Постанова № 33006759, 29.07.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 року о/об 10 год. 40 хв.Справа № 808/4708/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Колесникової С.Г., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 районного центру зайнятості м. Запоріжжя - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

до ОСОБА_2

про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 районного центру зайнятості м. Запоріжжя - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2, в якому позивач просить стягнути з останнього суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 318,92 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач звернувся до ОСОБА_1 районного центру зайнятості м. Запоріжжя за сприянням у працевлаштуванні 27.05.2011 і зареєстрований як особа, яка шукає роботу. З 27.05.2011 ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю без урахування страхового стажу. Також позивач зазначає, що громадянин ОСОБА_2 приховав від спеціалістів ОСОБА_1 районного центру зайнятості, факт перебування у трудових відносинах з ПП «Плеяда» з 06.02.2012 в період перебування на обліку як безробітний, тому відповідач на момент реєстрації у Правобережному районному центру зайнятості відносився до категорії зайнятого населення і не мав права на отримання допомоги по безробіттю. Позивач зазначає, що з 06.02.2012 по 22.02.2012 ОСОБА_2 виплачена допомога по безробіттю у сумі 318,92 грн. Таким чином, на думку позивача сума допомоги виплачена незаконно, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 318,92 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Представник позивача у судове засідання не прибув. 29 липня 2013 року через службу діловодства суду надав клопотання про розгляд справи без його участі, в якому також зазначив, що сума позовних вимог не змінилась і становить 318,92 грн.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань та заяв на адресу суду не надходило.

Судова повістка надсилалась відповідачу на адресу, наявну в довідці за даними адресного бюро, проте повернулась до суду без вручення адресату з поштовою відміткою «неявка за отриманням».

Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак, відповідач є таким, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. За таких обставин суд приходить до висновку, про можливість розгляду

адміністративної справи без участі представників сторін на підставі матеріалів, які містяться в адміністративній справі.

Відповідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 2 Закону України «Про зайнятість населення» (Закон України №803-ХІІ від 01.03.1991 року) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно частини 2 вказаної статті Закону у разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Не можуть бути визнані безробітними громадяни: віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи і організації або скороченням чисельності (штату); які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, у разі відмови їх від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру яка не потребує професійної підготовки; які відмовились від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, які шукають роботу; які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років та скористалися цим правом або досягли встановленого законом пенсійного віку.

У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

За правилами ч. 1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. №307 (далі - Порядок №307) цей Порядок, розроблений відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», визначає механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у т. ч. одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу.

Допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації

безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

За правилами п. 6.2 Порядку №307 допомога по безробіттю призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки (довідок) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем (декількома місцями) роботи чи служби, трудової книжки, військового квитка, копії цивільно-правового договору, за пред'явленням, у разі наявності, свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.

Рішення про призначення допомоги по безробіттю, її розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформлюється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заноситься до картки персонального обліку безробітного. З цим наказом безробітний повинен бути ознайомлений під особистий підпис у картці обліку прийнятих рішень керівництва центру зайнятості.

Згідно приписів п. 3 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. №219 (далі - Порядок №219), реєстрація громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводяться державною службою зайнятості за місцем їх проживання за умови пред'явлення паспорта, трудової книжки, цивільно-правового договору, а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту.

Згідно абз. 3 п. 2 Порядку №219 під час проведення реєстрації громадянина працівник центру зайнятості із застосуванням автоматизованої системи заповнює персональну картку особи, що звернулася до центру зайнятості (далі - картка), в якій зазначаються особисті дані особи (прізвище, ім'я та по батькові, інформація про реєстрацію місця проживання, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку в паспорті), відомості про останнє місце роботи або вид діяльності, що визначений пунктом 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», підстава припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально, та ознайомлює громадянина з пам'яткою «Ваші права - Ваші обов'язки».

Судом встановлено, що 27 травня 2013 року ОСОБА_2 подав заяву на ім'я директора ОСОБА_1 РЦЗ, у якій просив до вирішення питання про працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У заяві зазначено, що на момент звернення відповідач не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а. с. 5).

Відповідно до Витягу з наказів про прийняті рішення по особі Павлову ОСОБА_1 районним центром зайнятості м. Запоріжжя 27 травня 2011 року зареєстровано його як такого, який шукає роботу.

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_2 27.05.2011 у відповідності до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» та особистої заяви ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю без урахування страхового стажу відповідно до пп. 1,3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-ІІІ від 02.03.2000 та п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та

соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за № 915/5136 (а. с. 6 - 7).

Виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_2 проводилась у період з 06.02.2012 по 22.02.2012. За вказаний період відповідачу виплачено допомогу по безробіттю у загальному розмірі 318,92 грн., що також підтверджується Витягом з наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_2.

Механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пункту 16 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та частини третьої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62 (далі - Порядок №60/62).

Пунктом 5 Порядку №60/62 встановлено, що перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом: звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів; використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення недостовірності даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з актом, про що засвідчує власним підписом. У разі відмови особи підписати акт про це робиться відповідна відмітка спеціалістом центру зайнятості.

20 лютого 2013 року позивачем проводилась звірка (перевірка) факту працевлаштування під час перебування на обліку безробітного ОСОБА_2, яка є підставою для виплати особі матеріального забезпечення на випадок безробіття, за результатами якої складений Акт «Розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхуванння на випадок безробіття» від 20.02.2013 №13 (а.с. 12).

Таким чином, на час набуття статусу безробітного та перебування на обліку в Правобережному районному центру зайнятості м. Запоріжжя як безробітний з 06.02.2012, відповідач не повідомив спеціалістів центру зайнятості про те, що фактично є зайнятою особою та знаходиться у трудових відносинах з ПП «Плеяда» з 06.02.2012, незаконно отримав статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю, чим порушив вимоги п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України №1533-ІІІ від 02.03.2000 року застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6 Порядку №60/62 встановлено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму

незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок зниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до пункту 7 Порядку рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Згідно відомостей, що містяться в Наказі «Про порушення безробітним ОСОБА_2 законодавства України на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та повернення ним зайво отриманих коштів» від 15.03.2013 № 89-0, ОСОБА_1 районним центром зайнятості м. Запоріжжя проведено розслідування страхового випадку та необґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» на ПП «Плеяда» (а. с. 11).

На підставі викладеного позивачем 15 березня 2013 року видано Наказ «Про порушення безробітним ОСОБА_2 законодавства України на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та повернення ним зайво отриманих коштів» від 15.03.2013 № 89-0, яким провідного спеціаліста, юрисконсульта ОСОБА_3 зобов'язано провести необхідні стягнення з громадянина ОСОБА_2 неправомірно отриманих ним виплат у сумі 318,92 грн. до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (а. с. 11).

04 квітня 2013 року ОСОБА_2 ознайомлений з Наказом від 15.03.2013 № 89-0, відповідно до якого необхідно повернути неправомірно отримані ним виплати у сумі 318,92 грн. до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, про що свідчить підпис ОСОБА_2 в зазначеному Наказі.

Також, судом встановлено, що на момент розгляду спору відповідачем добровільно не сплачено суму допомоги по безробіттю у розмірі 318,92 грн.

У зв'язку з вищевикладеним, позовні вимоги про стягнення цієї суми є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ч. 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 районного центру зайнятості м. Запоріжжя - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 318,92 грн. (триста вісімнадцять гривень 92 копійки) на р/р 37178001004259, ЄДРПОУ 35628345, МФО 813015, Банк: УДКС у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУДКСУ у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова