Рішення № 33010113, 15.08.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року Справа № 925/1163/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., в приміщенні господарського суду розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», м. Черкаси, вул. Громова, 142,

до госпрозрахункового підприємства «Чигиринські теплові мережі», Черкаська область, м. Чигирин, вул. Енергетиків, 11/1,

про стягнення 462 348,73 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: Керкор Ю.О. - за довіреністю;

від відповідача: Уханенко С.Г. - за довіреністю.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до госпрозрахункового підприємства «Чигиринські теплові мережі» про стягнення заборгованості за поставлений природний газ згідно договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 12.03.2012р. №08/10943/БО-12 в розмірі 462 348,73 грн., в тому числі 413 591,60 грн. основного боргу, 39 392,48 грн. пені, 1 460,85 грн. інфляційних, 7 903,80 грн. 3 % річних, та відшкодування судових витрат.

До початку судового засідання, що відбулось 30.07.2013р., до суду від відповідача надійшов відзив від 25.07.2013р. вих. №191/07 на позов, в якому зазначено, що заборгованість ГП «Чигиринські теплові мережі» IV кварталу 2012р. за поставлений природний газ, що є предметом позову, на 95% покривається за рахунок субвенцій державного бюджету по погашенню різниці в тарифах для населення. Пропонує відшкодувати ВАТ «Черкасигаз» 20 680,60 грн., що є різницею між сумою заборгованості та сумою, що підлягає погашенню по різниці в тарифах за IV квартал 2012р., та, окрім цього, сплатити позивачеві фінансові санкції, пов'язані з неналежним виконанням договірних зобов'язань згідно розрахунку боргу та пені боржника. Натомість позивач відмовляється від підтримання позовних вимог в частині стягнення з ГП «Чигиринські теплові мережі» суми основного боргу в розмірі 392 911,00 грн., враховуючи можливість погашення цього боргу до кінця 2013р. за рахунок субвенції по погашенню різниці в тарифах.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала та надала суду первинні документи по передачі споживачу газу за період листопад - грудень 2012 року. Розрахунок проведено не повністю і борг становить 413 591,60 грн. на момент звернення з позовом, що є предметом спору.

Представник відповідача повідомив про часткову сплату заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 20 680,60 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 29.07.2013р. №226. Підтримав позицію ГП «Чигиринські теплові мережі», викладену у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що заборгованість виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії затвердженим/погодженим тарифам. Вказує на відсутність вини підприємства у виникненні боргу.

Інших доказів сторонами не подано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені такі взаємовідносини сторін.

12.03.2012р. між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» (Постачальником - Позивач по справі), в особі заступника голови правління Шульги С.Г., що діє на підставі довіреності від 03.01.2012р. №30, та госпрозрахунковим підприємством «Чигиринські теплові мережі» в особі начальника Заїченка А.Т., що діє на підставі Статуту, (Споживачем - Відповідач по справі), було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №08/10943/БО-12 (Далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачу природний газ в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб суб'єктів, що виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих, а Споживач зобов'язується оплатити вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. Передача газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в Додатку №1 до Договору.

Відповідно до п. 10.1 Договору цей договір набирає чинності з 01 січня 2012 року та укладається на строк до 31 грудня 2012 року.

Договірні обсяги постачання газу Споживачу наводяться в Додатку № 2 до Договору (п. 2.1 Договору).

Постачальник зобов'язується передати протягом 2012 року у власність Споживача, а Споживач прийняти і сплатити на умовах цього Договору природний газ в обсязі 500 тис. куб.м., у тому числі по місяцях та кварталах.

Відповідно до п. 2.6 Договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу, що оформляється за даними вузлів обліку, визначених в Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п. 2.7 Договору постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі газу звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Постачальника.

Відповідно до п. 2.9 Договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача перед Постачальником.

Додатком №3 до Договору сторони врегулювали порядок та умови приймання-передачі газу. Спору в цій частині немає.

19.07.2012р. між Постачальником та Споживачем підписано Додаткову угоду №12/3 за умовами якої п.п. 4.2, 4.3, 4.4 Розділу IV Договору викладено в новій редакції. Решта умов Договору залишено без змін. Додаткова угода набуває чинності з дати підписання та поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами і діє протягом дії Договору.

На виконання умов Договору, згідно підписаних сторонами актів приймання-передачі природного газу, Постачальник передав Споживачу природний газ:

- у листопаді 2012 року - 55 990 м. куб. на суму 264 860,70 грн.;

- у грудні 2012 року - 105 683 м. куб. на суму 499 933,44 грн. Розрахунок проведено несвоєчасно та не в повному розмірі.

Непогашення заборгованості стало причиною звернення Постачальника до суду за захистом свого порушеного права та примусового стягнення боргу та санкцій. На суму боргу позивач нарахував пеню, інфляційні, 3% річних з простроченої суми.

Відповідач не погоджується з вимогами, просить в позові відмовити та вказує на відсутність вини у неможливості розрахуватися за отриманий газ, оскільки тариф опалення для населення не покриває витрат підприємства на теплопостачання.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має грунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки енергоносіїв приєднаними системами на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Сторони за договором є суб'єктами господарювання на ринку послуг та самостійними юридичними особами, що підтверджено свідоцтвами про державну реєстрацію (а.с. 18, 31-32).

За правовою природою договір на постачання природного газу за регульованим тарифом від 12.03.2012р. №08/10943/БО-12 є договором поставки і відповідає вимогам статті 714 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки енергоресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом від 12.03.2012р. №08/10943/БО-12 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку.

Продавець зобов'язаний передати газ покупцеві щомісячними поставками протягом 2012 року. Позивач протягом листопада-грудня 2012р. поставив Відповідачу газ на загальну суму 764 794,14 грн., що підтверджується актами приймання-передачі газу, та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та специфікації отриманої продукції не заявлено. На момент звернення з позовом відповідач розрахувався частково.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий газ, який визначений п. 4.8 Договору - оплата вартості послуг з постачання природного газу здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- оплата в розмірі по 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу;

- оплата в розмірі по 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежної поставки газу, недопоставки газу чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов'язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий та використаний газ належним чином не виконав на момент звернення з позовом і провів лише часткову проплату 29.07.2013р. в розмірі 20 680,60 грн. коштів за газ після звернення позивача з позовом до суду.

Оплата прийнята позивачем. Провадження в справі в частині стягнення 20 680,60 грн. основного боргу належить припинити за відсутністю предмету спору на підставі ст. 80 п. 1-1 ГПК України.

На момент прийняття рішення судом за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 392 911,00 грн. основного боргу, яка підлягає до стягнення на користь позивача.

Твердження відповідача про відсутність вини у наявній заборгованості суд оцінює критично та не враховує при прийнятті рішення, оскільки подібні дії споживача газу є ризиками господарської діяльності. Відповідач не надав належних та допустимих доказів - в розумінні положень ст.ст. 33, 34 ГПК України - об'єктивної неможливості розрахунку з позивачем. Подальше проведення субвенції з державного бюджету по боргах за газ може бути враховано при виконанні рішення суду у виконавчому провадженні.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право позивача на стягнення обтяжень по боргу у виді інфляційних втрат та 3% річних при наявному грошовому зобов'язанні.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 1 460,85 грн. інфляційних та 7 903,80 грн. - 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання в межах строку прострочення, які позивач просить стягнути з відповідача. Належить стягнути на користь позивача 1 460,85 грн. інфляційних та 7 903,80 грн. - 3% річних з простроченої суми.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до п. 6.2.2 Договору та положень ст.ст. 546, 549-552 ЦК України позивач нараховує відповідачу 39 392,48 грн. пені за неналежне виконання зобов'язання (за період з 06.12.2012р. по 18.06.2013р., з урахуванням облікової ставки НБУ) - з мотивів прострочення боргу. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу «Ліга:Закон». 39 392,48 грн. пені підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 9 246,97 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 80 п. 1-1 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з госпрозрахункового підприємства «Чигиринські теплові мережі», Черкаська область, м. Чигирин, вул. Енергетиків, буд. 11/1, код ЄДРПОУ 31165782, номер рахунку в банку невідомий

на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», м. Черкаси, вул. Громова, 142, код ЄДРПОУ 03361402, номер рахунку в банку невідомий

392 911,00 грн. основного боргу, 39 392,48 грн. пені, 1 460,85 грн. інфляційних, 7 903,80 грн. - 3% річних, 9 246,97 грн. судового збору.

Провадження в частині стягнення 20 680,60 грн. основного боргу припинити за відсутністю предмету спору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 16.08.2013р.

Суддя Г.М. Скиба