Ухвала суду № 33009537, 12.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 серпня 2013 року Справа № 909/192/13-г

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівАкулової Н.В., Алєєвої І.В.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Прикарпаття"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 р. (головуючий суддя Краєвська М.В., судді: Галушко Н.А., Орищин Г.В.)у справі909/192/13-г Господарського суду Івано-Франківської областіза позовомГринів Наталії ВасилівнидоПублічного акціонерного товариства "Прикарпаття"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської областіпровизнання недійсним рішення засідання наглядової ради, оформленого протоколом від 05.02.2013 р. та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2013 р. у справі № 909/192/13-г (суддя Кобрин О.М.) позовні вимоги Гринів Наталії Василівни (із врахуванням заяви про зміну предмета позову б/н від 06.03.2013 р.) задоволено повністю. Визнано недійсним рішення наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Прикарпаття", оформлене протоколом від 05.02.2013 р. та скасовано державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, від 07.02.2013 р., № реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 11211070008000631, здійснених на підставі протоколу наглядової ради ПАТ "Прикарпаття" (і.к. 02970197) від 05.02.2013 р.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 р. рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2013 р. у справі №909/192/13-г в частині задоволення позову Гринів Наталії Василівни про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, від 07.02.2013 р., № реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 121 107 0008 000631, здійснених на підставі протоколу наглядової ради ПАТ "Прикарпаття" (і.к. 02970197) від 05.02.2013 р. скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено. В решті рішення місцевого суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, постанову суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу та додані до неї документи, встановила наступне.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Тобто, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті.

Згідно з положеннями частини другої статті 1115 та частин першої та другої статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.

Скаржник стверджує про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

При цьому, як вбачається з касаційної скарги, остання містить посилання на ст. ст. 1, 33, 34 ГПК України, однак скаржником не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального права чи процесуального судами попередніх інстанцій з урахуванням встановлених попередніми судами фактичних обставин справи.

Натомість, скаржник в касаційній скарзі стверджує, що при вирішенні даного спору суди попередніх інстанцій дійшли хибного висновку про належність наявних в матеріалах справи доказів, наданих на підтвердження позовних вимог, зокрема щодо неналежності повідомлення членів наглядової ради Гриніва В.М., Болехівського М.Д., та фактично просить суд касаційної інстанції додатково перевірити такі докази.

При цьому судова колегія відзначає, що касаційна інстанція в силу наданих їй повноважень не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Відповідно до п. 3.8. вказаної Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Згідно з п. 2 листа Вищого господарського суду України від 17.09.2012 р. № 01-06/1260/2012 "Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Скаржником у якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано квитанцію № 14 від 08.07.2013 р., у графі "Призначення платежу" якої зазначено: "22030004, Суд. збір симв. зв. 254, пункт 2.5".

Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаної квитанції не містить відомостей про те, по якій саме справі сплачено судовий збір.

З огляду на викладене, додану до касаційної скарги квитанцію № 14 від 08.07.2013 р. не можна вважати належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.

За таких обставин подана касаційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.

Керуючись статтями 86, 111, пунктами 4, 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Повернути Публічному акціонерному товариству "Прикарпаття" касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 р. у справі № 909/192/13-г та додані до неї документи без розгляду.

Повернути з Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, 22030004, код отримувача: 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, рахунок 31211254700007) на користь Публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" (782000, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Карпатська, 71-А, код 02970197) 802 (вісімсот дві) грн. 90 коп. судового збору, сплаченого квитанцією № 14 від 08.07.2013 р.

.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіН.В. Акулова І.В. Алєєва