Рішення № 33008616, 29.11.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/1834/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2012 року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді -Холкіна Г. І.,

при секретарі -Жмак Е.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення,

встановив:

Позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приват банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки у розмірі - 13016,12 доларів США (за курсом 7,94 гривні за 1 долар відповідно до службового розпорядження НБУ №417/15 від 17 січня 2011 року розмір заборгованості, яка підлягала стягненню складала 103348 гривень 04 копійки в еквіваленті національної валюти України), судового збору у сумі 1034 гривень 86 копійок, витрат на інформаційне -технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень 00 копійок.

Свої вимоги мотивував тим, що 16.05.2007 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приват банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № SID0GA00000002, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 17783,56 доларів США зі сплатою відсотків за користування у розмірі 11, 04% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим строком повернення до 16.05.2011 року. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між позивачем та відповідачем 16.05.2007 року був укладений договір іпотеки № 1053, предметом іпотеки є - квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачу на праві власності.

Відповідачем умови кредитного договору не виконувались, а тому станом на 25.10.2010 року виникла заборгованість в сумі 103348 гривень 04 копійок, яка складається зі: заборгованості за кредитом -72868 гривень 40 копійок, заборгованості по відсотках за користування кредитом -16142 гривні 73 копійки, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -5398 гривень 01 копійка, та штрафів відповідно до умов договору 250 гривень 00 копійок, 4909 гривень 46 копійок.

21 грудня 2011 року зазначені позовні вимоги були задоволенні шляхом постановлення заочного рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим.

20 липня 2012 року заочне рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим по зазначеній цивільній справі було скасовано судом який його ухвалив у відповідності до вимог п.2 ч. 3 ст. 231 ЦПК України. Справа була призначена до розгляду в загальному порядку.

29.10.2012 року, представник позивача подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначила, що у зв'язку із порушенням відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором № SID0GA00000002 від 16.05.2012 року станом на 12.10.2012 року утворилась заборгованість в розмірі 24590, 95 доларів США (відповідно до службового розпорядження НБУ від 12.10.2012 року офіційний курс гривні до 1 долару США склав 7 грн. 99 коп.), яка складається з:

- заборгованості за кредитом -9177,38 доларів США, в гривневому еквіваленті - 73354,80 грн.;

- заборгованості по відсотках за користування кредитом -7202,71 доларів США, в гривневому еквіваленті - 57571,26 грн.;

- пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -6296,07 доларів США в гривневому еквіваленті - 50324,49 грн.;

- штрафів відповідно до умов договору (п.20договору іпотеки), штрафу фіксованої частина - 250 грн. (31,29 долар США), штрафу в розмірі 5 відсотків від суми позову - 1169,50 доларів США - в гривневому еквіваленті 9274,14грн.

Оскільки у добровільному порядку відповідач заборгованість не погашає, позивач вимушений звернутися до суду із позовом про звернення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором квартири, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також з наданням Приват банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Заявою про збільшення позовних вимог позивач додатково просив стягнути із відповідача судові витрати: судовий збір у розмірі 1966 грн. 39 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу в сумі 120 грн. 00 коп.

Протягом судового розгляду справи представники позивача позовні вимоги підтримували, з підстав викладених у позовній заяві, зазначали, що відповідач не виконувала зобов'язань, які передбачені укладеним між нею та позивачем договором, у зв'язку із чим на виконання пункту 17.6.1. ПАТ КБ «Приват банк» має право звернути стягнення на предмет іпотеки. Поясняли, що відповідачу Леоновій був наданий відповідний графік погашення заборгованості, із зазначенням періоду сплати щомісячного платежу в розмірі 474,97 доларів США з 15 по 20 числа кожного місяця. Прострочення за сплатами, а відповідно заборгованість за кредитним договором почала утворюватись із серпня 2009 року, відповідно до серпня 2009 року відповідач сплачувала належні платежі. Крім того, представники позивача також просили звернути увагу на рішення Апеляційного суду від 06 вересня 2011 року, яким було залишено без змін рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 19 травня 2011 року за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приват банк», ОСОБА_4, НБ України про визнання договорів кредиту та іпотеки недійсними, зобов'язання вчинити певні дії. Представник позивача Нозріна Т.Ю. наполягала на задоволенні ззбільшених позовних вимог, викладених у заяві від 29.10.2012 року.

Відповідач та її представник позовні вимоги визнали частково, вважали, що розрахунок заборгованості, наданий представниками позивача не відповідає відомостям, які містяться в оригіналах платіжних документів. Так, як зазначив представник відповідача ОСОБА_6 у відповідності до вимог пункту 33.2 кредитного договору відповідач повинна була сплачувати 474, 97 доларів США до 20 числа поточного місяця, проте відповідно до змісту копії квитанції від 19 червня 2007 року, відповідач ОСОБА_2 сплатила в рахунок погашення заборгованості замість належних сплаті 474,97 доларів - 500 доларів США, з яких позивач зарахував у рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту - 315 доларів США, та сальдо кредиту склало - 16685 доларів США. У липні місяці відповідач ОСОБА_2 внесла на рахунок сплачення заборгованості ту ж саму суму 500 доларів, проте сальдо кредиту знов склало суму меншу, ніж того очікувала відповідач, тобто 16 602 доларів, в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту зараховано 373 долари. Протягом розгляду справи відповідач та його представник надали суду копії платіжних квитанцій, підтверджуючих внесення коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, та пояснювали, що позов визнають в тій частині, які підтверджуються документально, надавали суду власний розрахунок заборгованості. Вважали, що саме неправильне нарахування заборгованості призвело до конфлікту банку та клієнта - ОСОБА_2 Крім того, відповідач та її представник пояснювали, що позивачем була безпідставно в односторонньому порядку змінена відсоткова ставка, та склала, починаючи з 03.10.2008 року, 13,08 % на рік. Із зміною відсоткової ставки відповідач не була згодна, та, як вона пояснює, не була проінформована про її зміну, оскільки змінила місце проживання. Про те, що необхідно повідомляти про зміну місця проживання банк вона не знала, та вважала, що банк особисто повинен дізнаватись про зміну місця проживання клієнтів, просила звернути увагу суду на відсутність в матеріалах справи повідомлення про отримання нею листа про зміну відсоткової ставки від 03.10.2008 року № 20.1.3.2/6-22855/840. Таким чином, відповідач та її представник визнали позов в частині заборгованості за кредитним договором в розмірі 7121, 06 доларів, та заборгованості по процентах в розмірі 1 179, 25 доларів, а всього 8 300, 31 доларів, у задоволенні інших вимог позивача, зокрема у стягненні комісії по договору, стягнення штрафу та пені просили відмовити, оскільки ці сплати не передбачені договором та документально не підтверджені.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що на підставі кредитного договору №SID0GA00000002 від 16 травня 2007 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приват банк» надало ОСОБА_2 кредит у розмірі 17 000,00 доларів США, а також у розмірі 783, 56 доларів США на сплату страхових платежів, строком до 16.05.2011 року (а.с.9-13). Договором визначено що за користування кредитом позичальник - ОСОБА_2 повинна сплачувати відсотки у розмірі 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 1,5 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,20 % від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу. Періодом сплати вважається період з «15» по «20» число кожного місяця.

Щомісяця в період сплати Позичальник повинен надавати Банку кошти у сумі 474,97 доларів США для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається з заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.

Згідно 4.1 При порушенні Позичальником зобов'язань із погашення кредиту, позичальник додатково сплачує Банку пеню у розмірі 0,15% від суми прострочення платежу за кожний день про строчки.

Крім того, судом встановлено, що у забезпечення виконання основного зобов'язання між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки № 105 від 16 травня 2007 року, предметом якого є квартира загальною площею 68,7кв.м., яка має АДРЕСА_1 та є її приватною власністю відповідача на підставі Рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 02.04.2007 року, та зареєстроване в Джанкойському МБРТІ та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Згідно даного договору Іпотекодержатель у разі невиконання основного зобов'язання набуває право звернення на предмет іпотеки (а.с.14-19).

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем (а.с. 197-199) заборгованість за кредитним договором станом на 12.10.2012 року склала 24590, 95долларів США (відповідно до службового розпорядження НБУ від 12.10.2012 року офіційний курс гривні до 1 долару США склав 7 грн. 99 коп.),та складається з:

- заборгованості за кредитом -9177,38 доларів США, в гривневому еквіваленті - 73354,80 грн.;

- заборгованості по відсотках за користування кредитом -7202,71 доларів США, в гривневому еквіваленті - 57571,26 грн.;

- пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -6296,07 доларів США в гривневому еквіваленті - 50324,49 грн.;

- штрафів відповідно до умов договору (п.20договору іпотеки), штрафу фіксованої частина - 250грн (31,29 долар США), штрафу в розмірі 5 відсотків від суми позову - 1169,50 доларів США. - в гривневому еквіваленті 9274,14грн.

Суд оцінює утворену заборгованість по кредитному договору, зважаючи на додаткову виписку по кредитному договору, додану до заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 201-203), яка містить розширені відомості щодо внесених коштів на рахунок погашення заборгованості з 16.05.2007 року по 12.10.2012 року, що була витребувана судом за клопотанням представника відповідача ОСОБА_6, а також приймаючи до уваги пояснення учасників процесу щодо неї. Так, як зазначили відповідач та її представник, претензій щодо нарахування коштів на рахунок заборгованості за кредитом до 18.06.2008 року вони не мають, проте починаючи з цієї дати, не зрозумілим для них стає напрямок зарахування сплачених коштів. Відповідач та її представник провели власний розрахунок, який міститься на а.с. 209, проте суд не може прийняти відомості, що містяться в ньому, як такі що відповідають дійсним обставинам справи, оскільки вони не підтверджені документально, та є такими що спростовуються іншими зібраними по справі доказами.

Проаналізувавши дані, що містяться у виписці по кредитному договору, суд доходить висновку щодо неналежності виконання, а за протягом часу й невиконання основного зобов'язання з боку відповідача - ОСОБА_2

Перед усім, неналежному виконанню зобов'язання відповідачем передувала зміна відсоткової ставки. Як вбачається зі змісту листу ПАТ КБ «Приват банк» від 03.10.2008 року № 20.1.3.2/6-22855/840 адресованого ОСОБА_2, банк змінив відсоткову ставку за кредитним договором, підвищивши її до 13,08 % на рік, запропонувавши дізнатись розмір нового щомісячного платежу звернувшись у відділення банку (а.с. 67). Як зазначалось раніше, відповідач пояснювала, що ця зміна відсоткової ставки є безпідставною та такою, що не ґрунтується на законі, проте суд не може прийняти цих доводів відповідача, як належних, оскільки рішення про підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, прийнято банком згідно умов договору та до прийняття Закону України № 661 від 12 грудня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», воно є правомірним та законним. Зазначений лист відправлений рекомендованим листом із повідомленням відповідно до відомостей реєстру № 184, який міститься на а.с. 65-66 від 29.10.2008 року, пояснення відповідача щодо неотримання листа у зв'язку із зміною місця проживання, не знайшли свого підтвердження, та навпаки спростовуються матеріалами справи.

Зі змісту згаданої раніше виписки по кредитному договору вбачається, що відповідач перестала вносити грошові кошти в рахунок погашення заборгованості саме з листопада 2008 року, тобто з моменту зміни відсоткової ставки в односторонньому порядку зі сторони банку.

Зважаючи на надані відповідачем пояснення щодо цього, зокрема відносно обов'язку банку слідити за зміною місця проживання своїх клієнтів, а також з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів, які б підтверджували намагання зі сторони відповідача оспорити збільшення відсоткової ставки, суд вважає її позицію такою, що має захисний характер, та є намаганням виправдувати порушення зобов'язань з її боку.

Проте, разом із тим, факт переривання внесення платежів у цей період підтверджує не тільки обізнаність відповідача про зміну відсоткової ставки, а й невиконання з її боку прийнятих на себе обов'язків по кредитному договору, так, відповідно до змісту виписки, відповідач не вносила коштів на рахунок заборгованості за кредитом протягом 5 місяців, тобто з листопада 2008 року по березень 2009 року, та в подальшому вносила кошти на рахунок заборгованості в розмірі меншому за потрібний, та порушуючи вимогу договору щодо терміну внесення належних сплат. Останній платіж на виконання зобов'язань за кредитним договором, був внесений відповідачем 13.11.2009 року, починаючи з грудня 2009 року та по теперішній час зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитом відповідачем не виконуються взагалі, що також підтверджується матеріалами справи, та не спростовувалось відповідачем та її представником в ході розгляду справи.

З огляду на наведене, судом встановлена неналежність виконання та невиконання основного зобов'язання за кредитним договором відповідачем ОСОБА_2 за наявності чого, суд має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України передбачає, що банк по кредитному договору зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст. ст. 526, 611 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином, згідно з умовами договору або з вимогами законодавства, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Разом з тим згідно з ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» - у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.35 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає боржнику письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи передбачена законодавством письмова вимога про усунення порушення виконання зобов'язань за кредитним договором була направлена позивачем 22.11.2012 року за №358 (а.с. 33). Отримання відповідачем вимоги 24.11.2010 року підтверджується копією поштового повідомлення (а.с. 34).Однак, протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя про усунення порушень у 30-денний строк з дня її отримання виконана не була.

Позивачем всі дії передбачені ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» були виконані, однак відповідач ОСОБА_2 у свою чергу протягом встановленого строку пред'явлену вимогу не виконала, і тому іпотекодержатель обґрунтовано просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру загальною площею 68,7кв.м., яка має АДРЕСА_1 та є приватною власністю відповідача.

Згідно зі ст.39 Закону України „Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленою ст.38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Приймаючи до уваги наведені раніше обставини, суд знаходить позовні вимоги ПАТ КБ «Приват банк» до ОСОБА_2 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в наслідку неналежного виконання прийнятого на себе зобов'язання обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.

Крім цього з відповідача слід стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі -1966 гривні 39коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі -120 грн. 00 коп.

Повний текст рішення виготовлений 04.12.2012 року.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 33, 35,39, 40 Закону України „Про іпотеку", ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення звернення - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 16.05.2007 року в розмірі 196555,46 грн., звернути стягнення на квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 16.05.2007 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» (49094, м. Дніпротеровськ, вул.. Набережна Перемоги 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приват Банк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з відповідача - ОСОБА_2 на користь позивача Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват банк» судовий збір у розмірі 1966 гривні 39 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 120 гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Г. І. Холкіна