Рішення № 33009925, 13.08.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/76/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2013 Справа № 908/2556/13

За позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Шевченківського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69071, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, 9)

до Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1

про стягнення суми 1390,23 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Добровольська К.В. (дов. №4105/27 від 18.06.2013 р.);

Від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення 1390,23 грн., із яких: 1313,51 грн. основний борг за договором № 345059 від 01.01.2007р., пеня 63,92 грн., 3% річних 12,80 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.07.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №908/2556/13, справі присвоєно номер провадження 20/76/13, справу призначено до розгляду на 13.08.2013 р.

13.08.2013р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві. Вимоги мотивовано тими обставинами, що в період грудень 2012р., січень - квітень 2013р. позивач згідно з умовами договору відпустив відповідачу теплову енергію на суму 1635,92 грн., яка оплачена відповідачем лише частково, внаслідок чого заборгованість складає 1313,51 грн. За неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачу нарахована пеня, 3% річних за період порушення грошового зобов'язання. Вимоги обґрунтовано ст.ст.11, 15, 16, 96, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст.1, 2, 20, 193, 179, 230, 232, 275, 276 ГК України, умовами договору, приписами ст.ст.24,25 Закону України «Про теплопостачання», Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007р. №1198, ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідач у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином: ухвала про порушення провадження у справі направлена на адресу, вказану в позовній заяві та договорі, була отримана відповідачем особисто 01.08.2013р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача не надійшло.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007 р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Шевченківського району (Теплопостачальна організація, позивач у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Споживач, відповідач у справі) укладений договір № 345059 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов`язався відпускати теплову енергію в гарячій воді споживачу, а відповідач (споживач) -прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (п.1.1).

В подальшому сторонами укладалися додаткові угоди: №1 від 01.08.2008р., №2 від 04.04.2011р., №3 від 31.08.2011р., якими вносилися зміни до договору.

Відповідно до п.10.1 договір набуває чинності з 01 січня 2007 р. і діє до 01 січня 2008 р. Згідно з п. 10.2 договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідації однієї із сторін. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору (п. 10.4 договору).

Доказів припинення у встановленому порядку договору № 345059 від 01.01.2007р. суду не надано, отже договір є діючим.

Згідно з п.3.2.6. договору відповідач зобов'язався виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Розділом 6 договору встановлено порядок здійснення розрахунків за теплову енергію. Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків (додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2). Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3). Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію (п. 6.4). При наявності приладів комерційного обліку -обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді (п. 6.5). Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (п. 6.7). Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним -дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів) (п. 6.7.1). У разі неотримання акту теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.7.2).

Із матеріалів справи слідує, що позивач в період: грудень 2012р., січень - квітень 2013р. відповідно до умов договору постачав відповідачу теплову енергію. Акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період на загальну суму 1635,92 грн. підписані споживачем без зауважень (а.с.22-26). Згідно з банківською випискою від 10.04.2013р. відповідач сплатив суму 400 грн., з яких частина коштів зарахована в рахунок погашення існуючої заборгованості за попередній період. На погашення боргу за вказаний спірний період, а саме: за грудень 2012р., спрямовано 322,41 грн. Таким чином, на час розгляду спору заборгованість відповідача за отриману теплову енергію у грудні 2012р. - квітні 2013р. складає 1313,51 грн. (1635,92-322,41).

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.ст.11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно з ч.1 ст.275, ч.6 ст.276 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За приписами ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач своїм правом щодо надання суду письмового відзиву на позов не скористався, викладені в ньому обставини не спростував. Доказів перерахування суми боргу в розмірі 1 313,51 грн., яка залишилася несплаченою, станом на момент вирішення спору суду не представлено.

Таким чином, вимоги про стягнення вказаної суми основного боргу за теплову енергію, поставлену у спірний період, є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 63,92 грн., нараховану згідно з розрахунком за кожним неоплаченим актом/рахунком, за загальний період з 21.01.2013 р. по 22.07.2013 р.

Згідно з ст.ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У пункті п.7.2.8 укладеного між сторонами договору встановлено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до встановленого терміну, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення зобов'язання відповідачем є доведеним і вимоги про стягнення пені заявлено обґрунтовано. Перевіривши доданий до позову розрахунок, судом встановлено, що в ньому допущено арифметичні помилки, в тому числі невірно визначену кількість днів у 2013 році (взято 365 замість 366 днів) при розрахунку пені за актом за грудень 2012р., тому до стягнення підлягає сума 63,84 грн. пені.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 12,80 грн. за період з 21.01.2013 р. по 22.07.2013 р. включно.

Перевіривши розрахунок 3%, суд визнав його правильним, сума 12,80 грн. розрахована вірно та підлягає стягненню.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача повністю стягується судовий збір, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69006, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957код ЄДРПОУ 32121458) суму 1 313 (одна тисяча триста тринадцять) грн. 51 коп. основного боргу, суму 63 (шістдесят три) грн. 84 коп. пені, суму 12 (дванадцять) грн. 80 коп. -3% річних, суму 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 16.08.2013р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення (підписання) у повному обсязі.