Рішення № 33008692, 06.08.2013, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/4009/13-ц

№ производства 2/646/1263/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2013 року Червонозаводський районний суд м. Харкова, у складі:

головуючого судді - Шелест І.М.,

При секретарі - Семеновій А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі -ПАТ "ВіЕйБі Банк") до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованності за кредитним договором № 1824/08 від 28.08.2008 року, та зустрічну позовну заяву - ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного Товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", третя особа ОСОБА_2 про визнання договору поруки від 28.08.2008 року припиненим,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, який в подальшому уточнив, в обґрунтування якого зазначив, що 28.08.2008 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 1824/08, згідно якого останній надано грошові кошти (кредит) у сумі 18000 євро, з кінцевим строком їх погашення 28.08.2033 року та сплатою щомісячних процентів за користування кредитними коштами в розмірі 12,5 % річних.

Згідно умов кредитного договору, ОСОБА_2 повинна була здійснювати погашення заборгованості щомісяця шляхом зарахування на особистий рахунок суми щомісячних платежів.

При цьому, в якості забезпечення виконання позичальником своїх договірних зобов'язань за кредитним договором, 28.08.2008 року між позивачем та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 був укладений договір поруги, згідно якого ОСОБА_3 поручився перед кредитором за виконання позичальником у повному обсязі узятих на себе кредитних зобов'язань та взяв на себе солідарну з боржником відповідальність за їх невиконання.

У подальшому, а саме 13.11.2008 року між кредитором ПАТ «ВіЕйБі Банк» та позичальником ОСОБА_2 була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору № 1824/08 від 28.08.2008 року, якою змінено розмір процентної ставки за користування позичальником кредитними коштами в сторону її збільшення - з 12,5 % до 16,5 % річних.

У зв'язку з тим, що відповідачами свої зобов'язання за вказаним кредитним договором та договором поруки належним чином не виконувалися, на їхню адресу позивачем були надіслані листи претензії про наявність заборгованості та вимогою її погашення. Відповідачі на попередження не відреагували, умови кредитного договору належним чином не виконали, у зв'язку з чим, враховуючи уточнені позовні вимоги, відповідачі станом на 24.05.2013 року мають заборгованість у розмірі 220 441,14 грн., яку позивач просить стягнути, а також просить стягнути понесені судові витрати у сумі 1 820,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним вимоги в повному обсязі й наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечував, просив відмовити повністю в задоволені позову, а також надав до суду заперечення в яких вказав, що при укладені кредитного договору за користування кредитними коштами була встановлена щомісячна сплата процентів у розмірі 12,5 % річних.

13.11.2008 року додатковою угодою № 1 до кредитного договору № 1824/08 від 28.08.2008 року була збільшена процентна ставка за користування кредитними коштами до 16,5 % і у подальшому зазначена кредитна заборгованість, як і всі інші нарахування за вказаним кредитним договором здійснювались банком, виходячи з процентної ставки 16,5 % річних, на підвищення якої вона згоди не надавала.

Крім того, як відповідач вказує, 09.02.2011 року нею на адресу позивача направлена заява, в якій остання просила банк встановити процентну ставку по кредиту на рівні 12,5 % річних, відповідь на заяву відповідачем отримано не було, у зв'язку з чим у неї були підстави вважати, що її пропозиція прийнята, а тому, як на її думку є незаконним нарахування банком за вказаним кредитним договором процентної ставки у розмірі 16,5 % річних.

Також, ОСОБА_2 не погоджувалась з вимогою банку про солідарне стягнення з відповідачів судових витрат, з підстав того, що таке стягнення не передбачене чинним законодавством.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечував.

Крім того, ним подана до суду зустрічна позовна заява до ПАТ «ВіЕйБі Банк» про визнання договору поруки припиненим.

В обґрунтування зустрічного позову вказав, що з січня 2009 року ОСОБА_2 не виконуються умови кредитного договору, за яким він є поручителем, але про даний факт невиконання умов кредитного договору йому стало відомо з моменту отримання копії позовної заяви та копії ухвали суду про відкриття провадження по справі за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, тобто зі спливом двох років, що є підставою для припинення дії договору поруки, на підставі того, що протягом 6 місяців, від дня настання строку виконання основного зобов'язання банком не пред'явлено вимогу про сплату заборгованості до поручителя.

У зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом просить суд визнати договір поруки укладений між ним та ПАТ «ВіЕйБі Банк» припиненим та стягнути суму сплаченого судового збору.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «ВіЕйБі Банк» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.08.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 1824/08. Відповідно до умов даного кредитного договору позивачем відповідачу ОСОБА_2 було надано у тимчасове користування грошові кошти (кредит) у розмірі 18000 євро 00 євроцентів із строком користування до 28.08.2033 р. з оплатою процентної ставки 12,5% річних, яка в подальшому на підставі додаткової угоди № 1 від 13.11.2008 року була збільшена до 16.5 % річних.

Відповідно до п. 1.6. кредитного договору, з метою забезпечення виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір поруки від 28.08.2008 року. За вказаним договором поруки ОСОБА_3 солідарно відповідає перед позивачем за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором № 1824/08 від 28.08.2008 року.

Відповідно до статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Свої зобов'язання за вказаним кредитним договором позивач виконав у повному обсязі, надавши відповідачеві ОСОБА_2 кредит у сумі 18000 євро.

Згідно з п.2.5.1. кредитного договору, було встановлено обов'язок відповідача щомісячно, до дати, встановленої в графіку поповнювати поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку , безготівковим перерахуванням у сумі , не меншій суми чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів та інших платежів, встановлених у графіку.

Відповідно до п.4.5. кредитного договору за несвоєчасне повне або часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, відповідач сплачує штраф у розмірі 20 % від суми неповерненого кредиту та /або несплачених процентів.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором № 1824/08 від 28.08.2008 року, а відповідач ОСОБА_3 за договором поруки належним чином не виконували. У зв`язку з чим відповідачам були надіслані листи з повідомленням про наявність заборгованості та вимогами її погасити. Проте відповідачі продовжують не виконувати умови кредитного договору належним чином.

У зв'язку із вказаними порушеннями станом на 24.05.2013 року, з урахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості, за кредитним договором № 1824/08 від 28.08.2008 року утворилася заборгованість, яка складається: з заборгованості за кредитом 17 956,02 євро; заборгованості по процентам за користування кредитом 2 659,05 євро і відповідно до курсу НБУ 10,329354 на 24.05.2013 року становить 212 940,36 грн.; а також штрафу за несвоєчасне погашення кредиту 5 121,45 грн.; заборгованості по сплаті щомісячної комісії 2 379,33 грн., що загалом складає 220 441,14 грн. і підлягає стягненню солідарно з відповідачів.

Також, матеріали справи містять копію додаткової угоди № 1 до договору № 1824/08 від 28.08.2008 року, згідно умов якої за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 16,5 % річних, яка підписана банком та позичальником, таким чином доводи відповідача ОСОБА_2, стосовно того, що своєї згоди на підвищення процентної ставки вона не надавала у даному випадку не мають місця.

Крім того, як зазначено відповідачем ОСОБА_2, нею було акцептовано пропозицію позивачу укласти договір (оферту) про встановлення розміру плати за користування кредитними коштами на рівні 12,5 % річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Положення ч. 1 ст. 639 ЦК України вказують, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Діюче законодавство передбачає обов'язковість письмової форми для договорів, які випливають з кредитних правовідносин.

Ч. 1 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), що встановлено ч. 2 ст. 207 ЦК України.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що з доводів відповідача ОСОБА_2 не знайшлося належного підтвердження факту прийняття банком пропозиції, щодо встановлення розміру плати за користування кредитними коштами на рівні 12,5 % річних, а тому суд, вказаний довод відповідача не бере до уваги.

Як вбачається з матеріалів справи, договір укладений в належній (письмовій) формі, містить дані про досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов, належним чином посвідчений сторонами.

Відмовляючи у задоволені зустрічного позову, суд виходив з наступного.

Як спосіб забезпечення виконання зобов'язання за даним кредитним договором, було укладено між банком та ОСОБА_3 договір поруки від 28.08.2008 року.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки ОСОБА_3 поручається перед банком за неналежне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, повернути до 28.08.2033 року отриманий останньою кредит в сумі 18000 євро.

Згідно п. 1.3 договору поруки, дія договору закінчується повним виконанням зобов'язань за кредитним договором.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що договір поруки не може бути припинено, оскільки не припинилось забезпечене ним зобов'язання. Кінцевий строк виконання зобов'язання по кредитному договору визначений - 28.08.2033 року.

Суд не бере до уваги пояснення позивача за зустрічним позовом в тій частині, що порука припиняється, оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимогу поручителю, оскільки строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором не наступив. Такі пояснення позивача є необґрунтованими і оцінює їх як спробу уникнути відповідальності поручителем перед банком за неналежне виконання зобов'язань по кредитному договору позичальником.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України солідарному стягненню з відповідачів підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1700 грн. та витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду справи 120 грн.

Керуючись ч.1 ст. 207, 526, 530, 553, 554, 638, 639, 640 ЦК України, ст. ст. 10,11, 57, 58, 59, 60, 212, 214, 215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного Акціонерного Товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задовльнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та з ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" заборгованність за кредитним договором № 1824/08 від 28.08.2008 року в суммі 220441 (двісті двадцять тисяч чотириста сорок одну) грн. 14 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та з ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" судові витрати у розмірі 1820 грн.

У задовленні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного Товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про визнання договору поруки від 28.08.2008 року припиненим - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії. .

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м. Харкова.

СУДДЯ - І.М. Шелест