Постанова № 33011459, 14.08.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2013 р. Справа № 818/5456/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представників відповідачів - Донець В.М., Чупіка А.В., Дахно В.П.,

представника третьої особи - Голуб В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/5456/13-a

за позовом ОСОБА_1

до Роти міліції особливого призначення "Беркут" УМВС України в Сумській області,

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області,

третя особа- Первинна профспілкова організація РМОП "Беркут" УМВС України в Сумській області,

про скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Роти міліції особливого призначення "Беркут" УМВС України в Сумській області (далі по тексту - 1-й відповідач, РМОП «Беркут»), УМВС України в Сумській області (далі по тексту - 2-й відповідач, УМВС України в Сумській області), третя особа - Первинна профспілкова організація РМОП "Беркут" УМВС України в Сумській області (далі по тексту - третя особа, Профспілка), в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ РМОП «Беркут» УМВС України в Сумській області від 26.06.2013 р. №91 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в первинній профспілковій організації РМОП "Беркут" УМВС України в Сумській області з 26.09.2012 р. на посаді виборного профспілкового органу заступника голови ППО РМОП "Беркут" УМВС України в Сумській області, сплачує профспілкові внески, проходить службу у зазначеному підрозділі.

Згідно ст. 21 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності" форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, системи посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, адміністрація, як представник роботодавця, зобов'язана погодити з профспілковим органом.

Відповідно до ст.41 вищезазначеного Закону зміна умов трудового договору, оплата праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного органу, членами якого вони є.

Згідно п. 1.2 наказу МВС України від 30.04.2007 р. №141 "Про впорядкування системи покарань" зменшення рівня грошового забезпечення допускати лише в місяці накладення на працівника дисциплінарного стягнення залежно від ступеня провини (службова невідповідність, сувора догана, догана), не більше, ніж на 25 відсотків премії і зменшення рівня грошового забезпечення.

За змістом ст. 14 Закону України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ Україини" було порушено процедуру про накладення дисциплінарного стягнення, до накладення дисциплінарного стягнення від порушника повинні були зажадати письмове пояснення повинно було бути проведено службове розслідування. Після цього зміст наказу оголошується особовому складу органу внутрішніх справ України. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржуваний наказ прийнятий з порушенням вимог ч.2 ст.19 Конституції України, а тому підлягає скасуванню.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів позовні вимоги не визнали, мотивуючи тим, що оскаржуваний наказ прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів та третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до графіку проведення негласних перевірок несення служби по ОГП о/с РМОП «Беркут» УМВС України в Сумській області у квітні 2013 року старшого психолог ГПЗ РМОП «Беркут» УМВС України в Сумській області старшим лейтенантом міліції Лупійов І.В. проведено негласну перевірку несення служби ПН №212 (а. с 53).

За наслідками перевірки старшим психологом ГПЗ РМОП «Беркут» УМВС України в Сумській області старшим лейтенантом міліції Лупійов І.В. складено рапорт про те, що старшим сержантом міліції ОСОБА_1 під час несення служби по ОГП в складі ПН №212 вів розмови, які не мають відношення до служби зі сторонніми особами на протязі 15 хвилин (а. с. 47).

01.05.2013 року т.в.о. командира роти старшим лейтенантом міліції Туренко В.М. прийнято наказ №44 про проведення службового розслідування (а. с. 43).

17.05.2013 року інспектором БСП РМОП «Беркут» ст. лейтенантом міліції Таранець С.С. подано рапорт до т. в. о. командира роти старшим лейтенантом міліції Туренко В.М. про продовження терміну службового розслідування для з'ясування осіб, які є членами профспілки. Зазначений рапорт був погоджений (а.с. 64).

18.06.2013 року комісією складено висновок, яким встановлено порушення ОСОБА_1 109, 154 Статуту ППСМ України затвердженого наказом МВС України від 28 липня 1994 року N 404, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 вересня 1994 р. за N 213/423 та визначено, що позивач підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності (а. с. 45-46).

За наслідками негласною перевірки від 22.05.2013 року старшим інспектором аналітичної групи РМОП «Беркут» УМВС України в Сумській області капітаном міліції Плоткіним І.Б. складено рапорт про те, що старшим сержантом міліції ОСОБА_1 під час несення служби по ОГП в складі ПН №130 залишено маршрут патрулювання (а. с. 71-72).

05.06.2013 року т.в.о. командира роти старшим лейтенантом міліції Туренко В.М. прийнято наказ №64 про проведення службового розслідування (а.с. 67).

07.06.2013 року комісією складено висновок, яким встановлено порушення ОСОБА_1 149, 153, 154 Статуту ППСМ України, затвердженого наказом МВС України від 28 липня 1994 року N 404, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 вересня 1994 р. за N 213/423 та визначено, що позивач підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності (а. с. 68-70).

10.06.2013 року т.в.о. командира роти старшим лейтенантом міліції Туренко В.М. прийнято наказ №64 про проведення службового розслідування (а. с. 84-85).

Підставою прийняття зазначеного наказу є рапорт заступника командира оперативного взводу РМОП «Беркут» старшого лейтенанта міліції Ігнатенка І.В., про те, що 29.05.2013 року старший сержант міліції ОСОБА_1, не здійснювали патрулювання території маршруту, а стояв спілкувався з іншими працівниками РМОП «Беркут» (а.с. 84).

25.06.2013 року комісією складено висновок, яким встановлено порушення ОСОБА_1 149, 153, 154 Статуту ППСМ України, затвердженого наказом МВС України від 28 липня 1994 року N 404, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 вересня 1994 р. за N 213/423 та визначено, що позивач підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності (а. с. 86-88).

Наказом т.в.о командира Роти міліції особливого призначення "Беркут" УМВС України в Сумській області В.М. Туренко №91 від 26.06.2013 р. за порушення службової дисципліни, яке виразилось у неодноразовому порушенні вимог ст. ст. 109, 154 Статуту ППСМ України, під час несення служби по охороні громадського порядку, а також залишенні маршруту патрулювання без поважних на те причин, порушення статутних відносин з керівництвом підрозділу міліціонеру оперативного взводу старшому сержанту міліції ОСОБА_1 оголошено сувору догану та позбавлено його 50 % премії строком на один місяць (а.с. 41-42).

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту оскаржуваного наказу судом встановлено, що підставою прийняття зазначеного рішення є порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, а саме, під час несення служби по охороні громадського порядку позивачем залишено маршрут патрулювання без поважних на те причин, нездійснення патрулювання протягом значного часу та порушення статутних відносин з керівництвом підрозділу .

Суд зазначає, що правовідносини, пов'язанні з проходженням публічної служби в ОВС, регулюються нормативно-правовими актами у сфері проходження служби, а саме Законом України „Про міліцію ", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Законом України „Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ ".

Порядок та умови проходження служби в міліції визначені Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УPCP від 29 липня 1991 p. N 114.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює діяльність міліції, є Закон України "Про міліцію".

Так, відповідно до ст. 2 Закону України „Про міліцію " основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили.

Відповідно до ст..5 Закону України „Про міліцію" міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

Згідно ст. 2 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Статтею 5 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Суд зазначає, що зі змісту досліджених рапортів про вчинені позивачем порушення встановлено, що відповідачем доведено, а позивачем не спростовано, що ним: велися розмови, які не мають відношення до служби зі сторонніми особами на протязі 15 хвилин, порушено статутні відносини з керівництвом підрозділу, протягом тривалого часу не здійснював патрулювання та допустив відхилення від маршруту патрулювання.

Зазначені обставини призвели до послаблення пильності та відволікання від несення служби на маршруті, що виразилось в невиконанні вимог ст. Дисциплінарного статуту ОВС України та вимог наказу МВС від 22.02.2012 року № 155 яким затверджено „Правила поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України ".

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суд, відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В обґрунтування незаконності притягнення до дисциплінарної відповідальності позивач зазначає, що порушення не вчиняв, оскільки мав хвору ногу, у зв'язку з чим періодично присідав на лавку, щоб перестала боліти нога.

Проте, суд не погоджується із такими твердженнями позивача, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем не надано до суду жодних доказів, що під час інструктажу чи в будь-який час під час здійснення патрулювання, позивач повідомляв чергового по місту, про те, що він не може в повному обсязі виконувати свої обов'язки по патрулюванню.

Також, не може бути визнано обґрунтованим посилання позивача на ті обставини, що перед накладенням дисциплінарного стягнення від нього не було відібрано пояснення по суті скоєння дисциплінарного поступку.

Згідно матеріали справи свідчать про те, що від написання пояснення позивач відмовився, про що було складено відповідні акти (а. с. 60, 81, 101).

Крім того, відповідно до абз. 4 статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України одним із обов'язків осіб рядового і начальницького складу зокрема є дотримання норм професійної та службової етики.

Також, згідно розділу 4 наказу МВС від 22.02.2012 року № 155 поведінка працівника органів внутрішніх справ завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку. Ніщо не повинно паплюжити ділову репутацію та авторитет працівника.

Норми професійної етики вимагають від працівника: поводитися з почуттям власної гідності, доброзичливо і відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи у громадян повагу до органів внутрішніх справ і готовність співпрацювати з ними; постійно контролювати свою поведінку, почуття і емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на службові рішення, уміти передбачати наслідки своїх вчинків і дій; поводитись з усіма категоріями громадян однаково коректно незалежно від їх службового чи соціального становища; виявляти повагу та увагу до старших за званням чи віком, завжди першим вітати: молодшому - старшого, підлеглому - начальника, чоловікові - жінку; у спілкуванні з колегами виявляти простоту і скромність, уміння щиро радіти успіхам товаришів по службі, сприяти успішному виконанню ними службових доручень.

Відповідно до п. 1 даного Статуту патрульно-постова служба міліції - це діяльність спеціальних нарядів міліції по охороні громадського порядку, безпеці і боротьбі з правопорушеннями на вулицях, площах, в парках, на транспортних магістралях, портах, в аеропортах та інших громадських місцях, а також при проведенні масових заходів, ліквідації наслідків аварії, катастрофи, стихійного лиха.

Основними завданнями патрульно-постової служби міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод і законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона громадського порядку і громадської безпеки; виявлення, запобігання, припинення та розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; захист власності від злочинних посягань.

Відповідно до п. 23 Статуту патруль- рухомий наряд в складі одного або декількох працівників міліції, який виконує покладені на нього обов'язки на маршруті патрулювання.

Кожному наряду доручається виконання службових обов'язків на конкретному маршруті патрулювання або поста.

Відповідно до п. 87 Статуту особливості несення служби для кожного наряду (поста) визначаються в картці маршрутів (постів), (додатки 3, 4), де вказуються: а)маршрут наряду, його довжина, межі; б)місце розташування поста і його центр; в)час несення служби; г)об'єкти і зони, які потребують особливої уваги; д)обов'язки нарядів і особливості зв'язку з сусідніми нарядами, черговою частиною органу внутрішніх справ, дільничними інспекторами міліції, громадськими формуваннями, і проходження радіозв'язку і спосіб зв'язку з цими дільницями; е)порядок руху на маршруті і найбільш характерні тактичні прийоми несення служби.

Окрім того, відповідно до п. 124 Статуту патрульні і постові наряди забезпечують належний громадський порядок і безпеку на своїх маршрутах і постах відповідно до них законів і встановлених правил поведінки. Вони повинні підтримувати нормальну обстановку і порядок на вулицях, площах, в парках, на транспортних магістралях, в аеропортах та в інших громадських місцях, вживаючи при цьому своєчасних заходів щодо виявлення, запобігання й припинення порушень громадського порядку.

Патрульні і постові наряди зобов'язані: а) виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою профілактичні та розшукові заходи, передбачені чинним законодавством; б) припиняти адміністративні правопорушення; в) виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення; г) розшукувати осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства і суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти та інших осіб у випадках, передбачених законодавством.

Також відповідно до п. 153 Статуту наряд зобов'язаний нести службу на маршруті (посту) безвідлучно протягом установленого часу.

Він може тимчасово залишити маршрут (пост): а) за вказівкою або з дозволу начальника органу, його заступників, оперативного чергового або його помічника; б) за необхідності відновлення громадського порядку, запобігання та припинення чинів; в)для переслідування злочинців, що зникають; г)для доставляння в міліцію правопорушників; д) за необхідності захисту громадян від нападу; е) для надання допомоги потерпілим від стихійного лиха, подій, нещасних випадків, також доставляння в найближчу лікарню, поліклініку, аптеку осіб, які раптово захворіли, опинилися на вулицях і в інших громадських місцях у безпорадному стані; є) для вжиття заходів до ліквідації пожежі; ж)для охорони місця події за межами маршруту (поста); з)для доставляння в чергову частину органу внутрішніх справ, інспекцію у справах неповнолітніх, батькам або особам, що їх заміняють, неповнолітніх дітей, які залишились і нагляду; и) для одержання невідкладної медичної допомоги, прийняття їжі та обігрівання в установленому порядку; і) для надання допомоги іншим нарядам, працівникам органів внутрішніх справ, Служб безпеки України і представникам громадськості у затриманні злочинців і правопорушників.

Про залишення маршруту (поста) наряд доповідає по телефону, радіо або іншим способом черговому.

Також, згідно п. 154 Статуту під час несення служби наряду забороняється: б) спати, відволікатися від служби і послаблювати пильність; в)вступати в розмови з питань, які не мають відношення до служби; г)порушувати правила радіообміну, вести неслужбові розмови по телефону; д) заходити без службової необхідності в жилі будинки, їдальні, магазини та інші приміщення; е)залишати маршрут (пост), крім випадків, зазначених у ст. 153 цього Статуту.

Відповідно до ст. 103 Статуту контроль за організацією та несенням патрульно-постової служби є важливим засобом зміцнення дисципліни серед особового складу і забезпечення високої активності нарядів міліції у боротьбі з злочинністю і в охороні громадського порядку. Він здійснюється шляхом проведення систематичних перевірок служби у всіх органах, підрозділах.

Відповідно до ст. 109 Статуту патрульний (постовий) при наближенні того, хто перевіряє, швидко підходить до нього і відрекомендовується. Проте, позивачем дана вимога статуту також, не була виконана.

Отже, суд вважає, що позивачем при несенні служби по охороні громадського порядку було неодноразово порушено вищезазначені вимоги статуту ППСМ України, що потягло за собою накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Позивач посилається на те, що наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності є незаконним, оскільки суперечить вимогам частини 2 статті 42 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", якою визначено, що притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного органу, членами якого вони є

Проте, суд не погоджується із такими висновками позивача, виходячи з наступного.

Позивачем не враховуються положення, передбачені частиною 2 статті 3 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" де зазначено, що особливості застосування цього Закону у Збройних силах України (для військовослужбовців), органах внутрішніх справ, Кримінально-виконавчій службі України, Службі безпеки України, Службі внутрішньої розвідки України, встановлюється відповідними законами.

Суд вважає, що в даному випадку таким спеціальним законом є Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ і його нормами не передбачено погодження питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, що є членами виборних профспілкових органів з виборним органом, членами якого вони являються.

Крім того, суд не приймає до уваги докази позивача, що згідно п. 1.2 наказу МВС України від 30.04.2007 р. №141 "Про впорядкування системи покарань " зменшення рівня грошового забезпечення допускати лише в місяці накладення на працівника дисциплінарного стягнення залежно від ступеня провини (службова невідповідність, сувора догана, догана), не більше, ніж на 25 відсотків премії і зменшення рівня грошового забезпечення.

Згідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 04.12.2012 року №1117 «Про скасування наказів МВС України від 29.03.2005 року та від 30.04.2007 року №141 скасовано наказ МВС України від 30.04.2007 року №141

Відповідно до п.2.16.5 Наказу Міністерства внутрішніх справ України 31.12.2007 року N 499, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за N 205/14896 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» визначено, що виплата премій особам рядового і начальницького складу, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі здійснюються за наказами керівників органів і підрозділів, закладів та установ Міністерства внутрішніх справ України.

Отже, суд вважає, що відповідачем правомірно застосовано дисциплінарне стягнення у виді позбавлення премії на 50 %, оскільки чинним законодавством України не передбачено обмежень щодо позбавлення премії.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний накази про притягнення позивача до відповідальності прийнятий з урахуванням всіх обставин справи та в повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства, тому позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Роти міліції особливого призначення "Беркут" УМВС України в Сумській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, третя особа- Первинна профспілкова організація РМОП "Беркут" УМВС України в Сумській області, про скасування наказу - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови складено 16.08.2013 р.