Постанова № 33011480, 06.08.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1499/13-a

06 серпня 2013 року

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Подлісна І.М.

При секретарі судового засідання Субтельній Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю " Кагро" до Козівської міжрайонної державної податкової інспекціїї про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кагро» (далі по тексту - ТОВ «Кагро», Позивач, Товариство) звернулось до адміністративного суду із адміністративним позовом до Козівської міжрайонної державної податкової інспекції у Тернопільській області Державної податкової служби (далі - МДПІ, відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень від 04.03.2013 року № 0000102200, № 0000132200, № 0000142200, посилаючись на те, що вони є необґрунтованими та такими, що винесені із грубим порушенням норм чинного податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагро» позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, Податкові повідомлення - рішення Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби від 04.03.2013 року № 0000102200, № 0000132200, № 0000142200 скасувати.

Представник відповідача Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби позовні вимоги не визнала, проти їх задоволення заперечила з мотивів викладених нею у письмовому запереченні, просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, зясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав..

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кагро" зареєстровано 25 травня 2007 р. Козівською районною державною адміністрацією Тернопільської області та 29.05.2007 р. взято на облік в органи державної податкової служби.

Козівською міжрайонною державною податковою інспекцією Тернопільської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Кагро" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2012 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2012 р. результати якої оформлені актом № 2/19-08-22/34653674 від 06.02.2013 р.

За результатами розгляду вказаного акту перевірки Козівською міжрайонною державною податковою інспекцією Тернопільської області Державної податкової служби прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 04.03.2013 року № 0000102200, № 0000132200, № 0000142200.

Підставою для прийняття рішення № 0000102200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5 000 000 грн. (4 000 000 грн. - основний платіж, 1 000 000 грн. - штрафні (фінансові) санкції) слугував помилковий висновок МДПІ щодо порушення Товариством п. 187.1 ст. 187, п. 209.2 ст. 209 ПК України внаслідок включення до скорченої податкової декларації з ПДВ попередньої оплати, отриманої за пшеницю.

Пунктом 209.2 статті 209 ПК України передбачено, що сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що: "14.05.2012 року ТОВ «Кагро» отримано попередню оплату від ТОВ «ТД «Агрі-Трейд» за пшеницю в сумі 16 000 000. Цього ж числа ТОВ «Кагро» виписано на авансову проплату податкову накладну № 1/2 від 14.05.2012 р. - 10 000 т. пшениці на суму 16 000 000 грн. в т.ч. ПДВ 2 666 666,67грн.

30.05.2012 року ТОВ «Кагро» отримано попередню оплату від ТОВ «Укрхорс» за пшеницю в сумі 8 000 000. Цього ж числа ТОВ «Кагро» виписано на авансову проплату податкову накладну № 6/2 від 30.05.2012 р. - 5 000 т. пшениці на суму 8 000 000 грн. в т.ч. ПДВ 1 333 333,33 грн. ...»

Таким чином, ТОВ «Кагро» в порушення вимог п. 187.1 ст187, п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України ТОВ «Кагро» занижено суму податкового зобов'язання по ПДВ за травень 2012 р. на 4 000 000 грн. по загальній декларації"..

Вказані висновки податкового органу є неправомірними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного податкового законодавства, виходячи з наступного.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної

декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому, право визначення податкових зобов'язань та віднесення їх до скороченої декларації не ставиться діючим законодавством в залежність від факту поставки такого товару.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 ПКУ податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна, відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ, складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Судом встановлено, що податковий облік Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагро" відповідає вимогам ПК України.

Обмежень щодо включення до податкових зобов'язань сум ПДВ, внаслідок отримання коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата ПКУ не містить, як не містить посилання на таку норму акт.

Дана позиція викладена Державною податковою службою України у відповіді на запитання платників податків «В якій податковій декларації з ПДВ сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування відображається операція з отримання попередньої оплати за постачання сільськогосподарської продукції з майбутнього врожаю?» розміщене в єдиній базі податкових знань на питання «... сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування операцію з отримання попередньої оплати (авансу) за постачання сільськогосподарської продукції з майбутнього врожаю може відобразити в податковій декларації з ПДВ (скороченій), лише в обсягах, що відповідають власно засіяним земельним угіддям, оформленим належним чином».

Згідно із пп. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 ПКУ податкове законодавство України грунтується на принципі рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Враховуючи вищенаведене, висновки ДПІ про безпідставність відображення Товариством операцій з поставки пшениці в скороченій декларації з ПДВ є необґрунтованими, а .відтак податкове повідомлення - рішення від 04.03.2013 року № 0000102200 слід скасувати.

Щодо вимог позивача про протиправність рішення МДПІ від 04.03.2013 № 0000132200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 767 215,93 грн. (694 392 грн. - основний платіж, 72 823,93 грн. - штрафні (фінансові) санкції), то підставою для його винесення слугував висновок ДПІ щодо порушення Товариством п. 103.1, п ІОЗ.2, п. 103.4, п. 103.5, п. 103.9, п. 103.10 ст. 103, п. 160.1 ст. 160 ПК У внаслідок не утримання та не сплати податку на доходи нерезидентів за ставкою в розмірі 15 %.

Як вбачається із акту перевірки МДПІ прийшла до помилкового висновку, що Товариством занижено утримання податку з доходу нерезидента джерелом походження з України всього в сумі 694392,00 грн., у тому числі за:

- 2 квартал 2011 року - 411 260,28 грн.

- 2 квартал 2012 року - 283 131,72 грн. у зв'язку з ненаданням, до закінчення перевірки, належним чином легалізованої та перекладеної відповідно до законодавства України довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Як вбачається із змісту акту перевірки, відповідно до п. 44.6 ст. 44 та п. 103.10 Податкового кодексу України доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України.

...ТОВ «Кагро» по договору позики №7 від 15.08.2008р. виплатило нерезиденту Мгіа Аgго Ноlding РиЬІіс Lіmіtеd - юридичній особі Республіки Кіпр відсотки 08.06.2011 р. - 343 855,92 доларів.США (2 741 735,18 грн.), а по договору позики № 41 від 02.09.2010 р. -15.06.2012 р. -236 164,50 доларів США (1 887 544,77 грн.).

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Карго» при виплаті доходів з джерелом його походження з України - нерезиденту фірмі Мгіа Аgго Ноlding РиЬІіс Lіmіtеd в сумі 580 020,42 доларів США (4 629 279,95 грн.) в порушення п. 103.1, п. 103.2, п. 103.4, п.103.5, п. 103.10 ст. 103, п 160.1, п. 160.2 ст.160 Податкового кодексу України не утримано та не сплачено податок на доходи нерезидентів за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати в сумі 694 392,00 грн. ...

Вказані висновки МДПІ є помилковими та спростовуються наступним.

Відповідно до п. 103.1. ст. 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Згідно п.103.2. ст. 103 ПКУ особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Стаття 7 Закону України «Про правонаступництво України» передбачає, що Україна застосовує договори СРСР про уникнення подвійного оподаткування, що діють до набуття чинності новими договорами. Договори СРСР діють у відносинах України та Республікою Кіпр (підтверджується листом ДПА України від 26.01.2010 р. N 1315/7/12-0117 «Щодо міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування»).

Під час здійснення господарських операцій описаних в Акті та проведення перевірки діючим є Соглашение между Правительством Союза Советских Социалистических Республик и Правительством Республики Кипр об избежании двойного налогообложения доходов и имущества підписаного 29.10.1982 р., ратифіковане 04.07.1983 р., вступило в законну силу з 26.08.1983 р. (далі - Угода).

Відповідно до цієї Угоди до виплачених процентів за позиками застосовується ставка 0%.

Стаття 7 Закону України «Про правонаступництво України» передбачає, що Україна застосовує договори СРСР про уникнення подвійного оподаткування, що діють до набуття чинності новими договорами.

Договори СРСР діють у відносинах України та Республікою Кіпр, що визнано, зокрема, і в листі ДПА України від 26.01.2010 р. № 1315/7/12-0117 «Щодо міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування».

Під час здійснення господарських операцій діючою є вказана Угода, якою передбачено застосування нульової ставки щодо виплачених процентів за позиками.

Відповідно до п. 103.4. ст. 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі -довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

П. 103.5. ст. 103 ПК України передбачено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Таким чином, п. 103.5 ст. 103 ПК України передбачає обов'язкову процедуру легалізації довідки про статус податкового резидента країни, з якою укладено міжнародний договір. При цьому, п. 3.2 ст. З ПКУ встановлено: якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

22.12.2003 року для України набрала чинності Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року (далі - Конвенція).

Офіційні документи, які будуть використовуватись на території держав - учасниць Конвенції, мають бути засвідчені спеціальним штампом «Ароstille» (далі - апостиль), проставленим компетентним органом держави, в якій був складений документ. Офіційні документи, на яких проставлено апостиль, не потребують будь-якого подальшого засвідчення (легалізації).

Правильність перекладу довідки з однієї мови на іншу, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 61 «Про надання повноважень на проставлення апостиля, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» засвідчує нотаріус, якщо він знає відповідні мови. В іншому випадку переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Як вбачається з свідоцтва виданого Відділом прибуткового податку м. Нокосія Департаменту державних зборів Міністерства Фінансів Республіки Кіпр, свідоцтво є апостильованим (11.06.2012 року) та переклад тексту з англійської мови на українську мову здійснено перекладачем, справжність підпису якого засвідчено нотаріусом та зареєстровано в реєстрі за № 1897 (далі - Свідоцтво).

Таким чином, надане під час перевірки Свідоцтво належним чином легалізоване та перекладене відповідно до чинного законодавства України

Зі змісту вказаного свідоцтва вбачається, що ним засвідчено «... що компанія Мрія Агро Холдинг Паблік Лімітед... є резидентом Кіпру відповідності з Конвенцією між Урядом Республіки Кіпр та Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік з уникнення подвійного оподаткування доходів та майна,... Вказаний резидент підлягає оподаткуванню на Кіпрі щодо прибутку за 2011 та 2012 роки, зі всіх джерел оподаткування починаючи з 08/11/2007 року - дати реєстрації компанії реєстратором Компанії та державним ліквідатором...».

Крім того, Відповідачем не доведено відсутність даних Свідоцтв під час перевірки, оскільки не надано доказів, зокрема запиту податкового органу у відповідності до норм пп.20.1.2 п. 20.1 ст.20 ПКУ, яким делеговано право під час проведення перевірок вимагати виготовлення платником податків (уповноваженим представником платника податків) і безоплатно отримувати від них засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу.

З вищевикладеного вбачається, що висновки Відповідача є безпідставними та не обґрунтованими, оскільки під час перевірки позивачем надано довідку, яка повністю відповідає вимогам щодо її оформлення і є правовою підставою для звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, про що зазначалось Позивачем під час адміністративного оскарження (в скарзі до ДПС у Тернопільській області), а тому вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 04.03.2013 № 0000132200 є підставними та такими, що підлягають до задоволення. Щодо вимог позивача про протиправності рішення МДПІ від 04.03.2013 року № 0000142200,.яким застосовано адміністративний штраф в сумі 510 грн. судом встановлено, що підставою для його винесення слугував висновок МДПІ щодо порушення Товариством п. 85.2 ст. 85 ПКУ у зв'язку з ненаданням у повному обсязі всіх документів.

Відповідно до п.85.2. ст. 85 ПКУ платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п. 85.3. ст. 85 ПКУ документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються окремо із зазначенням посадової (службової) особи, що їх отримала. Передача таких документів для їх огляду, вивчення і їх повернення оформляються актом у довільній формі, який підписують посадова (службова) особа органу державної податкової служби та платник податків (його представник).

На виконання вимог п. 85.3. ст. 85 ПКУ, під час перевірки, працівниками Товариства були надавані первинні документи в повному обсязі, однак посадові особи МДПІ відмовились від підписання реєстру щодо надання первинних документів.

Усі висновки податкового органу побудовані на підставі поверхневого вивчення первинних документів і є такими, що не відповідають бухгалтерському та податковому обліку Товариства.

Крім того, під час складання Акту перевірки відповідачем не застосовані положення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 та п.56.21 ст.56 ПКУ в частині презумпції правомірності рішень платника податку та винесення рішення на користь платника податку в разі коли норми законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав обов'язків платників податків або контролюючих органів.

Вищезазначене свідчать, що посадовими особами МДПІ при проведенні перевірки всіх первинних документів та облікових регістрів, які свідчать про ведення Товариством податкового та бухгалтерського обліку з дотриманням встановленого порядку, невірно застосовано норми законодавства, внаслідок чого в Акті зроблені помилкові висновки.

Стаття 19 Конституції закріплює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з п. 21.1 ст. 21 ПКУ посадові особи контролюючих органів зобов'язані діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, а також не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій..

За правилом ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем Козівською міжрайонною державною податковою інспекцією Тернопільської області Державної податкової служби від не доведено правомірність винесених 04.03.2013 року податкових повідомлень - рішень № 0000102200, № 0000132200, № 0000142200 їх слід скасувати, повністю задовольнивши позовні вимоги позивача.

керуючись ст.ст. 94, 158 - 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити. Податкові повідомлення - рішення Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби від 04.03.2013 року №0000102200, №0000132200, №0000142200 - скасувати.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Подлісна І.М.