Рішення № 33009793, 25.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.07.2013 Справа № 905/3819/13

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Поддубній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «Металург-Інвест», м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Азовмашпром», м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення заборгованості в розмірі 259795,28 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 234599,90 грн., 3 % річних в розмірі 289,23 грн., пеня в розмірі 1446,16 грн., штраф в розмірі 23459,99 грн.,

за участю представників:

від позивача: Луценко С.О., за довір. від 01.02.2013р.,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Металург-Інвест» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Азовмашпром» про стягнення заборгованості в розмірі 259795,28 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 234599,90 грн., 3 % річних в розмірі 289,23 грн., пеня в розмірі 1446,16 грн., штраф в розмірі 23459,99 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 509, 525, 526, 530, 610, 624, 625, 655, 712 Цивільного кодексу України, статей 173, 175, 181, 193, 222, 265 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором від 08 січня 2013 року №08/01-032. Зазначив, що відповідачем не повністю сплачена вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною. З урахуванням умов специфікації та корегування відпускних цін сума основного боргу становить 234599,90 грн.

Відповідно до пункту 5.2 договору позивачем нарахована пеня в розмірі 1446,16 грн. та штраф в розмірі 23459,99 грн.

Згідно із нормами статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 3 % річних у розмірі 289, 23 грн.

Загальна сума заборгованості становить 259795,28 грн.

23 липня 2013 року представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково, а саме, суму основного боргу в розмірі 189464,20 грн., штрафу в розмірі 17455, 35 грн., пені в розмірі 1076,01 грн., 3 % річних в розмірі 215,20 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог заперечував та зазначив, що позивачем безпідставно проведено збільшення вартості товару на 12%, що суперечить пункту 5.4 договору. Також відповідач вважає, що для нарахування неустойки та 3% річних має бути використана вартість товару без урахування ПДВ.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, але 23 липня 2013 року через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із відпусткою представника.

Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Відповідно до пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2012року №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними в матеріалах справи документами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2013 року між Приватним підприємством «Металург-Інвест» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Азовмашпром» (Покупець) укладений договір № 08/01-032 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця металопродукцію (далі - товар) в строки та на умовах, встановлених в договорі, а Покупець зобов'язується оплатити вартість товару та прийняти його згідно із умовами договору (пункт 1.1 договору).

Умовами договору сторони визначили предмет договору, умови та строки поставки товару, суму договору та порядок розрахунків, прийомку та передачу товару, відповідальність сторін та строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Відповідно до пункту 1.2 договору ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та номенклатура товару, який поставляється - згідно доданих специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно із пунктом 1.3 договору факт поставки товару за цінами, в кількості, асортименті, сортаменті та номенклатурі, які вказані в чинному договорі та/або в видаткових/залізничних накладних, або факт оплати рахунку-фактури визначає взаємну згоду Постачальника та Покупця з умовами поставки та умовами оплати товару (якщо вони вказані в рахунку-фактурі Постачальника), та також є підтвердженням факту отримання Покупцем від Постачальника рахунку-фактури для оплати товару, який Постачальник поставляє/поставив.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що поставка товару здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів від дати підписання Специфікацій, шляхом відвантаження товару, автотранспортом або самовивозом зі складу Постачальника відповідно з умовами поставки, узгоджених сторонами.

Право власності на товар, а також усі пов'язані з ним ризики переходять від Постачальника на Покупця з моменту передачі товару Покупцю (пункт 2.7 договору).

Відповідно до пункту 2.8 договору разом з товаром Постачальник передає Покупцю по одному екземпляру наступних документів: видаткова накладна; акт прийому-передачі (за вимогою Покупця); копія сертифікату якості (за вимогою Покупця).

Представником позивача надані письмові пояснення, в яких зазначено, що при поставці товару відповідач не вимагав акт прийому-передачі та сертифікат якості, тому останні позивачем не надавались (а.с.39).

Згідно із пунктом 3.1 договору загальна сума договору, на момент його складання, становить 1000000,00 грн. (один мільйон гривен 00 коп.) з ПДВ.

Загальна сума цього договору становить загальну вартість поставленого товару, яка вказана у всіх рахунках-фактурах, які були виставлені Постачальником для оплати Покупцю за договором (пункт 3.2 договору)

Згідно із пунктом 3.3 договору оплата здійснюється в наступному порядку: Покупець зобов'язується здійснити оплату згідно умов, які вказані в доданих специфікаціях по кожній поставці товару, які є невід'ємною частиною договору.

У наявній в матеріалах справи Специфікації міститься інформація про найменування, кількість, ціну та строк оплати товару, яка підписана сторонами без заперечень та скріплена печатками підприємств.

Відповідно до Специфікації №4 від 17 квітня 2013 року, загальна вартість товару становить 209464,20 грн. з ПДВ; Покупець здійснює повний розрахунок до 12 травня 2013 року. У разі порушення вказаних строків оплати Постачальник залишає за собою право корегування відпускних цін на 12% від вказаних в специфікації (а.с.15).

На виконання умов договору позивачем був переданий у власність відповідача товар, що підтверджується видатковою накладною від 18 квітня 2013 року №465 на суму 209464,20 грн. (а.с.16).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткова накладна є первинним обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткової накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом особи, відповідальної за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: Ткаченко Є.А., який діяв на підставі довіреності №123 від 18 квітня 2013 року (а.с.29).

Представник відповідача у судовому засіданні 04 липня 2013 року не заперечував проти факту отримання товару на суму 209464,20 грн.

Окрім цього, відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар в розмірі 20000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №323 від 05 липня 2013 року на суму 10000,00 грн., №336 від 10 липня 2013 року на суму 10000,00 грн. (а.с.51-52).

Відповідач отримав товар, але у визначений у договорі строк за нього в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 травня 2013 року позивачем складений протокол №1 узгодження про розмір збільшення вартості металопрокату по договору №08/01-032 від 08 січня 2013 року, відповідно до якого у зв'язку з недодержанням строків оплати за поставлений металопрокат, позивачем збільшена відпускна ціна на металопрокат. Вартість відвантаженого металопрокату збільшується на 25135,70 грн. (двадцять п'ять тисяч сто тридцять п'ять гривень 70 коп.) з ПДВ (а.с.17). Внаслідок чого сума основного боргу становить 234599,90 грн.

Відповідно до пункту 5.3 договору у випадку порушення строків оплати зазначених в пункті 3.3 договору постачальник залишає за собою право коректування цін поставленого товару на + 18%.

Вартість за одиницю товару встановлюється на момент укладення (підписання) договору та може бути змінена за узгодженням сторін у випадку кон'юнктури ринку, вартості послуг перевезення, збільшення вартості електроенергії, ГСМ та інших цін та тарифів.

Узгодження про зміну цін на товар оформлюється шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (пункт 5.4 договору).

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Так, сторони в пункті 5.4 договору дійшли згоди, що узгодження про зміну цін на товар оформлюється шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Таким чином, сторони передбачили порядок внесення змін до договору зазначеним пунктом та надали даній умові договору статусу значної, а тому й обов'язкової для виконання сторонами.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи додаткової угоди про зміну цін на товар сторонами не складено.

Посилання позивача на протокол узгодження про розмір збільшення вартості металопрокату за договором відповідно до умов Специфікації від 17 квітня 2013 року, яким на його думку внесені зміни щодо ціни металопрокату, судом до уваги не приймаються, оскільки зміни вартості товару не оформлені належним чином згідно умов договору (пункт 5.4).

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню основна сума заборгованості в розмірі 189464,20 грн.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1446,16 грн., штрафу в розмірі 23459,99 грн. та 3 % річних в розмірі 289,23 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до пункту 5.2 договору за прострочення строків оплати товару, встановлених в цьому договорі та додатках до нього, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 2,0% від суми даного договору за кожен день прострочення. Крім сплати пені Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару у вказані в цьому договорі та додатках до нього строки.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Перевіривши арифметичний розрахунок суми штрафу, суд визнає його невірним, оскільки позивачем невірно зазначена сума основного боргу. За розрахунком суду сума 10% штрафу становить 20946, 42 грн.

Як вбачається з розрахунку, наявного в матеріалах справи, позивачем нарахована пеня в розмірі 1446,16 грн.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Також, відповідно до приписів Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за період з 13 травня 2013 року по 27 травня 2013 року на суму заборгованості 209464,20 грн., суд визнає його невірним. За розрахунком суду сума пені за період з 13 травня 2013 року по 27 травня 2013 року на суму заборгованості в розмірі 209464,20 грн. становить 1291,22 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за період з 13 травня 2013 року по 27 травня 2013 року на суму заборгованості 209464,20 грн., суд визнає його невірним. За розрахунком суду розмір 3% річних за період з 13 травня 2013 року по 27 травня 2013 року становить 258,24 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, пропорційно відношенню розміру задоволених вимог до розміру первісних, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Металург-Інвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Азовмашпром» про стягнення заборгованості в розмірі 259795,28 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 234599,90 грн., 3 % річних в розмірі 289,23 грн., пеня в розмірі 1446,16 грн., штраф в розмірі 23459,99 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Азовмашпром» (87523, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Монтажна, 5, розрахунковий рахунок в матеріалах справи відсутній, код ЄДРПОУ 38349378) на користь Приватного підприємства «Металург-Інвест» (49000, м.Дніпропетровськ, вул. 152-ї Дивізії, 3 к.522, розрахунковий рахунок в матеріалах справи відсутній, код ЄДРПОУ 38300217) заборгованість в розмірі 189464 (сто вісімдесят дев'ять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн., 20 коп., 3% річних у розмірі 258 (двісті п'ятдесят вісім) грн., 24 коп., пеню в розмірі 1291 (одну тисячу двісті дев'яносто одну) грн., 22 коп., штраф в розмірі 20946 (двадцять тисяч дев'ятсот сорок шість) грн., 42 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Азовмашпром» (87523, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Монтажна, 5, розрахунковий рахунок в матеріалах справи відсутній, код ЄДРПОУ 38349378) на користь Приватного підприємства «Металург-Інвест» (49000, м.Дніпропетровськ, вул. 152-ї Дивізії, 3 к.522, розрахунковий рахунок в матеріалах справи відсутній, код ЄДРПОУ 38300217) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 (чотири тисячі двісті тридцять дев'ять) грн. 20 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

У судовому засіданні 25 липня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 30 липня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява