Ухвала суду № 33005820, 15.07.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2518/1539/2012 Провадження № 22-ц/795/1702/2013 Головуючий у I інстанції -Шляхов В. І. Доповідач - Висоцька Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Шитченко Н.В., Смаглюк Р.І.

при секретарі - Зіньковець О.О.,

за участю прокурора Оліфір А.В., представника регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області - Бутенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Ріпкинського району Артеменка О.С. на ухвалу Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2013 року по справі за позовом прокурора Ріпкинського району Чернігівської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області до ОСОБА_2 про розірвання договору та повернення майна до державної власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до прокуратури Ріпкинського району та регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області про примінення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визнання позову прокуратури спробами безпідставної й безоплатної націоналізації майна та спробою фальсифікації власної звітності на предмет захисту економічних інтересів держави, визнання п. 5.5 договору купівлі-продажу об"єкта незавершеного будівництва нікчемним,

В С Т А Н О В И В :

В апеляційній скарзі прокурор Ріпкинського району Артеменко О.С. просить скасувати ухвалу Ріпкинського районного суду від 01.06.2013 року, якою позов прокурора Ріпкинського району в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області до ОСОБА_2 про розірвання договору та повернення майна до державної власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до прокуратури Ріпкинського району та регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області про примінення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визнання позову прокуратури спробами безпідставної й безоплатної націоналізації майна та спробою фальсифікації власної звітності на предмет захисту економічних інтересів держави, визнання п. 5.5 договору купівлі-продажу об»єкта незавершеного будівництва нікчемним, залишено без розгляду, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що підстави для залишення позову без розгляду були відсутні, оскільки, така умова як повторність, як це передбачено ч. 3 ст. 169 ЦПК України, була відсутня зі сторони позивача. Крім того, прокурор по справі діє в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області та користується правами позивача, та в судових засіданнях 17.05.2013 року та 01.06.2013 року приймав участь.

Вислухавши суддю-доповідача, прокурора, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції послався на ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Проте з таким висновком погодитись не можна враховуючи наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України від 5 листопада 1991 року "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів унаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Як роз'яснив Конституційний Суд України в Рішенні N 3-рп/99 від 8 квітня 1999 року, поняття "інтереси держави" є оціночним. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

На підставі вищевикладеного, прокурор в даній справі наділений правами позивача, який, як вбачається звернувся з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області.

В матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи (а.с. 154), зазначене клопотання було задоволено.

Також, прокурором Ріпкинського району від 16.05.2013 року була подана заява про уточнення позовних вимог в порядку ст. 27, 31, 45 ЦПК України (а.с. 156-159).

Згідно з журналами усіх судових засідань, які маються в матеріалах справи, прокурор приймав участь в судових засіданнях, в тому числі і 17.05.2013 року та 01.06.2013 року.

Крім того, як вбачається, інші учасники процесу були належним чином повідомлені, за таких обставин у суду була можливість ухвалити рішення по суті спору.

Проте суд свого обов'язку не виконав, хоча справа знаходиться на розгляді у суді з липня 2012 року, і на час вирішення питання про залишення заяви без розгляду вже були порушені визначені ст. 157 ЦПК України строки розгляду справи, за наявності можливості її розгляду по суті.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Суддя суду першої інстанції на зазначені положення закону уваги не звернув; не врахував, що звертаючись до суду із заявою прокурор діяв в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, і дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви на підставі ч. 3 ст. 169 ЦПК України.

За таких обставин, у відповідності до ст. 311 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду справи, оскільки був порушений порядок, встановлений для залишення заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу прокурора Ріпкинського району Артеменка О.С. задовольнити.

Ухвалу Ріпкинського районного суду від 01 червня 2013 року скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:Судді: