Постанова № 33009577, 13.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року Справа № 5023/080/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Коробенка Г.П.

Куровського С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "ДІНКС" Філатової В.К.

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2013р. по справі № 5023/080/12 про визнання банкрутом ТОВ "ДІНКС", -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2012 р. за заявою боржника - ТОВ "ДІНКС" порушено провадження по справі № 5023/080/12 про банкрутство ТОВ "ДІНКС", на підставі ст.ст.8, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за загальною процедурою.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Харківської області від 13.02.2012 р. по справі № 5023/080/12 зобов'язано ТОВ "ДІНКС" кредитора у 10-ти денний термін подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном ТОВ "ДІНКС", призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Філатову В.К., яку зобов'язано скласти реєстр кредиторів та провести збори кредиторів, призначено попереднє засідання на 27.03.2012 р.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Харківської області від 11.04.2012 р. затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "ДІНКС" в сумі 72000,00 грн.

Постановою господарського суду Харківської області від 23.05.2012 р. по справі № 5023/080/12 боржника - ТОВ "ДІНКС" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Філатову В.К.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2012 р. /суддя Дзюба О.А./ затверджено звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс банкрута, боржника - ТОВ "ДІНКС" - ліквідовано, провадження по справі № 5023/080/12 припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2013р. /судді : Здоровко Л.М., Плахов О.В., Шутенко І.А./ ухвалу господарського суду Харківської області від 21.11.2012 р. скасовано, провадження по справі № 5023/080/12 припинено, як таке, що порушено безпідставно.

В касаційній скарзі ліквідатор ТОВ "ДІНКС" Філатова В.К. просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р., посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційної інстанції постановлено судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити до господарського суду першої інстанції, на стадію ліквідаційної процедури.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Провадження по даній справі про банкрутство здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( в редакції, чинній до 18 січня 2013 р.).

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

До господарського суду Харківської області 23.07.2012 р. надійшов звіт ліквідатора боржника Філатової В.К. та ліквідаційний баланс ТОВ "ДІНКС", який був уточнений станом на 21.11.2012 р. Також, ліквідатором наданий суду реєстр вимог кредиторів ТОВ "ДІНКС", запити до відповідних органів щодо майна боржника, дані інвентаризації, із яких вбачається, що у боржника відсутні будь-які активи, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги кредитора - ПП "Спрут" в сумі 72 000,00 грн., а грошові вимоги ДПІ у Святошинському районі м.Києва в сумі 5260,00 грн. є задоволеними, у зв"язку із сплатою вказаних коштів учасником ТОВ "ДІНКС" гр. Зуєвим С.М., відповідно до ст.ст.50,52 Закону України "Про господарські товариства" (т.2, а.с.100-166, т.3, а.с.59).

Затверджуючи звіт ліквідатора боржника Філатової В.К., ліквідаційний баланс ТОВ "ДІНКС" та припиняючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи свідчать про те, що ліквідатором боржника проведено у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку ліквідаційну процедуру банкрута, здійснювались активні дії, спрямовані на пошук майна боржника, що підтверджується запитами до відповідних органів, ліквідатором боржника складено ліквідаційний баланс ТОВ "ДІНКС" та звіт, які свідчать про те, що на час завершення ліквідаційної процедури, майно і грошові кошти у банкрута відсутні, а отже, погашення кредиторських вимог є неможливим, і матеріали справи свідчать про те, що дії ліквідатора відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що провадження по справі про банкрутство ТОВ "ДІНКС", за заявою боржника, порушено безпідставно, без надання необхідних доказів неплатоспроможності боржника та доказів наявності безспірних кредиторських вимог до боржника.

Так, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що провадження по справі про банкрутство за заявою боржника порушується, відповідно за ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" або за ч.5 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як було встановлено судом апеляційної інстанції, при зверненні із заявою до суду про порушення справи про банкрутство ТОВ "ДІНКС" не було дотримано ні вимог ч.5 ст.60, ч.4 ст.105, ч.ч.1, 3 ст.110, ч.1 ст.111 ЦК України щодо ліквідації підприємства боржника, що є передумовою при зверненні з заявою про порушення справи за ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ні вимог ч.5 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при зверненні з заявою про порушення справи про банкрутство за загальною процедурою.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "ДІНКС" подано заяву про порушення справи про банкрутство, на підставі ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і провадження по справі про банкрутство ТОВ "ДІНКС" порушено за загальною процедурою (т.1, а.с.4-8).

Пунктом 5 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами; орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство; при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, звертаючись до суду з відповідною заявою, боржник повинен надати докази в підтвердження його неплатоспроможності (ч. 3 ст. 6 Закону) або загрози неплатоспроможності (ч. 5 ст. 7 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Відповідно до вимог чинного законодавства, при наявності загрози неплатоспроможності боржника, тобто коли оплата вимог одного або декількох вимог кредиторів призведе до неможливості виконання зобов'язань перед іншими кредиторами, для звернення боржника до суду достатньо лише факту порушення щодо нього виконавчого провадження.

Дотримання трьохмісячного строку в цьому випадку не вимагається, проте, на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози.

Боржник не повинен доводити свою неплатоспроможність лише в єдиному випадку - при зверненні до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки в такому випадку має місце неоплатність, яку встановлює сам боржник в процесі ліквідації.

Переглядаючи в апеляційному порядку справу про банкрутство ТОВ "ДІНКС" Харківським апеляційним господарським судом було встановлено, що в порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ТОВ "ДІНКС" не надано суду доказів в підтвердження неплатоспроможності, а саме: відсутні докази наявності судових рішень про стягнення на користь кредиторів з ТОВ "ДІНКС" заборгованості, відсутні докази наявності виконавчого провадження за відповідними рішеннями суду та докази примусового стягнення заборгованості з боржника органами ВДВС.

Таким чином, заява ТОВ "ДІНКС" про порушення справи про банкрутство подана без дотримання вимог ч.3 ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, згідно з ч.2 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява боржника повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником; розмір заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування по податках і зборах (обов'язкових платежах); розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплати авторської винагороди; відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості; найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника.

Також, відповідно до ч.3 вищевказаної статті Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви боржника додаються, зокрема: рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду з заявою, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті; бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства-боржника; перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Як вбачається із матеріалів справи, в заяві про порушення справи про банкрутство ТОВ "ДІНКС" зазначено, що кредиторська заборгованість підприємства боржника складає 483 930,40 грн. (т.1, а.с.5), проте, в подальшому, ухвалою господарського суду Харківської області від 11.04.2012 р. затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "ДІНКС" з загальною сумою кредиторських вимог в розмірі 72 000,00 грн. (т.2, а.с.29).

Згідно ст.22 Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" (станом на час звернення із заявою до суду про порушення справи про банкрутство ТОВ "ДІНКС" ) місячний розмір заробітної плати з 01.12.2011 р. становив 1004 гривні.

Таким чином, визнані кредиторські вимоги ПП "Спрут" в сумі 72 000,00 грн. до боржника становлять суму значно меншу, ніж трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, передбачених ст.6 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", необхідних для порушення справи про банкрутство (1004 Х 300 = 301200).

Крім того, на підтвердження вказаних грошових вимог ПП "Спрут" надало суду лише визнану претензію від 20.06.2011 р. та акти звірки, станом на 01.06.2011 р., про що зазначено в ухвалі попереднього засідання господарського суду Харківської області від 11.04.2012 р. (т.2, а.с.28).

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" визнана претензія не є виконавчим документом, а отже, грошові вимоги, які підтверджуються визнаною претензією не можуть слугувати підставою для порушення провадження по справі про банкрутство.

Переглянувши справу в апеляційному порядку, відповідно до ст.ст.99-101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про скасування ухвали господарського суду Харківської області від 19.07.2012 р. про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу банкрута, і припинення провадження по справі про банкрутство ТОВ "ДІНКС" , на підставі п.6 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як такої, що постановлена з порушеннями вимог Закону.

Відповідно до п.36 Постанови Пленуму "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. N 15 Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції, переглянувши справу в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.ст.99-101 ГПК України, належним чином дослідивши обставини справи та наявні у справі докази, дійшов до обґрунтованого висновку про те, що оскільки справа про банкрутство ТОВ "ДІНКС" порушена безпідставно, за відсутності будь-яких доказів безспірних кредиторських вимог та доказів неплатоспроможності боржника, то вона підлягає припиненню, на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2013р. по справі № 5023/080/12 відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи і підстав для її скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній апеляційній постанові.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "ДІНКС" Філатової В.К. залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2013р. по справі № 5023/080/12 залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Коробенко Г.П.

Куровський С.В.