Постанова № 33011411, 29.01.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2013 р. Справа №2а-415/10/10/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

при секретарі судового засідання - Ждані В.Є.,

за участю представників сторін:

від позивача - Зубехіна Н.М., довіреність від 08.01.2013 року, Сиротинін О.Г., довіреність від 08.01.2013 року;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби із вимогами про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0011841701/0 від 22.12.2009 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 10456,86 гривень, в тому числі за основним платежем в сумі 3485,62 гривень та за штрафними санкціями в сумі 6971,24 гривень, а також податкового повідомлення-рішення №0015922301/0 від 21.12.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 83886,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки № 934/23-7 від 14.12.2009 року, які покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, не ґрунтуються на податковому законодавстві України та суперечать фактичним обставинам справи.

Під час розгляду справи представники позивача позовні вимоги підтримали, наполягали на задоволенні адміністративного позову, зазначили, що судово-економічною (бухгалтерською) експертизою підтвердилось необґрунтованість та неправомірність висновків акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 934/23-7 від 14.12.2009 року, а також надали пояснення стосовно завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за період з 01.07.2008 року по 30.09.09 року в сумі 1119394,00 гривень, відповідно до яких, порушення виникло у зв'язку з завищенням позивачем амортизаційних відрахувань основних I групи за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року на суму 1119194,00 гривень.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, у матеріалах справи наявні письмові заперечення проти позову.

Суд, враховуючі думку представників позивача, які не заперечували проти розгляду справи за відсутності відповідача, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, у тому числі є заперечення відповідача проти позову, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група» є юридичною особою, зареєстрованою 19.09.2002 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 146397 (т.1 а.с.159) та довідкою з Єдиного держаного реєстру підприємств та організацій України АА №232636 (т.1, а.с.158).

ТОВ «Кримська юридична група» зареєстроване як платник податку на додану вартість, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100206320 від 08.03.2009 року за індивідуальним податковим №321778401288.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Кримська юридична група» є юридичною особою, яка зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.

Судом встановлено, що у період з 13.11.2009 року по 07.12.2009 року посадовими особами Державної податкової інспекції у місті Сімферополі АР Крим проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Кримська юридична група» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року.

Результати перевірки знайшли своє відображення у Акті № 934/23-7/32177846 від 14.12.2009 року (т. 1 а.с. 22-114).

Згідно Акту перевірки відповідачем встановлено порушення:

- п. 5.1,п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5, п.п.4.1.6 п.4.1. ст. 4, п.5.9. ст. 5, п.п.11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 167772,00 гривень, у т.ч. за 3 квартал 2008 року в сумі 167772,00 гривень. Враховуючи, що підприємством за результатами 2008 року задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування податок у сумі 167772,00 гривень не нараховується, а за заниження податкового зобов'язання за три квартали 2008 року, на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та другими цільовими фондами» №2181 ДПІ в м. Сімферополі будуть застосовані фінансові санкції. Зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування всього в сумі 22616611,00 гривень, у т.ч. за 4 квартал 2008 року у сумі 17410811,00 гривень, та за 3 квартали 2009 року у сумі 22616611,00 гривень;

- порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IY від 22.05.2003 року (за змінами та доповненнями): п.п. 4.2.9 (е) п.4.2. ст. 4 дохід отриманий платником податку як додаткове благо. Занижено податкове зобов'язання 274,70 гривень; п.п.4.3.14 ст.4 - не утриманий податок з доходів фізичних осіб у вигляді відшкодування витрат на харчування співробітника підприємства. Заниження податкового зобов'язання у сумі - 2092,70 гривень; п.п.4.2.1 ст.4 - не утриманий податок з доходів фізичних осіб відповідно до умов цивільно-правового договору. Заниження податкового зобов'язання у сумі 1118,22 гривень.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було прийнято податкове повідомлення рішення №0011841701/0 від 22.12.2009 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 10456,86 гривень, в тому числі за основним платежем в сумі 3485,62 гривень та за штрафними санкціями в сумі 6971,24 гривень (т.1, а.с.19), а також №0015922301/0 від 21.12.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 83886,00 гривень (т.1, а.с.20).

Перевіряючи правомірність винесення відповідачем вказаних спірних податкових повідомлень-рішень, судом встановлено наступне

З акту перевірки в вбачається, у порушенні п.1 ст.8 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.06 № 3480-1У ТОВ «Кримська юридична група» необґрунтовано провело розміщення іменних цільових звичайних облігацій у бездокументній формі на суму 404000,00 гривень, а саме в 3 кварталі (липень) 2008 року.

Так, відповідач робить висновок про порушення позивачем п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», яке виразилося в заниженні валових доходів в 3 кварталі 2008 року в результаті не включення до складу валових доходів суми коштів, які надійшли від первинного розміщення цільових безпроцентних облігацій, випущених ТОВ «Кримська Юридична Група», в сумі 336666, 67 гривень (без ПДВ).

Суд не погоджується з зазначеним висновком, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЗУ «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991р. № 1560-ХІІ (із змінами та доповненнями) встановлено, що об'єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об'єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у т.ч. в управління. Інвестування та фінансування будівництва таких об'єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій підприємства (т.2, а.с.126), реєстраційний № 16/2/08, дата реєстрації 23.01.2008 року, яке видано 04.03.2010 року, внесено до Загального реєстру випуску цінних паперів, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку засвідчено випуск облігацій серії Е, який здійснюється ТОВ «Кримська юридична група», а саме: бездокументних, цільових іменних облігацій в кількості 10000шт. номінальною вартістю 40,40 гривень, на загальну суму 404000,00 гривень. При цьому тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій від 23.01.2008 року № 16/2/08-Т, видане державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулюється.

Проспектом емісії цільових облігацій ТОВ «Кримська Юридична Група» (зареєстрований Департаментом корпоративних відносин Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 23.01.2008 року) передбачено, що погашенням облігацій виступатимуть збудовані квартири, офісні приміщення та машиномісця в багатоквартирному житловому комплексі, за адресою: АДРЕСА_1, у тому числі шляхом укладення договорів виконання будівельно-монтажних робіт, придбання будівельних матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей, які будуть використовуватися в процесі будівництва (т.2, а.с.110-116).

Даним проспектом емісії встановлені терміни розміщення по кожній серії цільових облігацій - з 04.02.2008 року по 31.05.2009 року, погашення облігацій здійснюється шляхом оформлення права власності на відповідні об'єкти нерухомості та починається з 01.07.2009 року. Оплата за придбані облігації здійснюються згідно укладеного договору купівлі-продажу шляхом перерахування повної вартості облігацій на рахунок Емітента №2600801010752 в КРФ ВАТ «Кредобанк» м. Сімферополь МФО 324913.

Судом встановлено, що між ТОВ «Кримська юридична група» (Емітент) та пайовим недиверсифікованим венчурним інвестиційним фондом закритого типу «БРІЗ» (Покупець) в інтересах і за рахунок якого діє ТОВ «КУА «Парангон», був укладений договору купівлі-продажу облігацій № Е10 від 29.07.2008 року на загальну суму 404000,00 гривень, згідно з яким «Емітент» зобов'язується передати у власність «Покупця» цінні папери, а саме - облігації серії Е код UA4000035703, іменні, цільові, звичайні, бездокументні, номінальною вартістю однієї облігації 40,40 гривень, у кількості 10000 шт., а «Покупець», зобов'язується прийняти та оплатити цінні папери (т.1, а.с.122-124, т.1, а.с.143-145).

Згідно з актом прийому передачі від 18.08.2008 року до договору купівлі-продажу цінних паперів №Е10 від 29.07.2008 року ТОВ «Кримська юридична група» передало, а Пайовий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд закритого типу «Бриз» «Покупець» в інтересах і за рахунок якого діє ТОВ «КУА «Парангон» прийняв цінні папери та розрахувався в повному обсязі та у відповідні терміни (т.2, а.с.125).

Оплата за облігації згідно договору купівлі-продажу цінних паперів №Е10 від 29.07.2008 року підтверджується банківською випискою від 29.07.2008 року, відповідно до якої ТОВ «Кримська юридична група» за рах. № 2600801010752 відкритому в Кримської регіональної філії ВАТ «Кредобанк», за платіжним дорученням № 141 на рахунок зараховані 404 000,00 гривень від ТОВ «КУА «Парангон» за облігації (т.1, а.с. 147).

Як вбачається з договору купівлі-продажу майнових прав (поступка прав вимоги) від 20.03.2006 року (т.2, а.с. 43-44), між ТОВ «Ітера-Крим» (Продавець) та ТОВ «Кримська юридична група» (Покупець) був укладений договір про передачу у власність Покупцеві майнових прав, в тому числі майнових вимог щодо виконання своїх обов'язків за договором про спільну господарську діяльність № 237 дп від 29.04.2005 року (т.2, а.с.47-50) укладеного між Продавцем та ДП «Завод ім. В.О.Малишева». Суть майнових прав полягає у передачі прав Продавця по здійсненню певних правових дій, спрямованих на виникнення юридичних наслідків за основним договором.

Від ТОВ «Кримська юридична група» 01.08.2008 року перераховані на рахунок ТОВ «КЮГ» ДСД з ДП «Завод ім. Малишева» грошові кошти пайової участі на фінансування будівництва за договором СД №237 дп від 29.04.2005 року в сумі 404000,00 гривень. У бухгалтерському обліку господарська операція відображена проводкою ДТ3711 «Розрахунки з іншими дебіторами» - КТ 311 «Розрахунковий рахунок».

Відносини, які виникають під час розміщення та обігу цінних паперів регулює Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 року № 3480-ІV (із змінами та доповненнями).

Статтею 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 року № 3480-ІV (із змінами та доповненнями) визначено, що першим власником цінних паперів є особа, яка отримала цінні папери у власність безпосередньо в емітента під час розміщення цінних паперів. Розміщення цінних паперів - відчуження цінних паперів емітентом або андеррайтером шляхом укладання цивільно-правового договору з першим власником.

Стаття 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначає поняття облігації як цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).

Відповідно п.3 ст. 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», цільові облігації - облігації, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі товарів та/або надання послуг відповідно до вимог, встановлених проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).

Згідно ст. 8 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» юридична особа має право розміщувати облігації на суму, яка не перевищує трикратного розміру власного капіталу або розміру забезпечення, що надається їй з цією метою третіми особами. Реєстрацію випуску облігацій підприємств здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку.

Статтею 36 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що недобросовісною емісією цінних паперів є дії, що порушують процедуру емісії, встановлену цим Законом, і є підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації проспекту емісії та випуску цінних паперів, зупинення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів.

Підставами для визнання емісії цінних паперів недобросовісною є:

- порушення емітентом вимог цього Закону, невідповідність поданих емітентом документів або відомостей, що в них містяться, вимогам законодавства та/або переліку, визначеному Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

- порушення порядку прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів;

- внесення недостовірних відомостей до проспекту емісії цінних паперів та документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів і проспекту їх емісії;

- систематичне або грубе порушення емітентом прав інвесторів.

У разі недобросовісної емісії Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право тимчасово зупинити відкрите (публічне) розміщення цінних паперів.

Відповідно пп. 6, 7 ст. 36 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», у разі коли порушення, що стали підставою для зупинення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів, не усунені протягом 15 днів після прийняття Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідного рішення або Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку не надіслані документи, що підтверджують усунення порушень, вона приймає рішення про визнання емісії цінних паперів недійсною. У разі визнання емісії недійсною або незатвердження у встановлені законодавством строки результатів розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення, або невнесення (незатвердження) у встановлені законодавством строки змін до статуту, пов'язаних із збільшенням статутного капіталу акціонерного товариства з урахуванням результатів розміщення акцій, емітент цінних паперів зобов'язаний повернути інвесторам гроші (майно, майнові права), що надійшли як плата за розміщені цінні папери, а інвестори зобов'язані повернути емітентові сертифікат (сертифікати) цінних паперів, у разі його (їх) отримання, в строки, визначені проспектом емісії, але не більше шести місяців, в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Суд звертає увагу, що на момент видачі свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій, 04.03.2010 року - випуск облігацій серії Е не анульовані та їх емісія не визнана недобросовісною уповноваженим на те органом відповідно до п. 6,7 ст. 36 «Про цінні папери та фондовий ринок».

Відповідно п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

ДПІ в м. Сімферополі посилається на п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким встановлено, що валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключно (морській) економічній зоні , так і за їх межами.

У свою чергу суд зазначає, що п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 вищезазначеного Закону України визначено, що загальні доходи від продажу товарів (робот, послуг), у т.ч. допоміжних та обслуговуючих виробництв, які не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за виключенням операцій з їх первинного випуску (розміщенню), операцій по їх остаточному погашенню (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом у відповідності із законом).

Згідно 7.6.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Таким чином, господарські операції відображаються в бухгалтерському обліку підприємства так, як вони передбачені договорами. Враховуючі, що бухгалтерський облік є єдиними видом обліку на підставі якого складається податкова звітність, дані з бухгалтерського обліку так само відображаються в податковій звітності, як передбачено договорами.

Проспектом емісії облігацій ТОВ «Кримська юридична група» не передбачено перерахування отриманих коштів від розміщення цінних паперів на рахунок спільної діяльності, а передбачено використання шляхом укладення договорів на виконання будівельно-монтажних робіт, придбання будівельних матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей, які будуть використовуватися в процесі будівництва, грошові кошти від продажу облігацій зараховуються на рахунок емітента який відкритий в КРФ ВАТ «Кредобанк».

Отже, враховуючи, що на момент видачі свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій 04.03.2010 року випуск облігацій серії Е не анульовані та їх емісія не визнана недобросовісною, приймаючи до уваги той факт, що оподаткування податком на прибуток первинної емісії облігацій (цінних паперів) законодавством не передбачено, окрім того, норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97 року не передбачають оподаткування податком на прибуток операцій від первинного випуску цінних паперів залежно від цільового або нецільового використання отриманих грошових коштів емітентом, суд дійшов висновку, що в акті перевірки відповідачем не прийняті до уваги нормативні положення про те, що за відсутністю анулювання емісії облігацій вона не вважається недійсною.

З вищенаведеного слідує, що грошові кошти зараховані в сумі 404000,00 гривень за платіжним дорученням №141 на рахунок ТОВ «Кримська юридична група» від ТОВ «КУА «Парангон» за облігації 29.07.2008 року перераховані 01.08.2008 року від ТОВ «Кримська юридична група» на рахунок ТОВ «КЮГ» ДСД з ДП «Завод ім. Малишева» пайової участі на фінансування будівництва за договором СД №237 дп від 29.04.2005 року житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 в сумі 404000,00 гривень». Отримані грошові кошти від продажу облігацій перераховані ТОВ «Кримська юридична група» (емітентом) як пайова участь на фінансування будівництва в тому ж податковому періоді в якому отримані, з саме в 3 кварталі 2008 року, що підтверджується виписками банку.

Судом під час розгляду справи ухвалою від 19.07.2010 року було призначено судово-економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інститут обліку та аудиту».

Як було встановлено судом та зазначено у висновку судово-економічної експертизи № 71 від 15.11.2012 року, донарахування валових доходів у 3 кварталі 2008 року у вигляді не включення до складу доходів суми коштів, які надійшли від первинного розміщення цільових безпроцентних облігацій, випущених ТОВ «Кримська юридична група» в сумі 336666,67 гривень без ПДВ, документами бухгалтерського обліку не підтвердилось.

Суд, дослідивши даний висновок №71 судово-економічної експертизи в порядку ст. 86 КАС України, який складено судовим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (ст. 384, 385 КК України), яким під час дослідження використовувались методи співставлення та документальної перевірки, завдяки яким визначалась обґрунтованість формування валових витрат та ПДФО чинному законодавству у сфері оподаткування, перевірялась правильність підрахунків виведених підсумків, перевірялась повнота заповнення реквізитів наданих документів, зіставлялись дані у зведених бухгалтерських регістрах з даними первинних бухгалтерських документів, зіставлялись дані первинних документів і зведених бухгалтерських регістрів з даними в декларації з прибутку; зіставлялись виписки банку і дані з бухгалтерської довідки, не знаходить підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів встановлених висновком експерта по даній справі. Дані про заінтересованість експерта в розгляді справи відсутні, його висновки об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам, відповідають первинним та додатковим документам позивача, наявним в матеріалах справи.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими висновки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим в акті перевірки № 934/23-7/32177846 від 14.12.2009 року стосовно заниження валових доходів ТОВ «Кримська юридична група» в 3 кварталі 2008 року в результаті не включення до складу валових доходів суми коштів, які надійшли від первинного розміщення цільових безпроцентних облігацій, випущених ТОВ «Кримська юридична група», в сумі 336666, 67 гривень (без ПДВ).

Стосовно висновків відповідача щодо заниження ТОВ «Кримська юридична група» валових доходів в 3 кварталі 2008 року на суму 195478,42 гривень, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно Статуту в редакції від 21.02.2008 року (т.1, ас.160-165) учасниками ТОВ «Кримська Юридична Група» є:

- Компанія «Геллонтієр Холдінгз Лімітед», внесок до статутного капіталу - 17 691 500 гривень (у т.ч. 17 675 000 гривень - майно, 16 500 гривень - грошові кошти) - 99,99%;

- ТОВ «КУА Парангон» (ПНВІФЗТ «Бриз»), внесок до статутного капіталу - 1000 гривень (грошові кошти) - 0,01%.

Судом встановлено, що від нерезидента засновника Компанії «Геллонтієр Холдінгз Лімітед» у якості внеску до Статутного фонду ТОВ «Кримська Юридична Група» надходить майно (меблі, аксесуари, текстильні вироби) на загальну суму 9996126,09 гривень, у т.ч. по ВМД:

№ 600000001/8/000650 від 13.02.2008 року на суму 395914,14 гривень, що за курсом НБУ 5,05 становить 78398,84 дол. США;

№ 600000001/8/000807 від 20.02.2008 року на суму 1133230,81 гривень, що за курсом НБУ 5,05 становить 224402,14 дол. США;

№ 600000001/8/001011 від 27.02.2008 року на суму 404899,3 гривень, що за курсом НБУ 5,05 становить 80178,08 дол. США;

№ 600000001/8/001122 від 03.03.2008 року на суму 404899,3 гривень., що за курсом НБУ 5,05 становить 80178,08 дол. США;

№ 600000001/8/001126 від 03.03.2008 року на суму 404899,3 гривень, що за курсом НБУ 5,05 становить 80178,08 дол. США;

№ 600000001/8/001201 від 05.03.2008 року на суму 404899,3 гривень, що за курсом НБУ 5,05 становить 122895,11 дол. США;

№ 600000001/8/001308 від 13.03.2008 року на суму 559847,34 гривень, що за курсом НБУ 5,05 становить 110860,86 дол. США;

№ 600000001/8/001377 від 13.03.2008 року на суму 371867,91 гривень, що за курсом НБУ 5,05 становить 73637,21 дол. США;

№ 600000001/8/001497 від 20.03.2008 року на суму 380113,5 гривень, що за курсом НБУ 5,05 становить 75270 дол. США;

№ 600000001/8/001834 від 01.04.2008 року на суму 392506,4 гривень, що за курсом НБУ 5,05 становить 77724,04 дол. США;

№ 600000001/8/001806 від 02.04.2008 року на суму 522418,61 гривень, що за курсом НБУ 5,05 становить 103449,23 дол. США;

№ 600000001/8/001862 від 02.04.2008 року на суму 343966,11 гривень, що за курсом НБУ 5,05 становить 68112,1 дол. США;

№ 600000001/8/002222 від 15.04.2008 року на суму 343966,05 гривень, що за курсом НБУ 5,05 становить 68112,09 дол. США;

№ 600000001/8/002334 від 18.04.2008 року на суму 404899,3 гривень, що за курсом НБУ 5,05 становить 80178,08 дол. США;

№ 600000001/8/002692 від 06.05.2008 року на суму 620620,31 гривень, що за курсом НБУ 5,05 становить 122895,11 дол. США;

№ 600000001/8/003140 від 22.05.2008 року на суму 208910,5 гривень, що за курсом НБУ 4,85 становить 43074,33 дол. США;

№ 600000001/8/003412 від 29.05.2008 року на суму 886738,98 гривень, що за курсом НБУ 4,85 становить 182832,78 дол. США;

№ 600000001/8/003581 від 05.06.2008 року на суму 253992,59 гривень, що за курсом НБУ 4,852 становить 52348,02 дол. США;

№ 600000001/8/003627 від 06.06.2008 року на суму 162406,93 гривень, що за курсом НБУ 4,854 становить 33458,37 дол. США;

№ 600000001/8/003813 від 19.06.2008 року на суму 1070630,04 гривень, що за курсом НБУ 4,8543 становить 220552,92 дол. США;

№ 600000001/8/004155 від 26.06.2008 року на суму 162263,06 гривень, що за курсом НБУ 4,8497 становить 33458,37 дол. США;

№ 600000001/8/004205 від 27.06.2008 року на суму 162236,29 гривень, що за курсом НБУ 4,8489 становить 33458,37 дол. США.

В усіх вантажних митних деклараціях та в товару-супровідних документах визначено, що товар (майно) поставляється на безоплатній основі як інвестиція в Статутний фонд ТОВ «Кримська Юридична Група».

ТОВ «Кримська Юридична Група» були затверджені зміни до Статуту підприємства 26.06.2008 року, які в свою чергу, були зареєстровані державним реєстратором Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради 01.07.2008 року. За результатом цих змін сума внеску Компанії «Геллонтієр Холдінгз Лімітед» до статутного капіталу зменшилася до 9800647,67 гривень, у зав'язку із чим різниця між фактичним внеском майна від нерезидента-інвестора по ВМД та розміром зареєстрованого Статутного фонду Товариства складає 195478,42 гривень.

В акті перевірки відповідач посилається на ст. 7 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 року № 1576 (із змінами та доповненнями), згідно якої зміни, які сталися в установчих документах повинні бути зареєстровані, рішення Товариства про зміни розміру Статутного капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру. Отже, переплата засновником капіталу в сумі 195478,42 гривень набуває статусу безповоротної фінансової допомоги в податковому періоді, до якого відноситься фактичний термін оплати і підпадає під дію пп. 4.1.6 п.4.1. ст.4 Закону України N 283/97-ВР від 22.05.1997 року «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено, що до валового доходу включаються доходи з інших джерел, зокрема у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги.

Суд не може погодитись з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Згідно п. 1.28 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові або реінвестиції.

Порядок державної реєстрації іноземних інвестицій встановлений Положенням про порядок реєстрації іноземних інвестицій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 року № 928 (із змінами та доповненнями).

Державна реєстрація іноземної інвестиції здійснюється шляхом присвоєння інформаційному повідомленню про внесення іноземної інвестиції реєстраційного номера, який на усіх трьох примірниках засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою державної реєстрації (п. 5 Положення).

Державна реєстрація додаткових обсягів іноземних інвестицій здійснюється відповідного до цього Положення після їх фактичного внесення.

ТОВ «Кримська Юридична Група» у відповідності із вимогами Положення про порядок реєстрації іноземних інвестицій проведена державна реєстрація отриманих іноземних інвестицій від іноземного інвестора Компанії «Геллонтієр Холдінгз Лімітед» на загальну суму 9996126,09 гривень, про що оформлені та поставлені на облік наступні інформаційні повідомлення:

- майно по ВМД № 600000001/8/001011 від 27.02.2008 року, внесок до статутного фонду в сумі 80178,08 дол. США або 404899,3 гривень, № 1343-3-2-10 від 19.03.2008 року;

- майно по ВМД № 600000001/8/000807 від 20.02.2008 року, внесок до статутного фонду в сумі 224402,14 дол. США або 1133230,81 гривень, № 1343-3-2-11 від 19.03.2008 року;

- майно по ВМД № 600000001/8/000650 від 13.02.2008 року, внесок до статутного фонду в сумі 78398,84 дол. США або 395914,14 гривень, № 1343-3-2-8 від 07.03.2008 року;

- майно по ВМД № 600000001/8/001201 від 05.03.2008 року, внесок до статутного фонду в сумі 122895,11 дол. США або 404899,3 гривень, № 1343-3-2-14 від 31.03.2008 року;

- майно по ВМД № 600000001/8/001122 від 03.03.2008 року, внесок до статутного фонду в сумі 80178,08 дол. США або 404899,3 гривень, № 1343-3-2-16 від 31.03.2008 року;

- майно по ВМД № 600000001/8/001126 від 03.03.2008 року, внесок до статутного фонду в сумі 80178,08 дол. США або 404899,3 гривень, № 1343-3-2-17 від 31.03.2008 року;

- майно по ВМД № 600000001/8/001377 від 13.03.2008 року, внесок до статутного фонду в сумі 73637,21 дол. США або 371867,91 гривень, № 1343-3-2-15 від 31.03.2008 року;

- майно по ВМД № 600000001/8/001308 від 13.03.2008 року, внесок до статутного фонду в сумі 110860,86 дол. США або 559847,34 гривень, № 1343-3-2-18 від 14.04.2008 року;

- майно по ВМД № 600000001/8/001497 від 20.03.2008 року, внесок до статутного фонду в сумі 75270 дол. США або 380113,5 гривень, № 1343-3-2-18 від 14.04.2008 року;

- майно по ВМД № 600000001/8/001806 від 02.04.2008 року, внесок до статутного фонду в сумі 103449,23 дол. США або 522418,61 гривень, № 1343-3-2-23 від 23.04.2008 року;

- майно по ВМД № 600000001/8/001862 від 02.04.2008 року внесок до статутного фонду в сумі 68112,1 дол. США або 343966,11 гривень, № 1343-3-2-23 від 23.04.2008 року;

- майно по ВМД № 600000001/8/001834 від 01.04.2008 року внесок до статутного фонду в сумі 77724,04 дол. США або 392506,4 гривень № 1343-3-2-24 від 23.04.2008 року;

- майно по ВМД № 600000001/8/002334 від 18.04.2008 року внесок до статутного фонду в сумі 80178,08 дол. США або 404899,3 гривень № 1343-3-2-25 від 07.05.2008 року;

- майно по ВМД № 600000001/8/002222 від 15.04.2008 року внесок до статутного фонду в сумі 68112,09 дол. США або 343966,05 гривень, № 1343-3-2-25 від 07.05.2008 року;

- майно по ВМД № 600000001/8/002692 від 06.05.2008 року внесок до статутного фонду в сумі 122895,11 дол. США або 620620,31 гривень № 1343-3-2-27 від 26.05.2008 року;

- майно по ВМД № 600000001/8/003140 від 22.05.2008 року внесок до статутного фонду в сумі 43074,33 дол. США або 208910,5 гривень № 1343-3-2-31 від 12.06.2008 року;

- майно по ВМД № 600000001/8/003412 від 29.05.2008 року внесок до статутного фонду в сумі 182832,78 дол. США або 886738,98 гривень № 1343-3-2-34 від 25.06.2008 року;

- майно по ВМД № 600000001/8/003627 від 06.06.2008 року внесок до статутного фонду в сумі 33458,37 дол. США або 162406,93 гривень № 1343-3-2-35 від 25.06.2008 року;

- майно по ВМД № 600000001/8/003581 від 05.06.2008 року внесок до статутного фонду в сумі 52348,02 дол. США або 253992,59 гривень, № 1343-3-2-35 від 25.06.2008 року;

- майно по ВМД № 600000001/8/003813 від 19.06.2008 року внесок до статутного фонду в сумі 220552,92 дол. США або 1070630,04 гривень, № 1343-3-2-40 від 07.07.2008 року;

- майно по ВМД № 600000001/8/004155 від 26.06.2008 року внесок до статутного фонду в сумі 33458,37 дол. США або 162263,06 гривень, № 1343-3-2-40 від 07.07.2008 року;

- майно по ВМД № 600000001/8/004205 від 27.06.2008 року внесок до статутного фонду в сумі 33458,37 дол. США або 162236,29 гривень № 1343-3-2-43 від 21.07.2008 року.

Як вбачається із змін, внесених до Статуту ТОВ «Кримська юридична група», зміна статутного капіталу товариства проведена за рахунок зменшення розміру вкладу одного з учасників, а саме Компанії «Геллонтієр Холдінгз Лімітед».

Згідно ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником зокрема майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу

Статтею 16 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу. Збільшення статутного капіталу може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів (оплати акцій), крім випадків, передбачених цим Законом. Зменшення статутного (складеного) капіталу при наявності заперечень кредиторів товариства не допускається. Рішення товариства про зміни розміру статутного (складеного) капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

Відповідно ст. 56 Закону України «Про господарські товариства», Рішення товариства з обмеженою відповідальністю про зменшення його статутного (складеного) капіталу набирає чинності не раніш як через 3 місяці після державної реєстрації і публікації про це у встановленому порядку.

Отже, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що власником внесеного майна в статутний капітал Товариства є саме товариство. Товариство має право зменшити статутний капітал і це є виключною компетенцією загальних зборів учасників. Рішення про зменшення статутного капіталу набирає чинності не раніше ніж через 3 місяці після державної реєстрації і публікації про це.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 року № 959-XII, імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Іноземні інвестиції - всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються іноземними суб'єктами господарської діяльності в Україні, в результаті чого утворюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця;

Стаття 1 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV, що діяла на час виникнення правовідносин, визначала поняття митного оформлення, як виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Таким чином, моментом перетину іноземної інвестиції (товару) є - момент перетину митного кордону України, що підтверджується оформленням вантажної митної декларації.

Як встановлено судом, за вантажними митними деклараціями в період з січня по червень 2008 року Компанією «Геллонтієр Холдінгз Лімітед» здійснювався внесок у статутний фонд у вигляді товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 9996126,09 гривень, прихід яких оформлявся внутрішніми накладними ТОВ "Кримська юридична група" на підставі ВМД.

Суд зазначає, що останнє надходження інвестицій в Статутний капітал здійснено за вантажною митною декларацією №600000001/8/004205 (т.1, а.с.135-136), у графі "відмітка митного органу відправлення/призначення" якої стоїть печатка Кримської митниці датована 27.06.2008 року. Також відповідно міжнародної товарно-транспортної накладної (т.1, а.с.133) у графі 24 "вантаж отримав" стоїть печатка Кримської митниці датована 27.06.2008 року.

Як вбачається з інформаційного повідомлення про внесок іноземної інвестиції за реєстраційним №1343-3-2-43 від 21.07.2008 року, видом інвестиції є майно ВМД № 600000001/8/004205 від 27.06.2008 року у розмірі 162236,29 гривень на 27.06.2008 року (т.1, а.с.13).

Як встановлено судом та підтверджується висновком експерта, у бухгалтерському обліку відображено погашення заборгованості з оплати статутного капіталу ТОВ "Кримська юридична група" Компанією «Геллонтієр Холдінгз Лімітед» в сумі 9996126,09 гривень. Останній внесок здійснено 27.06.2008 року, тобто до внесення змін до Статуту товариства про його зменшення 01.07.2008 року та набрання законної сили змін через 3 місяці після реєстрації.

Підпунктом 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 ЗУ «Про податок на прибуток» безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

Згідно п.п. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових доходів суми коштів або вартість майна, які надходять платнику податків у виді прямих інвестицій або реінвестицій в корпоративні права, емітовані таким платником податків, в т.ч. грошові або майнові внески, згідно договорів про спільну діяльність на території України без утворення юридичної особи.

Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що зменшення статутного капіталу на підставі рішення, засновників відбулось 01.07.2008 року (дата державної реєстрації) та, в силу положення статті 56 Закону України "Про господарські товариства", набрало чинності тільки через 3 місяці, Товариство є власником всього, що внесли його учасники у якості внеску у статутний капітал до 01.07.2008 року. Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено включення до валових доходів вартості майна, яке надійшло ТОВ «Кримська юридична група» у вигляді прямих інвестицій в корпоративні права, емітовані таким платником податку від Компанії «Геллонтієр Холдінгз Лімітед».

Отже, як було встановлено судом та зазначено у висновку судово-економічної експертизи № 71 від 15.11.2012 року, донарахування валових доходів в 3 кварталі, за рахунок різниці на яку зменшено статутний капітал ТОВ «Кримська юридична група» за часткою Компанії «Геллонтієр Холдінгз Лімітед», як безповоротної фінансової допомоги в сумі 195478,42 гривень, документами бухгалтерського обліку не підтвердилось, оскільки в акті перевірки не врахована дата набрання чинності змін до Статуту підприємства.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими висновки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим в акті перевірки № 934/23-7/32177846 від 14.12.2009 року стосовно заниження ТОВ «Кримська юридична група» валових доходів в 3 кварталі 2008 року на суму 195478,42 гривень.

Відносно висновків відповідача щодо завищення ТОВ «Кримська юридична група» валових витрат в сумі 6577203,00 гривень, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Кримська Юридична Група» (Позичальник) та ВАТ «Міжнародний комерційний банк» /м. Київ/ (Банк) укладений кредитний договір № 14 від 22.01.2008 року, за умовами якого Банк відкриває Позичальнику неоновлювальну кредитну лінію в сумі 7 000 000,00 доларів США терміном з 22.01.2008 року по 22.01.2013 року (т.2, а.с.53-61).

ТОВ «Кримська Юридична Група» є учасником договору №237 дп від 29.04.2005 року про спільну діяльність, укладеного з ДП «Завод ім. В.А. Малишева», предметом якого є господарська діяльність учасників, яка здійснюється шляхом об`єднання їхніх внесків, що складаються з фінансових, майнових ресурсів. Зазначена діяльність здійснюється з метою завершення будівництва та введення в експлуатацію будинку і подальшого розподілу будинку пропорційно зробленим учасниками паям. ТОВ «Кримська Юридична Група» як пай вносить кошти, трудові, виробничі ресурси в розмірі 88% (т.2, а.с.47-50).

Проспектом емісії цільових облігацій ТОВ «Кримська Юридична Група», опублікованим у Відомостях Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 15 від 24.01.2008 року (т.2, а.с.110-116) встановлено, що порядком погашення облігацій передбачається надання житлових приміщень (квартир) у блоці житлового будинку багатоквартирного житлового комплексу, за адресою: АДРЕСА_1

Як вбачається із зазначених договорів, діяльність ТОВ «Кримська юридична група» була спрямована на фінансування паю в будівництві житлового будинку для отримання згодом частини будівлі з подальшим продажем, фінансування будівництва житлового будинку здійснювалося, в тому числі, за рахунок отримання коштів за кредитним договором № 14 від 22.01.2008 року.

Згідно п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у т.ч. по будь-яких кредитах, депозитах) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку із веденням господарської діяльності платника податків.

Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється (п.5.11. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Підпунктами 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що спільна діяльність без утворення юридичної особи здійснюється на підставі договору про спільну діяльність, який передбачає об`єднання грошових коштів або майна учасників для досягнення загальної господарської діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами відповідно умовам договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

У відповідності із ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Отже, грошові кошти становляться внеском у спільну діяльність з моменту внесення їх у спільну діяльність. До надходження коштів у спільну діяльність кредитні кошти банка не мають статусу складової спільної діяльності. Витрати, які виникають у зв'язку із використанням коштів у процесі спільної діяльності, відносяться на витрати спільної діяльності. Витрати, пов'язані із грошових коштів власне позичальника, повинні відноситися тільки на витрати позичальника.

Суд звертає увагу, що кредитний договір з ВАТ «Міжнародний комерційний банк» укладений безпосередньо ТОВ «Кримська Юридична Група» та з метою виконання своїх зобов'язань за договором про спільну діяльність щодо фінансування будівництва Житлового комплексу «БРІЗ». Участь ТОВ «Кримська Юридична група» у договорі №237 дп від 29.04.2005 року про спільну діяльність і є одним із його видів господарської діяльності з метою отримання прибутку, а тому проценти, сплачені (нараховані) за користування кредитними коштами є безпосередньо витратами ТОВ «Кримська Юридична Група» у зв'язку із веденням господарської діяльності.

Таким чином, суд не погоджується з висновком ДПІ в м. Сімферополі щодо неправомірності віднесення нарахованих (сплачених) процентів за користування наданими ВАТ «Міжнародний комерційний банк» кредитними коштами до складу валових витрат ТОВ «Кримська Юридична Група» та неправомірно зменшені валові витрати у сумі 6098161,96 гривень, у т.ч.: за 4 квартал 2008 року - в сумі 1069958 гривень, за 1 квартал 2009 року - в сумі 1652948,76 гривень, за 2 квартал 2009 року - в сумі 1655775,25 гривень, за 3 квартал 2009 року - в сумі 1719479,95 гривень.

Окрім того, у відповідності із п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається в податковому обліку платника податків шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним курсом Національного банку України, який діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

Не погашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, який діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У випадку продажу (погашення) заборгованості (її частини) або умовного продажу (погашення), платник податків повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, розрахований як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду або на дату її оприбуткування (виникнення), у залежності від того, яка подія виникла пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податків - кредитора та валові витрати платника податків - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку збільшує валові витрати платника податків - кредитора та валові доходи платника податків - дебітора податкового періоду, протягом якого здійснений такий продаж (погашення).

Для цілей цього підпункту під терміном «заборгованість» розуміється зокрема: основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу); сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких перебіг на дату закінчення звітного періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Кримська Юридична Група» у перевіреному періоді на основну суму фінансового кредиту та нарахованих процентів за користування кредитними коштами, залученими за кредитним договором № 14 від 22.01.2008 року з ВАТ «Міжнародний комерційний банк», була нарахована курсова різниця та віднесена до складу валових витрат в загальній сумі 479040,94 гривень, у т.ч.: за 3 квартал 2008 року в сумі 28,00 гривень; за 4 квартал 2008 року - в сумі 166306,39 гривень; за 3 квартал 2009 року - в сумі 312706,55 гривень.

Таким чином, виходячи з положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з метою оподаткування господарською діяльністю розглядається будь-яка діяльність спрямована на отримання доходу, отримання кредиту на будівництво житлового будинку, що будується з метою подальшого продажу - є господарською діяльністю. Відсотки в розумінні законодавства з метою оподаткування визнаються нараховані або сплачені за кредитними договорами (фінансовий кредит) з банківськими установами.

Отже, як було встановлено судом та зазначено у висновку судово-економічної експертизи № 71 від 15.11.2012 року, включення до валових витрат ТОВ «Кримська юридична група» відсотків та курсових різниць по кредиту отриманому в валюті на суму 6577 203,00 гривень документами бухгалтерського обліку підтверджуються, оскільки в акті перевірки не враховані витрати по створенню об'єкта із застосуванням договору про спільну діяльність для власних господарських потреб.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими висновки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим в акті перевірки № 934/23-7/32177846 від 14.12.2009 року стосовно завищення ТОВ «Кримська юридична група» валових витрат в сумі 6577203,00 гривень.

Суд також не погоджується з встановленим в акті перевірки порушенням п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке виразилося в завищенні позивачем валових витрат за 2 півріччя 2008 року на суму 11548736 гривень, у т.ч.: за 3 квартал 2008 року в сумі 11352860 гривень та за 4 квартал 2008 року в сумі 195875,00 гривень, з наступних підстав.

Згідно п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів по боргових зобов'язаннях (у т.ч. по будь-яких кредитах, депозитах) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податків.

Підпунктом 5.3.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На думку ДПІ у м. Сімферополі АР Крим, позивачем необґрунтовано включені до складу валових витрат проценти по кредитних договорах, оскільки нарахування процентів в бухгалтерському обліку підприємства не підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. ДПІ в м. Сімферополі вважає, що такими розрахунковими документами є журнали-ордери з відомостями до них по балансових рахунках 951 «Відсотки за кредит» та 684 «Розрахунки по нарахованих відсотках».

Відповідно п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка із подій, яке відбулося раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податків на оплату товарів (робот, послуг);

- або дата оприбуткування платником податків товарів, а для робот (послуг) - дата фактичного отримання платником результатів робот (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за 2 півріччя 2008 року перераховано процентів за користування кредитними коштами в загальній сумі 11489071,38 гривень, що підтверджується первинними документами - виписками уповноважених банків, які є підставою для відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Як встановлено експертом при зіставленні банківських виписок з даними карток рахунка 311 та 6841, не всі записи з особових рахунків (банківських виписок) з нарахування відсотків відображені в бухгалтерському обліку підприємства, однак, виходячи з того, що відповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-14 від 16.07.1999 року бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку на підставі якого складаються всі види звітності, а підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складу валових витрат формується і підтверджується насамперед первинними документами (п. 5.3.9 Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97 року «Про оподаткування прибутку підприємств»), тобто банківськими виписками, дані з банківських виписок про нараховані відсотки, що не відображені в бухгалтерському обліку, відносяться до складу валових витрат.

На дослідження експерта була надана бухгалтерська довідка за розрахунками рядка 04.13 по Декларації з прибутку за 2008 рік, при зіставленні даних якої з первинними документами, а саме виписками банку, встановлено, що нараховані відсотки за банківськими кредитами в повному обсязі увійшли до складу валових витрат за 2008 рік.

Отже, як встановлено судом та підтверджується висновком судово-економічної (бухгалтерської) експертизи № 71 від 15.11.2012 року включення до валових витрат ТОВ «Кримська юридична група» за користування кредитними коштами за 2 півріччя 2008 року в сумі 11548736 гривень документами бухгалтерського обліку підтверджуються, оскільки в акті перевірки не враховані первинні документи, що підтверджують нарахування відсотків за кредитами, а саме банківські виписки.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими висновки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим в акті перевірки № 934/23-7/32177846 від 14.12.2009 року стосовно завищення ТОВ «Кримська юридична група» валових витрат за 2 півріччя 2008 року на суму 11548736 гривень, у т.ч.: за 3 квартал 2008 року в сумі 11352860 гривень та за 4 квартал 2008 року в сумі 195875 гривень.

В акті перевірки № 934/23-7/32177846 від 14.12.2009 року ДПІ в м. Сімферополі робить висновок про те, що ТОВ «Кримська юридична група» порушені вимоги п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке виразилося в завищенні від`ємного значення об'єкту оподаткування за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року в сумі 3934426 гривень.

Зазначеного висновку податковий орган дійшов з врахуванням акту планової документальної перевірки за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року № 8953/23-7 від 04.12.2008 року, згідно якого позивачу зменшено від`ємне значення податку на прибуток на загальну суму 3934426 гривень та донараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 7321943 гривень.

Суд не погоджується з зазначеним висновком, виходячи з наступного.

Згідно п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У відповідності із п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в суді, звинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може базуватися на такому рішенні контролюючого органу до остаточного рішення судом (п.п. 5.2.6).

Матеріали справи свідчать про те, що позивач не погодився з висновками акту планової виїзної перевірки № 8953/23-7 від 04.12.2008 року та оскаржив в судовому порядку прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі № 0016122301/0 від 16.12.2008 року.

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.12.2009 року по справі №2а-10172/08/2 позовні вимоги ТОВ «Кримська юридична група» про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі № 0016122301/0 від 16.12.2008 року на суму 7321943 гривень нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, в основу якого покладено Акт № 8953/23-7 від 04.12.2008 року про планову виїзну перевірку з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року, задоволені у повному обсязі, податкове повідомлення-рішення № 0016122301/0 від 16.12.2008 року визнано протиправним і скасовано (т.2, а.с.241-244).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 року по справі №2а-10172/08/2/0170 встановлено, що судом першої інстанції ретельно з'ясовані обставини справи в частині здійснення ТОВ «Кримська юридична група» нарахування амортизаційних нарахувань за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року та вірно зазначено про завищення позивачем суми амортизаційних відрахувань на суму 1119394 гривень, але вказане порушення не сприяло до заниження суми податку на прибуток, тому що у позивача за період, що перевірявся є збитки, які підлягають зменшенню на суму 1119394 гривень. Зазначеною ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.12.2009 року залишено без змін (т.2, а.с.245-247).

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крім від 09.12.2009 року по справі №2а-10172/08/2 набрала законної сили 12.10.2010 року, встановлений той факт, що за результатами діяльності за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року у податковій звітності ТОВ «Кримська юридична група» завищені амортизаційні відрахування, позивач мав відобразити коректувальний запис щодо зменшення збитків минулих років на суму 1119394,00 гривень.

Разом з тим, враховуючи, що на час проведення перевірки, позивач оскаржив податкове повідомлення - рішення прийняте за результатами акту планової виїзної перевірки № 8953/23-7 від 04.12.2008 року в судовому порядку, тому протягом перевіреного періоду ТОВ «Кримська юридична група» правомірно включена сума від`ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 3934426,00 гривень.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими висновки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим в акті перевірки № 934/23-7/32177846 від 14.12.2009 року стосовно завищення від`ємного значення об'єкту оподаткування за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року в сумі 3934426 гривень.

Судом встановлено, що між ТОВ «Кримська Юридична Група» (Замовник) та ТОВ «Армада-С» (Виконавець) укладений договір від 02.01.2008 року на надання послуг, згідно якого Виконавець зобов'язується протягом дії даного договору надати Замовнику послуги з організації харчування, а саме: трьохразове харчування. Замовник зобов'язується оплачувати послуги Виконавцю на підставі виставлених рахунків, шляхом безготівкового переказу на розрахунковий рахунок Виконавця. Щомісяця сторонами здійснюється звірення взаєморозрахунків та оформлюється актом звірення (т.2, а.с.170-171).

Відповідно до ст. 69 Господарського кодексу України власник і органи управління підприємства мають права та обов'язки в частині соціального розвитку підприємства. Зазначені питання соціального розвитку вирішуються трудовим колективом за участю власника або уповноваженого ним органу відповідно до законодавства, установчих документів підприємства, колективного договору.

Підпунктом 2.3.4 п. 2.3 ст. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5, передбачено, що до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, зокрема, належать виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі, а саме оплата або дотації на харчування працівників, у т.ч. в їдальнях, буфетах, профілакторіях.

Згідно з п.п. 5.6.2 п. 5.6 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» додатково до виплат, передбачених п.п. 5.6.1 цієї статті, до складу валових витрат платника податків включаються обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються робітникам у випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається з акту прийому-здачі робіт (надання послуг) № 109 від 31 жовтня 2008 року ТОВ «Армада С» надала послуги з харчування за жовтень в кількості 330шт на 11550 гривень без ПДВ та 13860,00 гривень з ПДВ (т.2, а.с. 174). Відповідно виписки банку ФАКБ «Форум» № 218 дані послуги харчування оплачені 11.11.2008 року в сумі 13860,00 гривень (т.2, а.с. 175).

Судом також встановлено, що між ТОВ «Кримська Юридична Група» (Орендар) та фізичною особою ОСОБА_6 (Орендодавець) укладений договір оренди автомобілю від 02.08.2005 року, згідно умов якого підприємство орендує автомобіль НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2, виданого Сімферопольським МРЄО ДАІ ГУ-УВС України від 22.07.2005 року. Згідно умов оренди автомобіль буде використовуватися Орендарем для службових поїздок персоналу Орендаря. За оренду автомобіля Орендар сплачує Орендодавцю плату у розмірі 100 гривень в місяць. За умовами договору Орендар зобов'язаний проводити за власний рахунок поточний ремонт, технічний огляд та технічне обслуговування орендованого автомобіля; своєчасно оплачувати орендну плату та інше (т.2, а.с.182).

Як вбачається з рахунку-фактури № 1250 від 10 липня 2008 року (т.2, а.с. 179) та Акту № 13230 від 10 липня 2008 року (т.2, а.с. 180), ТОВ «Золотий вік» виконані роботи з технічного обслуговування автомобіля Mercedes-Benz Vito 112cdi державний номер НОМЕР_1 на суму 7454,84 гривень, в т.ч. ПДВ 1242,47 гривень. Відповідно банківської виписки, з розрахункового рахунку ЗАТ «Сбербанк Росії» ТОВ «Кримська юридична група» сплачено технічне обслуговування автомобіля контрагенту ТОВ «Золотий вік» у сумі 7454,84 гривень (т.2, а.с.181).

Так, суд не погоджується з висновками ДПІ у м. Сімферополі АР Крим в акті перевірки про безпідставне включення до складу валових витрат, витрат на харчування співробітників підприємства в сумі 13860 гривень та витрат на технічне обслуговування автомобіля Mercedes-Benz Vito 112cdi номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_6, в сумі 7454,84 гривень, у зв'язку з наступним.

Відповідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці.

Так, у пункті 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» викладений вичерпний перелік витрат, які не відносяться до складу валових, зокрема зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем на підтвердження обґрунтованості включення до складу валових витрат надані договори з надання послуг та оренди автомобілю, акти прийому-здачі робіт (надання послуг), рахунки-фактури та банківські виписки, які підтверджують оплату наданих послуг харчування та технічного обслуговування автомобілю. Зазначені вище акт прийому-здачі робіт № 109 від 31 жовтня 2008 року та акт № 13230 від 10 липня 2008 року містять всі необхідні реквізити для того, що б вважатися первинним документом для підтвердження здійснених господарських операцій.

Під час розгляду справи відповідачем суду не надано будь-яких доказів того, що вказані первинні документи містять недостовірні відомості та не заявлено клопотання про їх витребування та залучення до матеріалів справи для підтвердження заперечень відповідачів.

Використання орендованого автомобіля в господарській діяльності підприємства підтверджується подорожніми листами. Відповідно шляхових листів службового легкового автомобіля № 2 з 1-29 лютого 2008 року, б/н з 1-31січня 2008 року; № 4 з 1-30 квітня 2008 року, б/н з 1-30 червня 2008 року, №5 з 1-31 травня 2008 року, №3 з 1-31 березня 2008 року встановлено, що ТОВ «Кримська юридична група» використаний автомобіль Mercedes-Benz Vito НОМЕР_1, водій автомобіля ОСОБА_8 з погодинним режимом роботи та відміткою показання спідометра. Також, у відповідності з даними подорожніх листів за актами списання вироблялося списання дизельного палива.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивач, обґрунтовано включив до складу валових витрат суми витрат на харчування співробітників підприємства в сумі 13860 гривень та витрат на технічне обслуговування автомобіля Mercedes-Benz Vito 112cdi номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_6, в сумі 7454,84 гривень.

Суд також не погоджується з позицією відповідача в акті перевірки стосовно порушення ТОВ «Кримська юридична група» п.п.4.3.14 п. 4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-ІV (із змінами та доповненнями), яке виразилося в тому, що позивачем не утриманий податок з доходів фізичних осіб в сумі - 2092,70 гривень у вигляді відшкодування витрат на харчування, а також порушення п.п. 4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яке виразилося в неутриманні податку з доходів фізичних осіб в сумі 1118,22 гривень від оплати послуг з технічного обслуговування автомобілю.

Оподаткування фізичних осіб регулюється положеннями Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року N 889-IV.

Згідно з п.п. 1.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», додаткові блага - грошові кошти, матеріальні або нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, які виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий доход не є заробітною платою або виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку. Під терміном «заробітна плата» розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку із відносинами трудового найму згідно із законом.

Пунктом 1.2 вищезазначеного Закону України дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального та нематеріального майна, інших активів, які мають вартість, у т.ч. цінних паперів або деривативів, отриманих платником податків у власність або нарахованих на його користь, або придбаних протизаконним шляхом протягом відповідного звітного періоду із різних джерел як на території України, так і за її межами.

Відповідно 2.1. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Отже, питання оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень Закону, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у висновку експерта, в акті з організації трьохразового харчування ТОВ «Армада С» не ідентифіковано фізичних осіб, а тому відсутні платники податку на доходи фізичних осіб у розумінні п.2.1., п.1.20.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Крім того, у відповідності п. 1.15 зазначеного Закону для перерахування податковим агентом ПДФО потрібно спочатку його утримання у такого платника податку. Таким чином, заниження податку з доходу фізичних осіб та податкового зобов'язання в сумі 2092,70 гривень у вигляді відшкодування витрат на харчування, отриманого від ТОВ «Армада С» за актом № 109 приймання-здачі робіт (надання послуг) від 31 жовтня 2008 року на сумму13860,00 гривень, не підтверджується.

Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Міністерства транспорту України від 30.03.1998 року № 102, визначає порядок проведення технічного обслуговування і ремонту дорожніх транспортних засобів і розповсюджується на юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів незалежно від форм власності.

Мета технічного обслуговування і ремонту - підтримування дорожніх транспортних засобів у технічно справному стані та належному зовнішньому вигляді, забезпечення надійності, безпеки руху та екологічної безпеки.

У відповідності із п. 1.3 цього Положення технічне обслуговування (ТО) - комплекс операцій чи операція щодо підтримки робото здатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання та транспортування.

Поточний ремонт - ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення робото здатності виробу і полягає в заміні і (або) відновленні окремих частин (може виконуватись за заявками або за результатами діагностування агрегатним, знеособленим та іншими методами).

Справний стан (справність) дорожнього транспортного засобу - стан виробу, який відповідає усім вимогам нормативно-технічної і (або) конструкторської документації.

Система технічного обслуговування та ремонту дорожніх транспортних засобів передбачає: підготовку до продажу; технічне обслуговування у період обкатки; щоденне обслуговування; перше технічне обслуговування (ТО-1); друге технічне обслуговування (ТО-2); сезонне технічне обслуговування; поточний ремонт; капітальний ремонт; технічне обслуговування під час консервації дорожнього транспортного засобу; технічне обслуговування та ремонт дорожнього транспортного засобу на лінії.

Перевірка технічного стану здійснюється щоденно відповідним технічним персоналом після повернення дорожнього транспортного засобу на місце постійної стоянки, а також водієм перед виїздом на лінію та під час зміни водіїв на лінії. Якщо дорожній транспортний засіб експлуатується без повернення в кінці робочого дня на місце постійної стоянки, перевірка технічного стану проводиться водієм щодня перед початком роботи.

Вищезазначене Положення встановлює періодичність технічного обслуговування (щоденне обслуговування, ТО-1 та ТО-2) дорожніх транспортних засобів у залежності від типу дорожньо-транспортного засобу та його пробігу (км), а також примірний перелік операцій ТО-1, ТО-2, сезонного обслуговування.

Так, щоденне обслуговування автомобілів легкових та автобусів проводиться один раз на робочу добу незалежно від кількості робочих змін; ТО-1 - при досягненні пробігу 5000 км, ТО-2 - при досягненні пробігу - 20000 км.

Згідно подорожніх листів службового автомобіля пробіг орендованого автомобіля Mercedes-Benz Vito 112cdi склав 29736 км, у т.ч.: за січень 2008 року - 5073 км, за лютий 2008 року - 6247 км, за березень 2008 року - 4671 км, за квітень 2008 року - 5576 км, за травень 2008 року - 5682 км, за липень 2008 року - 2487 км.

Виходячи з вищезазначеного орендований автомобіль підлягав технічному обслуговуванню по схемі 2 (ТО-2).

Судом встановлено, що Виконавцем в ході технічного обслуговування були проведені наступні роботи: діагностика ходової; заміна повітряного та паливного фільтрів; заміна передніх гальмових дисків та колодок; заміна оливи; заміна шлангів гальмових задніх; заміна підшипників маточини.

Відповідно Акту № 13230 від 10 липня 2008 року ТОВ «Золотий вік» виконано роботи з технічного обслуговування автомобіля Mercedes-Benz Vito 112cdi номер НОМЕР_1 на суму 7454,84 грн. Отже, технічне обслуговування спрямоване на підтримку автомобіля в робочому стані, тобто в тому стані, в якому автомобіль перебував до початку експлуатації ТОВ «Кримська юридична група», а тому не може вважатися додатковим благом власника автомобіля ОСОБА_6 Документальним підтвердженням експлуатації ТОВ «Кримська юридична група» є надані подорожні листи.

Отже, як було встановлено судом та зазначено у висновку судово-економічної експертизи № 71 від 15.11.2012 року, заниження ТОВ «Кримська юридична група» податку з доходів фізичних осіб в сумі 2092,70 гривень у вигляді відшкодування витрат на харчування, а також в сумі 1118,22 гривень від оплати послуг з технічного обслуговування автомобілю, документами бухгалтерського обліку не підтверджується, оскільки в акті не враховані факт відсутності ідентифікації платника податку та факт експлуатації автомобіля ТОВ «Кримська юридична група».

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими висновки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим в акті перевірки № 934/23-7/32177846 від 14.12.2009 року стосовно не утримання позивачем податку з доходів фізичних осіб в сумі 2092,70 гривень відшкодування витрат на харчування та в сумі 1118,22 гривень оплати послуг з технічного обслуговування автомобілю.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач використав надані йому повноваження необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття податкових повідомлень-рішень, без дотримання принципу рівності перед законом, непропорційно, тобто без дотримання розумного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0011841701/0 від 22.12.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 10456,86 гривень, в тому числі за основним платежем в сумі 3485,62 гривень та за штрафними санкціями в сумі 6971,24 гривень, а також податкового повідомлення-рішення №0015922301/0 від 21.12.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 83886,00 гривень, є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, тому з Державного бюджету України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 гривень.

В судовому засіданні 29.01.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 04.02.2013 року.

Керуючись статтями 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 22.12.2009 року №0011841701/0, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група», на суму податкових зобов'язань з податку з доходів найманих працівників в загальному розмірі 10456 (десять тисяч чотириста п'ятдесят шість) гривень 86 копійок.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 21.12.2009 року №0015922301/0, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група», на суму податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 83886 (вісімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят шість) гривень.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.