Постанова № 33010056, 12.08.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.08.2013 р. справа №908/857/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф.За участю представників сторін: від позивача від відповідача Ванін Л.А. - за довіреністю; Фісун В.В. - за довіреністю; Ходько В.М. - за довіреністю; розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжяна рішення господарського судуЗапорізької областівід07.05.2013 р. (підписано 08.05.2013 р.)у справі№ 908/857/13-г (суддя Гончаренко С.А.)за позовомПублічного акціонерного товариства "Трест "Запоріжалюмінбуд", м. Запоріжжядо Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжяпрозобов'язання здійснити дії В С Т А Н О В И В:

У вересні 2013 року до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Трест "Запоріжалюмінбуд", м. Запоріжжя (позивач) із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя (відповідач) про зобов'язання здійснити перерахунок за спожиту електричну енергію за період квітень-вересень 2012 року та зарахування переплати в сумі 28 961,00грн. в рахунок майбутніх платежів.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.05.2013 року позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано відповідача здійснити на користь позивача перерахунок за спожиту електричну енергію за період квітень-вересень 2012 року на наступні об'єми споживання: квітень 2012 року - 12231 кВт/год.; травень 2012 року - 13068 кВт/год.; червень 2012 року - 10737 кВт/год.; липень 2012 року - 8019 кВт/год.; серпень 2012 року - 15750 кВт/год.; вересень 2012 року - 9000 кВт/год. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на відсутність на його балансі спірного електролічильника, який начебто також перейшов до нього за Договором дарування від 11.11.2010р. № 20/10-108, а також на те, що акти приймання-передачі від 30.12.2010р. та від 31.12.2010р. не визначають балансову належність приладу обліку та експлуатаційну відповідальність за його стан.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.07.2013р. розгляд справи було відкладено на 12.08.2013р., зобов'язано сторони надати: додатки до Договору про постачання електричної енергії № 730 від 12.11.2003р.; відомості бухгалтерського обліку щодо наявності або відсутності засобу обліку на балансі підприємства, а крім того, відповідача - письмові пояснення щодо змісту вимоги про приведення засобу обліку у відповідність до нормативно-технічних вимог.

Представники позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір на постачання електричної енергії № 730 від 12.11.2003 року (далі - Договір), за умовами якого відповідач постачає електричну енергію позивачу, а позивач оплачує відповідачу її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами

Встановлено, що на час виникнення спору сторони перебували в договірних правовідносинах.

Відповідачем на об'єкті за адресою: спорткомплекс по вул. Північне шосе 10, 10.08.2011р. складено акт про невідповідність метрологічних характеристик розрахункового обліку (а.с. 16), за змістом якого на протязі двох послідовних розрахункових періодів обсяг споживання електричної енергії по розрахунковому обліку спорткомплексу складає у 05.2011 року - 9 720 кВт.г, у 06.2011 року - 7 614 кВт.г, що є нижче мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку розрахованого згідно п. 6.21 Правил користування електричною енергією.

Акт містить вимогу з посиланням на п. 3.4 Правил про необхідність в строк до 10.11.2011р. приведення засобів обліку у відповідність до вимог технічних характеристик заводу-виробника (проектної документації, ПУЕ).

Також акт містить попередження, що у разі невиконання цієї вимоги у зазначений термін зазначена(ні) електроустановка(ки) згідно п.7.5.6 Правил буде(дуть) відключена(ні) без додаткового попередження від мереж живлення з 09-00 год. з 16.11.2011р. До приведення розрахункового обліку у відповідність до вимог нормативно-технічних документів, обсяг спожитої електричної енергії буде розраховуватися згідно п. 6.21 Правил.

Вважаючи вимоги акту не виконаними, відповідач на підставі п.6.21 Правил донарахував позивачу додатковий обсяг спожитої за період з квітня по вересень 2012 року електроенергії 25493 кВт/год. на суму 28 961,00 грн.

Відповідач листами від 06.08.2012 року за №147 та від 14.08.2012 року за №154 наявність обов'язку зі свого боку по приведенню до належного стану обліку заперечив, вважаючи засоби обліку за визначеним об'єктом такими, що йому не належать внаслідок укладення між сторонами 11.11.2010р. договору дарування №20/10/108.

Правомірність зазначеного донарахування і є предметом спору в даній справі.

Відповідно до п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 із змінами та доповненнями (далі - Правила), засоби обліку - засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності.

За змістом абз. 1, 2 п. 3.4. Правил, якщо протягом 2 послідовних розрахункових періодів спостерігається зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму до рівня, меншого ніж передбачений проектною документацією, вимогами ПУЕ та/або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформаторів струму, то протягом наступного розрахункового періоду постачальник електричної енергії, електропередавальна організація або споживач має право звернутися до власника засобів обліку щодо приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку.

У разі звернення до власника засобів обліку споживача або електропередавальної організації, або постачальника електричної енергії щодо невідповідності обліку вимогам ПУЕ або технічним характеристикам заводу-виробника засобів обліку сторонами складається акт про невідповідність метрологічних характеристик, у якому, в тому числі, зазначається термін приведення засобів обліку їх власником за його рахунок у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку. У такому разі сторонами переглядається величина дозволеної потужності.

Згідно п. 6.21 Правил, у разі зниження споживачем протягом двох розрахункових періодів середньої фактичної величини споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії до рівня, який нижче мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку (а саме, значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами засобів обліку менше значення обсягу електричної енергії, визначеного як добуток навантаження електроустановок на мінімально допустимому рівні завантаження схеми обліку на тривалість визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів протягом розрахункового періоду), електропередавальна організація (постачальник електричної енергії) має висунути вимогу до власника цих засобів обліку щодо приведення розрахункового обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів (якщо таке зниження споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії не передбачено проектними рішеннями).

До закінчення одного повного розрахункового періоду з дня надання такої вимоги вперше розрахунки за спожиту електричну енергію проводяться за показами встановлених засобів обліку. Після закінчення цього терміну та за умов, що розрахунковий облік належить споживачу та не був приведений у відповідність до вимог нормативно-технічних документів, обсяг спожитої електричної енергії розраховується, виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку та визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів.

Встановлено, що зазначений Акт з вимогою від 10.08.11 року складений в порядку п.п. 3,4, 6.21 Правил, але він не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не містить конкретних посилань щодо того, у чому саме полягає невідповідність засобу обліку нормативно-технічним вимогам та яким саме способом, або що саме має вчинити позивач (яке порушення усунути), щоб задовольнити прагнення відповідача.

Також Акт не містить зазначення щодо того, який саме засіб обліку або його складова в розумінні п. 1.2 Правил (трансформатор струму, лічильник, тощо) є предметом зауважень, а отже і визначати приналежність його власника не має доцільним.

Оскільки вищезазначений акт не встановлює факту невідповідності стану обліку конкретним вимогам нормативно-технічних документів та не містить конкретних вимог до позивача щодо приведення засобу обліку у відповідність із цими нормами, він не може бути підставою в розумінні п.п.3.4,6.21Приавл до нарахування додаткового до показів приладу обліку обсягу спожитої електричної енергії, виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку та визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів.

Судова колегія вважає безпідставними доводи представника в судовому засіданні, що для з'ясування змісту цих вимог позивач має звернутися за роз'ясненнями до відповідача, оскільки такого обов'язку вимогами Правил не передбачено.

Разом з тим, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, не дослідив зміст та обґрунтованість обраного позивачем способу захисту у вигляді зобов'язання відповідача здійснити перерахунок за спожиту електричну енергію за період квітень-вересень 2012 року із встановленням певних обсягів використання електричної енергії на певні розрахункові періоди, що не призводить до захисту або відновлення права позивача, оскільки є вимогою про встановлення фактів певного обсягу споживання електричної енергії за конкретні розрахункової періоди.

Отже обраний позивачем спосіб не є належним способом захисту в розумінні ст.20 ГК України, ст.16 ЦК України, оскільки не передбачений законом та не призводить до відновлення порушеного права.

Рішення в цій частині підлягає скасуванню, а позовні вимоги - залишенню без задоволення.

Висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача зарахувати в рахунок оплати за спожиту електричну енергію за майбутній період переплату в сумі 28961,00 грн. також є вірним, але за мотивами недоведеності існування переплати у спірній сумі саме на момент розгляду справи по суті, оскільки відповідно до вимог п. 7 Додатку № 4 до Договору "Порядок розрахунків" та вимог.п.6.11 Правил, під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередньому та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період.

Доказів того, що на час звернення із таким позовом до суду у позивача існувала переплата саме в такій сумі та вона не була врахована відповідачем за поточний розрахунковий період - позивачем не надано.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 07.05.2013 року у справі № 908/857/13-г через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи підлягає скасуванню в частині зобов'язання відповідача здійснити на користь позивача перерахунок за спожиту електричну енергію за період квітень-вересень 2012 року, а також в частині розподілу судових витрат. В скасованій частині слід прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок за спожиту електричну енергію за період квітень-вересень 2012 року та зарахування переплати в сумі 28 961,00грн. в рахунок майбутніх платежів відмовити. В іншій частині рішення слід залишити без змін.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог, у зв'язку з чим з позивача на користь відповідача слід стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 573,50грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 07.05.2013 року у справі № 908/857/13-г задовольнити.

Скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 07.05.2013 року у справі № 908/857/13-г в частині зобов'язання ВАТ "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя здійснити на користь Публічного акціонерного товариства "Трест "Запоріжалюмінбуд", м. Запоріжжя перерахунок за спожиту електричну енергію за період квітень-вересень 2012 року та в частині розподілу судових витрат.

В скасованій частині прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Трест "Запоріжалюмінбуд", м. Запоріжжя про зобов'язання ВАТ "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя здійснити на користь Публічного акціонерного товариства "Трест "Запоріжалюмінбуд", м. Запоріжжя перерахунок за спожиту електричну енергію за період квітень-вересень 2012 року.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2012 року у справі №5009/4056/12 - залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Трест Запоріжалюмінбуд" (вул. Північне шосе, буд. 3, м. Запоріжжя, 69006, ЄДРПОУ 01239648) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (вул.Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035, ЄДРПОУ 00130926) судовий збір у сумі 573,50грн .

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Стойка О.В.

Судді Діброва Г.І.

Чернота Л.Ф.

Надр.5 прим.

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС