Вирок № 33005578, 09.08.2013, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2453/13-к

Номер провадження 1-кп/585/188/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2013 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Євтюшенкової В.І.,

з участю прокурора Кузьменка В.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

секретаря Шаповаленко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни кримінальне провадження № 12013200100001815 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, уродженця с. Дубівка Горностаївського району Херсонської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, неодруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 раніше не

судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 скоїв злочини проти власності. Дані злочини були скоєні за таких обставин.

20.06.2013 року о 22 годині ОСОБА_1 на автомобілі марки «Део Ланос» кольору металік, під керуванням потерпілого ОСОБА_3 приїхали до будинку АДРЕСА_1. Під час поїздки в автомобілі ОСОБА_1 помітив у потерпілого ОСОБА_3 належний останньому, бувший раніше у використанні, мобільний телефон марки SUMSUNG модель S5360 в корпусі чорного кольору з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Djuice», абонентський номер НОМЕР_2, ІМЕІ НОМЕР_4 з флеш-карткою збільшення оперативної пам'яті мобільного телефону micro sd 2GB. В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний намір на заволодіння вищевказаним мобільним телефоном.

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_1 біля будинку за вищевказаною адресою, вийшовши з салону автомобіля, умисно, усвідомлюючи, що його дії незаконні та протиправні, під приводом необхідності здійснення телефонного дзвінка, попрохав у ОСОБА_3 надати йому для реалізації своєї цілі мобільний телефон, після чого, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_3, отримавши добровільно наданий потерпілим мобільний телефон, не маючи наміру в подальшому повертати його власнику, заволодів вищевказаним мобільним телефоном та, зайшовши в під'їзд будинку через запасний вихід залишив місце скоєння злочину. Вищевказаним мобільним телефоном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 665 гривень.

Крім того, 6 липня 2013 року о 14.15 год. ОСОБА_1 перебував неподалік від переходу через залізничні колії поруч із залізничним вокзалом в м. Ромни в цей час через перехідний міст йшла ОСОБА_2 ОСОБА_1 помітив на її шиї три золоті ланцюжки і в цей час у нього виник злочинний намір на заволодіння вищевказаними ювелірними виробами. Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_1 умисно, усвідомлюючи незаконність і протиправність своїх дій, з корисливих мотивів та усвідомлюючи, що відносно нього вже проводиться досудове розслідування за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на шлях виправлення не став, та повторно відкрито заволодів трьома золотими ланцюжками потерпілої: перший довжиною 50 см. 585 проби, вагою 7,25 г, вартістю 4350 грн.; другий - 40 см, 585 проби, вагою 8,45 г, вартістю 5070 грн. та третій - 35 см, 750 проби, вагою 20 г, вартістю 15000 грн. Зірвав ланцюжки, підійшовши до потерпілої іззаду, шляхом ривка рукою, після чого залишив з викраденим місце скоєння злочину. Вищевказаними ювелірними виробами розпорядився на свій розсуд, завдавши шкоди потерпілій ОСОБА_2 на 24420 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину по обом епізодам визнав повністю, щиро розкаявся, попросив вибачення у потерпілої ОСОБА_2, яка була присутня у судовому засіданні та пояснив, що в кінці червня 2013 року, точної дати не пам'ятає, він їхав у автомобілі разом з ОСОБА_3, з яким давно знайомий, у салоні автомобіля помітив мобільний телефон і вирішив ним заволодіти. Він попрохав у ОСОБА_3 телефон, щоб зателефонувати, але не мав наміру його повертати, тому вийшов з автомобіля під приводом здійснення телефонного дзвінка, зайшов у під'їзд будинку, потім зайшов у гості до свого знайомого, а коли вийшов - ОСОБА_3 вже не було, телефон він потім здав у ломбард.

Крім того пояснив, що 6 липня 2013 року, близько 14 год. перебував у районі вокзалу і побачив жінку, яка йшла по перехідному мосту через залізничні колії. На шиї у неї помітив три золоті ланцюжки і вирішив їх украсти, реалізуючи свій намір пішов за нею, коли вона стала спускатись по східцях, іззаду та рукою, одним ривком, зірвав ланцюжки та втік. Ланцюжки потім продав, один через свою знайому, якій не пояснював де взяв ланцюжки, здав у ломбард, гроші витратив на свої потреби.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_1 доведена у повному обсязі, його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) та за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочини, вчинені ОСОБА_1 відносяться до категорії невеликої тяжкості та тяжкого.

До пом'якшуючих відповідальність обставин суд відносить те, що ОСОБА_1 визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину. Крім того, як пом'якшуючу вину обставину суд розцінює збіг тяжких особистих та сімейних обставин, оскільки ОСОБА_1 з дитинства є сиротою, проживає у кімнаті гуртожитку зі своїм старшим братом. Разом з ними проживає також вагітна співмешканка брата, внаслідок таких несприятливих житлових умов брат постійно виганяє його з дому, вчинює сварки, він не має іншого житла, змушений постійно шукати собі ночівлі, за які треба платити гроші, тому він вчинив дані злочини.

Обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, ставлення обвинуваченого до вчиненого ним злочину, особу ОСОБА_1, який позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, але вчинив повторний злочин вже коли відносно нього було відкрито кримінальне провадження,

Обставини справи, а саме те, що тяжких наслідків не настало, але спричинена значна матеріальна шкода потерпілій ОСОБА_2, при цьому суд враховує ту обставину, що досудове розслідування по епізоду пограбування розпочато 6 липня 2013 року (т. 3 а.с. 12), а запит до ломбарду зроблено лише 19 липня 2013 року (т. 3 а.с. 19), за таких обставин більш швидке реагування слідчого могло б сприяти зменшенню матеріальної шкоди, враховуючи, що в ломбарді знаходився самий дорогий ювелірний виріб (вартістю 15000 грн.) з викрадених ОСОБА_1 Потерпілий ОСОБА_3 претензій до обвинуваченого взагалі не пред'являв.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 190 КК України, у виді обмеження волі, при призначенні покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі, застосувати ст.69 КК України і перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, встановленого в санкції частини 2 статті 186 КК України - до обмеження волі. При цьому враховані також інтереси потерпілої ОСОБА_2, яка при призначенні покарання покладається на розсуд суду, але наполягає на відшкодуванні їй матеріальної шкоди. Оскільки залучення засуджених до праці в місцях позбавлення волі обмежене, тобто провадиться лише за наявності роботи та робочих місць, а відповідно до ч. 1 ст. 61 покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу з обов'язковим залученням засуджених до праці, ОСОБА_1 матиме змогу відшкодовувати шкоду потерпілій ОСОБА_2 із коштів, які він отримуватиме за оплату своєї праці. Таке покарання на думку суду буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_2 на суму 24420 грн. слід задовольнити. Підсудний цивільний позов визнав, має намір її відшкодовувати.

Потерпілим ОСОБА_3 цивільний позов не заявлений

Витрати за проведення товарознавчої експертизи складають 97,80 грн. (а.с. т. 2 а.с. 9) і підлягають стягненню з обвинуваченого.

Речові докази по справі: сім-карту оператора мобільного зв'язку «Djuice» серійний номер НОМЕР_5, яка обслуговує абонентський номер НОМЕР_3, передану на зберігання потерпілому ОСОБА_3 - залишити в його розпорядженні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 190 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі строком на один рік, за ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, - у виді обмеження волі строком на три роки.

За сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно - три роки обмеження волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС в Сумській області (код ЄДРПОУ 25574892, рахунок 31256272210011, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, свідоцтво платника податку № 25756800, ІПН 255748918191) за проведення товарознавчої експертизи 97 грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 24420 (двадцять чотири тисячі чотириста двадцять) грн. майнової шкоди.

Речові докази по справі: сім-карту оператора мобільного зв'язку «Djuice» серійний номер НОМЕР_5, яка обслуговує абонентський номер НОМЕР_3, передану на зберігання потерпілому ОСОБА_3 - залишити в його розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя підпис…

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова