 24.12.2010 р., відповідно до умов якого Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи «Разработка научно-методического обеспечения для оценки радиационного влияния на население при эксплуатации трех энергоблоков ЮУАЭС», а Замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір № 13/11 від 12.05.2011 р., відповідно до умов якого Виконавець приймає на себе зобовязання виконати роботи «Разработка расчетной модели отсеков TG21B06 БВ энергоблоков №15 ЗАЭС для расчетного кода SCALE6 для выполнения анализа ядерной безопасности отсеков БВ ЗАЭС, обородуванных неуплотненными стеллажами производства «Ижорские заводы», а Замовник зобовязується прийняти та сплатити виконану роботу.

Договір № 15/11 від 02.06.2011 р., відповідно до умов якого Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи «Разработка теплогидравлической модели для энергоблока типа ВВЭР-1000/В-320 для проверки правильности протиаварийных стратегий», а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано акт № 1 від 14.11.2011 р. здачі приймання-робіт за договором № 26/10 від 24.12.2010 р., акт № б/н від 01.11.2011 р. здачі-приймання робіт за договором № 15/11 від 02.06.2011 р., акт № б/н від 08.11.2011 р. здачі-приймання робіт за договором № 27/10 від 24.12.2010 р., акт № б/н від 16.11.2011 р. здачі - приймання робіт.

Результатом робіт за укладеними договорами є складання ТОВ «Центр Досліджень Енергетичної Безпеки» технічних звітів.

Податкові накладні, виписані ТОВ «Центр досліджень енергетичної безпеки»: від 01.11.2011 р. №1, від 08.11.2011 р. №2, від 14.11.2011 р. №5, від 14.11.2011 р. № 6, від 16.11.2011 р. № 7.

Судом встановлено, що позивач декларував свої податкові зобов'язання відповідно до наявних в матеріалах справи декларацій.

Представники позивача також зазначили, що результати робіт по Договорам № 26/10, №27/10 від 24.12.2010р.; №13/11 від 12.05.2011р.; №15/11 від 02.06.2011р., укладеними з ТОВ «Центр Досліджень Енергетичної Безпеки», в подальшому були використані або використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ «Енергориск» у відносинах з ВП Южноукраїнська АЕС ДП НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ»), ВП Запорізька АЕС ДП НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ»), ПАТ Київський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут «Енергопроект»), ВП Рівненська АЕС ДП НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ»).

Згідно акту від 11.05.2012 р. .№ 125/22-5/36785144 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Центр Досліджень Енергетичної Безпеки» «Співробітниками ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі здійснено виїзд за місцем реєстрації ТОВ «Центр досліджень енергетичної безпеки» та встановлено, що за адресою: 08141, с. Білогородка, вул. Шевченка, б. 162/а, кв. 34, підприємство не знаходиться, про що складено відповідний акт.

Засновником товариства є ТОВ «НВО «Трейдінглайн» (зареєстровано в ДПІ у Києво-Святошинському районі м. Києва). При виїзді за юридичною адресою товариства встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою. Директором ТОВ «НВО «Трейдінглайн» та попереднім директором ТОВ «Центр Досліджень Екологічної Безпеки» є ОСОБА_5, який також є директором товариств в різних регіонах України.

Згідно баз даних, ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС ТОВ «Центр Досліджень Екологічної Безпеки» має стан платника 21 - Ліквідаційна процедура за рішенням суду. Свідоцтво платника ПДВ від 13.11.2009 № 100254710 анульовано за наданням декларацій про відсутність поставок.

Види діяльності, які мало право здійснювати ТОВ «Центр Досліджень Енергетичної Безпеки» за період, що перевірявся, не відповідають роботам, наданим ТОВ «Енергориск».

Враховуючи викладене, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Відповідно до пп. 2.4 п. 2 «Про Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Аналізуючи зазначені приписи, суд приходить до висновку, що первинні документи, надані позивачем, оформлені з порушенням норм чинного законодавства, оскільки, містять підписи осіб, причетність яких до господарської діяльності не підтверджена, а тому не є первинними документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Проте, суд приходить до висновку, що надані позивачем первинні документи (податкові накладні, акти здачі - приймання) не дають підстав дійти до висновку, що господарські операції мали місце.

Разом з тим, суд звертає увагу, що з наданих позивачем документів не можливо встановити факт реальності здійснення господарських операцій з його контрагентом ТОВ «Центр Досліджень Енергетичної Безпеки», оскільки у суб'єкта господарювання відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Крім того види діяльності, які мало право здійснювати ТОВ «Центр Досліджень Енергетичної Безпеки» за період, що перевірявся не відповідають роботам наданим ТОВ «Енергориск». Перелік робіт, які визначені в актах виконаних робіт, мають виконуватися кваліфікованими працівниками високого професійного рівня та спеціальної освіти.

Також позивачем не надано документів, що підтверджують розрахунки за послуги з ТОВ «Центр Досліджень Енергетичної Безпеки» та іншими контрагентами при використанні технічних звітів.

В той же час суд критично оцінює надані позивачем первинні документи, та у сукупності з доказами, наданими відповідачем 2, доходить висновку, що відносини між позивачем та ТОВ "Центр Досліджень Енергетичної Безпеки" в дійсності не мали місця.

З огляду на вищевказане, враховуючи відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем вищевказаних товарів, інших документів щодо реальності та товарності проведених операцій, суд дійшов висновку про непідтвердження реальності проведення господарських операцій з ТОВ «Центр Досліджень Енергетичної Безпеки», тобто, про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг фактично не мали реального характеру, первинні документи оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Тому наявність у позивача необхідних документів, які відповідно до Податкового кодексу України є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту (податкових накладних, актів виконаних робіт тощо) сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, оскільки судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було, а відтак його дії по формуванню податкового кредиту є неправомірними.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем занижено податок на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Центр Досліджень Енергетичної Безпеки» на загальну суму 295 944,00 грн.

Враховуючи те, що судом не встановлено підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2013 р. № 0002902250, відповідно, відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають поверненню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергориск» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О.Іщук

Повний текст постанови виготовлено 12.08.2013 р.