Постанова № 33010136, 13.08.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2013 р. Справа № 926/258/13-г

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - Гнатюк Г.М.

суддів - Кравчук Н.М.

- Мирутенка О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка Імпекс ЛТД», м.Чернівці від 01.06.2013р. вих..№00219

на рішення господарського суду Чернівецької області від 23.05.2013р.

у справі № 926/258/13-г

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріоні», м.Тбілісі, Грузія

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка Імпекс ЛТД», м.Чернівці

про: стягнення 91800 доларів США,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

14.06.2013р. на адресу суду поступила апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка Імпекс ЛТД» на рішення господарського суду Чернівецької області від 23.05.2013р. у даній справі.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року у склад колегії для розгляду справи №926/258/13-г введено суддів Кордюк Г.Т. та Кравчук Н.М.

Ухвалою суду від 17.06.2013р. зазначена вище апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

У зв'язку із зайнятістю суддів Кордюк Г.Т. в іншому судовому засіданні, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 року у склад колегії для розгляду справи №926/258/13-г замість судді Кордюк Г.Т. введено суддю Мирутенка О.Л.

Для забезпечення принципу рівності та змагальності сторін, у зв'язку із неявкою відповідача в судове засідання 02.07.2013р., який клопотав про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 13.08.2013р.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи. При цьому, на адресу суду поступило клопотання ТзОВ «Оріоні» про розгляд справи за відсутності його представника.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 23.05.2013р. у справі №926/258/13-г (головуючий суддя Гушилик С.М., судді Гурин М.О., Байталюк В.Д.) позовні вимоги задоволено повністю, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Боянівка Імпекс Лтд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріоні" 91800 доларів США та 14700грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст.526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Суд виходив з того, що оскільки відповідач доказів поставки товарів позивачу не надав та отриманих коштів не повернув, вимоги позивача підставні і підлягають до задоволення.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Боянівка Імпекс Лтд" оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення скасувати.

Зокрема, апелянт зазначає про те, що судом першої інстанції не досліджено усіх обставин справи, а саме того, що позивач не дотримав порядку надіслання позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, у зв'язку з чим, останній неодноразово заявляв про це відповідні клопотання.

У відзиві на апеляційну скаргу (вх. №05-04/3583/13 від 01.07.2013р.) Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріоні» доводи скаржника спростовує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Просить також справу розглянути за відсутності представника позивача.

Враховуючи клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника та повторну неявку в судове засідання представника скаржника, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, повідомлених належним чином про час та місце судового засідання, оскільки ухвалою суду від 02.07.2013р. явка повноважних представників сторін була визнана судом на власний розсуд.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Чернівецької області від 23.05.2013р. у справі №926/258/13-г слід залишити без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріоні» звернулося до господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення з відповідача 91800 доларів США та відшкодування судових витрат. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами 16.06.2010р. укладено контракт №16/06/10-2, відповідно до умов якого позивач в лютому 2011 року перерахував відповідачу передоплату 91800 доларів США, натомість відповідач своїх зобов'язань не виконав, не поставив продукції і не повернув отриманих коштів.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 16.06.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріоні" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Боянівка Імпекс ЛТД" було укладено контракт №16/06/10-2 (далі - Контракт).

Відповідно до п.1.1 Контракту постачальник (відповідач) взяв на себе зобов'язання передати покупцю (позивачу) продукцію визначену у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного контракту. В свою чергу, відповідач взяв на себе зобов'язання отримати і оплатити дану продукцію.

Згідно п.п. 2.1 та 2.2 Контракту ціна на товар, що постачається по даному контракту, вказується в Додатках до нього і є невід'ємною частиною контракту. Загальна вартість Контракту на момент його підписання становить 550000,00 USD і включає тару та пакування, а також завантаження і митне оформлення товару на експорт. Відповідно до п.2.3 валютою контракту є долари США.

Відповідно до п.5.1 Контракту оплата за поставлену продукцію здійснюється в доларах США шляхом переказу на рахунок позивача грошових коштів. Пунктом 5.2 передбачено, що покупець зобов'язаний провести повну попередню оплату партії товару згідно наданих постачальником попередніх рахунків. Датою проведення оплати є дата надходження коштів на рахунок постачальника.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що зазначений Контракту за своєю правовою природою є договором поставки.

14 грудня 2010 р. згідно доповнень №2 до контракту № 16/06/10-2 від 16.06.2010 року сторонами було внесено зміни до контракту стосовно його строку дії, який було продовжено від 16.06.2010 року до 31.12.2011 року.

08.02.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Боянівка Імпекс Лтд" надіслало на адресу позивача рахунок (проформу-інвойс) на проведення оплати партії продукції (3400000 шт. кришки металевої для скляних банок) вартістю 91800 доларів США.

10.02.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріоні", відповідно до п.5.2 Контракту, здійснило попередню оплату вартості продукції, передбачену Інвойсом №080211-Г-О від 08.02.2011 року, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 10.02.2011 року.

Однак, постачальник не виконав належним чином умови контракту і в обумовлений строк продукцію покупцю не поставив.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу. а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Строк відвантаження товару, згідно п.4.4 Контракту, - на протязі 15 календарних днів з моменту отримання 100% передплати.

Відповідач кошти в сумі 91800 доларів США від позивача отримав 10.02.2011 року, що підтверджується платіжним дорученням.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Оскільки частиною першою статті 692 ЦК України передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, то, якщо договором або законом не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником безпосередньо після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати дату одержання вимоги боржником.

Вищезазначеною статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. Якщо вимогу пред'явлено після початку розгляду господарським судом справи зі спору, пов'язаного зі стягненням заборгованості, то задоволення відповідного позову можливе лише в разі коли згаданий семиденний строк закінчився до прийняття рішення по суті справи.

Позивачем було надіслано на адресу відповідача вимогу про повернення суми попередньої оплати 19.03.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення відповідачу рекомендованого листа та поштовою квитанцією.

Однак, відповідачем не було надано відповіді на надіслану позивачем вимогу, по даний час товар позивачу не відпустив і кошти не повернув.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення 91800 доларів США, так як в цій частині вимоги позивача документально підтверджені.

Доводи апелянта про те, що позивач не дотримав встановленого порядку та не надіслав відповідачу позовної заяви, спростовуються матеріалами справи, а саме квитанцією про відправлення за штрихкодовим ідентифікатором №5800205994437 та опис вкладення із штемпелем відділення зв'язку (а.с.45,46). Крім цього, позивачем до відзиву на апеляційну скаргу долучено виписку з ресурсу «Пошук поштових відправлень» Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», відповідно до якої, цінний лист за штрихкодовим ідентифікатором №5800205994437 був отриманий одержувачем 1 квітня 2013р.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом Чернівецької області належним чином досліджені обставини справи та оцінені докази, що мають значення для справи, при прийнятті рішення правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка Імпекс ЛТД» залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 23.05.2013 року у справі №926/258/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка Імпекс ЛТД» залишити без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути в господарський суд Чернівецької області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 16.08.2013р.